іменем України
(заочне)
Справа №377/352/22
Провадження №2/377/197/22
20 жовтня 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Гаєвої К.Г., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
10 серпня 2022 до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на частину 2 статті 104, статті 105, 110, 112 СК України, просить розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 листопада 1987 року Палацом урочистих подій, УРСР, виконкому Донецької міськради народних депутатів Донецької області, актовий запис № 1895.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 13 листопада 1987 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Палацом урочистих подій, УРСР, Виконкомом Донецької міськради народних депутатів Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбів було зроблено запис № 1895 від 13.11.1987. Від шлюбу сторони мають спільних дітей, які на момент подачі даного позову є повнолітніми. Спільне життя у позивача та відповідача не склалося, кожен зі сторін живе своїм окремим життям. За час спільного проживання сторін, зі спливом часу виявилось, що у них зовсім протилежні погляди на сімейне життя та шлюб, між позивачем та відповідачем почали виникати непорозуміння. Оскільки тривалий час шлюб між сторонами носить формальний характер, позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати формальні сімейні відносини немає, перебування у шлюбі буде суперечити його інтересам.
Ухвалою судді від 13 вересня 2022 року після виконання вимог, передбачених частиною 6 статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 05 жовтня 2022 року.
Ухвалою суду від 05 жовтня 2022 року судовий розгляд справи було відкладено на 20 жовтня 2022 року на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України.
В призначене судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця перебування, проте конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідач ОСОБА_2 , якій адресовано судову повістку разом із позовною заявою, додатками до неї, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію ухвали про відкладення розгляду справи, за зареєстрованим місцем перебування, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України. Відзив на позов відповідач до суду не направила. Клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 20 жовтня 2022 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 13 листопада 1987 року, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 13 листопада 1987 року уклали шлюб у Палаці урочистих подій Виконкому Донецької міськради народних депутатів Донецької області, УРСР, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 13 листопада 1987 року зроблено запис за № 1895. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_4 , дружині ОСОБА_4 .
Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення з даною позовною заявою до суду стало те, що спільне життя у сторін не склалося, кожен із них живе своїм окремим життям. За час спільного проживання, зі спливом часу виявилось, що у позивача та відповідача протилежні погляди на сімейне життя та шлюб, між ними почали виникати непорозуміння. Тривалий час шлюб між сторонами носить формальний характер, позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати формальні сімейні відносини немає, перебування у шлюбі буде суперечити його інтересам.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно з частиною 2 статті 18, пункту 3 статті 51, частиною 3 статті 56, частиною 1 статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається із змісту позовної заяви, неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
У відповідності до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачем заяви про відновлення дошлюбного прізвища не подано, отже після розірвання шлюбу їй необхідно залишити прізвище ОСОБА_4 .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просив понесені судові витрати з відповідача не стягувати.
За змістом частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За таких обставин, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, з відповідача на користь позивача не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-281 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 листопада 1987 року Палацом урочистих подій Виконкому Донецької міськради народних депутатів Донецької області, УРСР, актовий запис № 1895.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_4 .
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса зареєстрованого місця перебування: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; адреса зареєстрованого місця перебування: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 20 жовтня 2022 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька