Справа №463/5794/22
Провадження №3/463/1532/22
18 жовтня 2022 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Мармаш В.Я., вивчивши матеріали справи, які надійшли від Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 050352 від 01.08.2022, ОСОБА_1 01.08.2022 близько 00 год. 40 хв. знаходячись у приміщені Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Романчука, 18, вчинила бійку із ОСОБА_2 і виражалась грубою нецензурною лайкою, тим самим вчинала дрібне хуліганство.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачено вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
При цьому, такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV, де зазначено, що громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди проінформовані стосовно них.
Так, в порушення вимог ст.256 Кодексу України про адміністративне правопорушення у складеному протоколі не викладено об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не зазначено спосіб вчинення правопорушення, не відображено об'єкт правопорушення, не вказано суб'єктивну сторону правопорушення (ставлення до наслідків), яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а також мотиви та мета вчинення правопорушення.
Також у протоколі не зазначено свідків та потерпілих, громадський порядок і спокій яких було порушено.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з цим, суд враховує також практику ЄСПЛ. Так, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що наведені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є істотними, не можуть бути усунуті під час судового розгляду.
Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому, без усунення зазначених недоліків протоколу розгляд справи є неможливим.
Згідно абзацу 5 ст.26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП (в редакції на час скаладання протоколу про адміністративне правопрушення), при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
У судові засідання ОСОБА_1 неодноразово не прибула, про дату, час та міце розгляду справи повідомлялась належнм чином.
Постанова суду про привід правопорушника у судове засідання працівнками поліції не виконана, про причини невиконання суд не повідомлено.
Таким чином, враховуючи, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, те, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом (посадовою особою), який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності, з огляду на те, що без встановлення фактичних обставин події правопорушення, а також без приведення у відповідність з вимогами ст.256 КУпАП протоколів про адміністративне правопорушення, суд не має можливості належно розглянути справу та прийняти остаточне законне рішення по суті справи, а тому, дійшов висновку про необхідність направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 для належного оформлення.
Керуючись ст.ст.256, 267, 268, 278 КУпАП, суддя, -
матеріали справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - повернути до Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Мармаш