Постанова від 19.10.2022 по справі 944/2647/22

Єдиний унікальний номер 944/2647/22

Провадження № 3/448/815/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшла за підсудністю із Яворівського районного суду Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця (згідно даних протоколу),

за ч.3 ст.172-20 КУпАП,

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , не з'явився,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. Обставини справи встановлені судом:

На адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до протоколу А21822 №3 від 30.06.2022, ОСОБА_1 , 29 червня 2022 року об 11:00 хв., будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебував на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста №20, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності, не подав.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ІІ. Застосоване судом законодавство:

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша з них, репресивно-каральна (або «штрафна»), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Як зазначено в частинах 1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частини 3 статті 172-20 КУпАП полягає у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Кваліфікуючою ознакою частини 3 статті 172-20 КУпАП є вчинення правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення або в умовах особливого періоду.

Положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України» зазначено, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У частині 2 статті 38 КУпАП зазначено, - якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень частини другої статті 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» ( ОСОБА_3 ) рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.» (§§137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див.: ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukosv vs. Russia, §571).

У пункті 7 статті 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

ІІІ. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи:

Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог ст.251 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 , вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.06.2022р., службовою характеристикою на сержанта ОСОБА_1 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 29.06.2022 року за №20, іншими документами, доданими до протоколу.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії посадових осіб щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, - дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

IV. Висновки суду:

Як вбачається із матеріалів справи відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, - 30.06.2022 року, за подію, котра мала місце 29.06.2022р.

В подальшому, матеріали даної адміністративної справи, були направлені у Яворівський районний суд Львівської області для розгляду.

18.10.2022 року вказана адміністративна справа надійшла на адресу суду із Яворівського районного суду Львівської області за підсудністю.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що на час розгляду справи в суді, тобто станом на 19.10.2022 року минули законодавчо встановлені строки, впродовж яких можливе накладення адміністративного стягнення, провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.3 ст.172-20 КУпАП підлягає закриттю.

V. Розподіл Судових витрат:

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм статей 284 та 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись статтею 4 Закону України «Про судовий збір», статтями 1, 9, 38, 280, 283-285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 статті 172-20 КУпАП, - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Судовий збір із ОСОБА_1 у розмірі 496,20 грн., стягненню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Суддя Юрій БІЛОУС

Попередній документ
106847622
Наступний документ
106847624
Інформація про рішення:
№ рішення: 106847623
№ справи: 944/2647/22
Дата рішення: 19.10.2022
Дата публікації: 28.03.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.10.2022)
Дата надходження: 19.10.2022
Предмет позову: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Розклад засідань:
12.09.2022 09:30 Яворівський районний суд Львівської області
19.10.2022 15:25 Мостиський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛЕЦЬКА М О
БІЛОУС ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЛЕЦЬКА М О
БІЛОУС ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Мішко Богдан Михайлович