19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7547/22 пров. № А/857/11639/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, головуючий суддя - Кухар Н.А., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити дії,-
В травні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати діяльність відповідача протиправною через грубе порушення ст. ст. 8, 17, 19, 22, 41, 46, 58 та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Верховного Суду, Конституційного Суду України, зокрема від 20.12.2016 року №7-рп/2016, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналася Україна, а також вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13538/21 щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії (із урахуванням раніше виплачених сум) на підставі оновленої довідки, виданої МВС України в особі Департаменту персоналу від 23.02.2021 року №22/6-1110 «Про розмір грошового забезпечення» станом на 05.03.2019 року, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року та проведення індексації з 01.03.2022 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13538/21, починаючи з 01.04.2019 року та проведення індексації пенсії з 01.03.2022 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області під час здійснення перерахунку пенсії обмежило розмір грошового забезпечення з 01.04.2019 року максимальним розміром. Вважав такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року після нарахування індексації, з обмеженням максимального розміру; зобов'язано Головне управління ПФУ у Львівській області здійснити з 01 березня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 після нарахування індексації без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ГУПФУ у Львівській області оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції: позивач - скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі; відповідач - скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свою апеляційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що станом на 01.04.2019 року його пенсія перевищує максимальний розмір, при цьому, при проведенні відповідачем перерахунку пенсії її розмір обмежено максимальним розміром.
ГУПФУ у Львівській області свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга ГУПФУ у Львівській області підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ з 1998 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІ у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, управлінням пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, виходячи з 70 % грошового забезпечення, а не 90 % як було встановлено при її призначенні.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №1.380.2019.001064 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90% на 70% сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року №380/7210/20, направив на адресу відповідача довідку від 23.02.2021 року № 22/6-1110 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року.
Позивач надіслав на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву від 05.03.2021 року щодо перерахунку пенсії позивача.
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 25.03.2021 року №3127-2449/С- 52/8-1300/21 видно, що підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року у справі №380/4969/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019 року виходячи із розміру грошового забезпечення з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно з довідкою Департаменту Персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1110 від 23.02.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки поданої Департаментом Персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1110 від 23.02.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 380/4969/21, ГУ ПФУ у Львівській області перераховано пенсію позивача відповідно до довідки про розмір грошового з 01.04.2019 року.
З вказаного перерахунку пенсії встановлено, що при проведенні такого перерахунку ГУ ПФУ у Львівській області зменшило розмір грошового забезпечення позивача, з якого обраховано основний розмір пенсії до 70%.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі №380/13538/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.02.2021 року № 22/6-1110, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України в розмірі 90 % згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі №1.380.2019.001064; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року виходячи із розміру 90% грошового забезпечення зазначеного у довідці від 23.02.2021 року № 22/6-1110, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, здійснивши виплату перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вищевказаного рішення суду Головним управлінням ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки від 23.02.2021 № 22/6-1110, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
Під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 року відповідачем обмежено розмір пенсійної виплати максимальним розміром.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. При цьому, після перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року, виходячи із розміру 90% грошового забезпечення зазначеного у довідці від 23.02.2021 року № 22/6-1110, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, розмір пенсії позивача не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно із Законом України від 24.12.2015 року № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Обґрунтовуючи свої висновки, Конституційний Суд України вказав, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Так, згідно із абз. 1 п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 року нечинною є ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 року № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 року у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18.
За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що законних підстав для обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність не було.
Матеріалами справи підтверджується, що при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019 року відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 14.07.2022 року (а.с. 49).
Відтак помилковим є висновок суду попередньої інстанції про те, що розмір пенсії позивача не перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, висновок суду попередньої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимоги в цій частині не відповідає нормам матеріального права, є помилковим, відтак колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ГУПФУ у Львівській області не спростовують висновків суду, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції частково відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити.
Також, відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., та за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1488,60 грн.
Оскільки, Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то таким чином на користь позивача слід стягнути 2481 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №380/7547/22 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13538/21 на підставі оновленої довідки, виданої МВС України в особі Департаменту персоналу від 23.02.2021 року №22/6-1110 «Про розмір грошового забезпечення» станом на 05.03.2019 року, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року та з 01.03.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13538/21 починаючи з 01.04.2019 року та з 01 березня 2022 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривну 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький