Головуючий суддя в суді І інстанції
Юрченко С.О.
Єдиний унікальний № 374/278/22
19 жовтня 2022 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Юрченко С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
14 жовтня 2022 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Одночасно з позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову. У заяві остання вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти відповідача ОСОБА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо його майна. Просила витребувати відомості щодо наявного нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібна для забезпечення позову.
Перевіривши заяву, встановлено, що вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, згідно такого.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як встановлено із заяви, вона не містить доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, заявницею у заяві про забезпечення позову не вказано ціну позову, тобто конкретного розміру позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 про забезпечення якого просить заявниця. Позивачка просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу та на грошові кошти, але не вказує про наявність рухомого чи нерухомого майна, орієнтовну вартість такого майна, в якій сумі та на якому рахунку і в якому банку перебувають грошові кошти, і що дійсно вони є у власності відповідача, що унеможливлює визначити співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи викладене, заяву про забезпечення позову необхідно повернути, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.
Що стосується клопотання заявниці, поданого у заяві про забезпечення позову, про витребування відомостей щодо наявного нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то суддя дійшов висноку про залишення без розгляду даного клопотання, згідно такого.
Главою 10 ЦПК України не передбачено подання та розгляд клопотання про витребування відомостей щодо наявного нерухомого майна у рамках розгляду заяви про забезпечення позову, яка в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розглядається протягом двох днів з дня її надходження.
Необхідно роз'яснити, що подання та розгляд клопотання про витребування відомостей щодо нерухомого майна чи будь-яких доказів передбачено параграфом 8 Глави 5 ЦПК України, шляхом подання відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 154, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя