Справа № 685/703/22
Провадження № 2/685/154/22
06 вересня 2022 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Казмірчук І.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 та
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку спрощеного провадження з викликом учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,
26 липня 2022 року АТ «Хмельницькгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначено, що відповідач до 04 січня 2022 року був зареєстрованим споживачем природного газу по АДРЕСА_1 , проте до 29 грудня 2021 року не звертався до АТ «Хмельницькгаз» із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався цими послугами, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. 04 січня 2022 року на підставі заяви ОСОБА_2 газопостачання до його будинку було припинено механічним способом в місці врізки до газорозподільної системи АТ «Хмельницькгаз» за допомогою зварювального апарату, тому саме з цієї дати було розірвано договір розподілу газу, проте відповідач не оплачує в добровільному порядку надані послуги за період 01 січня 2020 року по 31 січня 2022 року в сумі 1446,40 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
В ході судового розгляду представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та додатково пояснила, що фактично послуга з розподілу газу є забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, не лише фізичне переміщення природного газу споживачу.
Відповідач надав суду письмовий відзив, згідно якого позовних вимог не визнав, просить залишити позов без задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що з березня 2020 року він розрахувався за спожитий газ і з того часу не користувався газом. Зазначив, що кожного місяця на його адресу надходило повідомлення від позивача про припинення газопостачання, проте ніяких дій щодо припинення газопостачання не було здійснено.
В ході судового розгляду відповідач позовні вимоги не визнав та додатково пояснив, що фізично він не споживає газ з 2019 року, так як тиск не відповідає нормам. Зазначив, що повністю розрахувався за раніше спожитий газ, газ більше не споживає, тому відсутні підстави для нарахування йому плати доставку газу та стягнення заборгованості за це.
Заслухавши доводи учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 та п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання та розподілу природного газу є комунальною послугою та відноситься до житлово-комунальних послуг, виконавцем послуг з розподілу природного газу є оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
Пунктами 1 та 5 частини 2 статті 7 даного закону передбачені обов'язки індивідуального споживача, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг в порядку і випадках, передбачених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як встановлено частинами 1 та 2 статті 12 цього закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Пунктом 35 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуги розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором, тобто національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, договір розподілу природного газу є публічним.
Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, передбачено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, в тому числі і побутовими, об'єкти яких в установленому законом порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключених їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Пунктом 7 цієї глави визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-анкети, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви приєднання за передбаченою формою до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтвердження споживання природного газу.
Здійснення споживання газу ОСОБА_2 підтверджується довідкою позивача про фінансовий стан, згідно якої у будинку споживача ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , ЕІС-код 56ХМ36F78683120V, здійснювалося споживання природного газу.
Факт оплати спожитого газу підтвердив і сам відповідач, надавши відповідні банківські квитанції.
Тобто факт приєднання ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу знайшов своє підтвердження в суді, у зв'язку з чим він зобов'язаний оплачувати дану послугу.
04 січня 2022 року будинок відповідача було відключено від газопостачання механічним способом на місці врізки на підставі його заяви від 29 грудня 2021 року.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем, заборгованість споживача ОСОБА_2 за розподіл газу до будинку по АДРЕСА_1 до відключення від газопостачання становить 1446,40 грн., які підлягають стягненню в повному обсязі.
Сплачений при подачі позову судовий збір, в тому числі за видачу судового наказу, скасованого в подальшому судом за заявою боржника ОСОБА_2 , підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 633, 634, 641, 642, 714 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 13, 40 Закону України «Про ринок природного газу», ст.ст. 5, 6, 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 263-265 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» 1446,40 грн. (Одна тисяча чотириста сорок шість гривень 40 коп.) заборгованості за послуги з розподілу природного газу (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» 2481,00 грн. (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 вересня 2022 року.
Суддя Самойлович А.П.