Справа № 944/4285/22
Провадження №2/944/1116/22
про залишення позовної заяви без руху
20.10.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця,
09 вересня 2022 року представник АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця.
Згідно з інформацією ГУ ДМС України у Львівській області про зареєстроване місце проживання відповідача, яка надійшла до суду 17.10.2022, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із позовними матеріалами на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 позивач посилається на те, що остання має нести цивільно-правову відповідальність за кредитним договором № б/н від 21.04.2011, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиця останнього, яка відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла спадщину, оскільки на час її відкриття постійно проживала із спадкодавцем, на підтвердження чого долучає до матеріалів позовної заяви копії паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про реєстрацію вказаних осіб за однією адресою.
Однак, до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували наявність між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитних правовідносин, натомість представлено суду копію анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 21.04.2011, яка підписана ОСОБА_2 .
Відсутні документальні відомості, що саме зазначений відповідач є спадкоємцем померлого, та є такою, що прийняла спадщину після його смерті.
Більше того, у матеріалах доданих до позовної заяви міститься відповідь Яворівської державної нотаріальної контори від 07.09.2021, з якої вбачається, що із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 не видавались.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, за відсутність інших доказів, не може свідчити про прийняття спадщини останньою в розумінні ч.3 ст.1268 ЦК України, як і взагалі про наявність спадкових відносин між вказаними особами.
Частинами 2, 3, 4 ст.1281 ЦК України визначено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Представник позивача не зазначає у своїй позовній заяві та не долучає на підтвердження своїх доводів докази того, коли він дізнався про порушення свого права, що перешкоджає суду пересвідчитися у дотриманні позивачем строків, визначених у ст. 1281 ЦК України.
Суд також звертає увагу, що позовна заява подана та підписана представником позивача за довіреністю Балагурак В.В., до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що суперечить нормам діючого законодавства.
Так, відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положеннями ст.15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.
Згідно ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, положеннями ч.4 ст.274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути вирішені спори щодо спадкування.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник за довіреністю не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів сторони у даній цивільній справі, оскільки спір стосується спадкових прав та обов'язків.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
Позовна заява підписана представником позивача Балагурак В.В., як фізичною особою без статусу адвоката із підтвердженням її повноважень, виключно копією довіреності, що викликає наявність сумнівів в поданні нею позовної заяви від імені позивача АТ КБ «Приватбанк», як належним представником враховуючи позовні вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.175, 177, 185, 258 - 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків.
Забезпечити позивачу можливість особисто засвідчити копії доданих до позовної заяви письмових доказів в порядку статті 95 ЦПК України безпосередньо у приміщені суду. Покласти обов'язок щодо забезпечення позивачам умов для виконання цього пункту ухвали на секретаря судового засідання.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.М. Матвіїв