31.08.06
Справа №АС 5/487-06.
a. За позовом: приватного підприємця Шило Ігоря Анатолійовича
До відповідача: Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції
Про визнання недійним податкового повідомлення-рішення №0000412302/0171/3887 від 06.06.2003р.
Суддя СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
За участю представників:
Від позивача: Шило І.А.
Від відповідача: Курило В.В.
Суть спору: позивач просить скасувати податкове повідомлення №000412302/0171/3887 від 06.06.2003р. Державної податкової інспекції у Тростянецькому районі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву №6666/10/10-031 від 07.07.2006р., в якому проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
На підставі проведеної Держаною податковою інспекцією в Тростянецькому районі 22.05.2003р. перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності та Акту №23-209 від 22.05.2003р., складеного за результатами перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000412302/0171/3887 від 06.06.2003р. про застосування штрафних санкцій на суму 3109 грн. 60 коп. за порушення п.3 ст.17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті вказаного повідомлення-рішення був порушений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України №429 від 16.09.2002р. (далі - Порядок), який діяв на час винесення спірного податкового повідомлення. А саме, норм частини третьої Порядку:
- з матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх начальник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник якого очолював перевірку;
- працівник підрозділу, який очолював перевірку, складає розрахунки штрафних (фінансових) санкцій, які передбачені чинним законодавством, у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та податкових періодів;
- такий розрахунок використовуються при розгляді матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення та вжиття відповідних заходів;
- податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом трьох робочих днів від дня підписання акта документальної перевірки (складання акта відмови від підпису);
- після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається керівнику або уповноваженій особі підприємства, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
Як зазначає позивач, спірне податкове повідомлення в порушення частини третьої Порядку не було прийняте відповідачем та вручено позивачу.
Крім того, згідно з п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. штрафні санкції, які нараховані внаслідок проведеної 22.05.2003р. перевірки, є неузгодженими.
Також позивач зазначає, що накладення штрафних санкцій на підставі акту перевірки від 22.05.2003р. здійснено відповідачем з порушенням норм законодавства.
Відповідно до п.6 ст. 9 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. позивач має право не застосувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, в зв'язку з чим накладення фінансових санкцій на підставі п.3 ст.17 даного Закону у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян позивач вважає безпідставним.
Крім того, безпідставним, на думку позивача, є застосування відповідачем на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, оскільки з 7 травня 2003 року не проводилась інкасація та службова видача готівки, що знаходилась на місці проведення розрахунків; сума готівки складала 765,65 грн. (квитанції №0444947 від 07.05.2003р. на суму 620,00 грн., №044948 від 08.05.2003р. на суму 108,90 грн., від 09.05.2003р. на суму 36,75 грн.); 22.05.2003р. був отриманий товар від ПП Нікульнікової І.С. на суму 240,65 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 22.05.2003р., копії яких є в матеріалах справи. Отже, при проведенні 22.05.2003р. перевірки не вистачало готівки на суму 33 грн. 42 коп.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що посилання позивача на порушення відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №429 від 16.09.2002р. є недоречним, оскільки 22.05.2003р. була проведена перевірки позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Оформлення актів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій регулюється Порядком оформлення та реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.
Щодо посилання позивача на неузгодженість сум штрафних санкцій, застосованих за результатами проведеної 22.05.2003р. перевірки, то 17.06.2003р. повідомлення-рішення було вручено позивачу, що підтверджується корінцем податкового повідомлення, 17.07.2003р. спірне податкове рішення-повідомлення було оскаржене до ДПІ в Тростянецькому районі в порядку, визначеному п.5.2.2 та п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Рішенням ДПІ в Тростянецькому районі №4674/10 від 05.08.2003р. в задоволенні скарги позивача було відмовлено. 15.08.2003р. позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації в Сумській області, рішенням якої №11542/10/25-025/155/205'ск від 04.09.2003р. повторна скарга позивача залишена без задоволення. Відповідно до п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
Посилання позивача на п. 6 ст. 9 Закону України «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено, що при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, то п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1336 від 23.08.2000р., встановлено, що роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян. При проведені розрахункових операцій вказані суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Як свідчить акт перевірки від 22.05.2003р. №23-209/27 при проведенні перевірки було встановлено реалізацію двох пляшок пива «Охтирське світле» та двох пляшок пива «Охтирське «Золоте перо» без видачі розрахункового документу, в зв'язку з чим посилання позивача на п.6 ст.9 Закону України «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставними та не приймаються судом до уваги.
Не приймаються судом до уваги також посилання позивача на безпідставність застосування до нього відповідачем фінансових санкцій на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки відповідно до п.13 ст.3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо твердження позивача, що сума невідповідності коштів під час проведення перевірки складала 33 грн. 42 коп., то воно спростовується наступним:
Згідно з пп. 9.7 п.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р., сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься суб'єктами підприємницької діяльності протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення".
Як свідчить акт перевірки №23-209 від 22.05.2003р. в Книзі обліку розрахункових операцій ВАР №1816000466/1 від 03.12.2002р. останній запис був зроблений 30.04.2003р., а саме занесена розрахункова квитанція №044946 на суму 147 грн. 97 коп. В розрахунковій книзі №1816000466/1 від 06.12.2002р. остання квитанція виписана 09.05.2003р. за №044949 на суму 36,75 грн. Отже, позивач в порушення пп.9.7 п.9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок не вніс в корінець розрахункової квитанції готівку, яка зберігалась на місці проведення розрахунків до початку робочого дня та в порушення п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» 22.05.2003р. розрахункові квитанції не виписував.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №000412302/0171/3887 від 06.06.2003р., обґрунтував свої заперечення на позов нормами законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача визнаються судом неправомірними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
2. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО
Повний текст постанови складений та підписаний 05.09.2006 р.