справа № 388/756/22
провадження № 2-а/388/21/2022
18.10.2022м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Степанов С.В.
при секретарі - Поліщук О.В.
розглянув у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВМ № 00000406 від 20.10.2021 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до відповідача та просить визнати протиправною та скасувати постанову зафіксовану в автоматичному режимі від 20 жовтня 2021 року серії ВМ № 00000406 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Позов мотивує тим, що про існування постанови ВМ № 00000406 від 20.10.2021 позивач дізнався лише 22.06.2022 року при отриманні вимоги державного виконавця сплатити штраф. До вимоги була додана копія оскаржуваної постанови і позивач мав змогу ознайомитися з її змістом. Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що нібито 18.10.2021 о 21 год. 33 хв. за адресою Н-23, км2+998, Кіровоградська область зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440 ДH3 НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності та встановлено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 8,3% (8,157 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 6,3% (4,252 тон), за що відносно нього було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ № 00000406 від 20.10.2021 року та накладено штраф в розмірі 8500,00 грн.
Позивач зазначає, що 18.10.2021 на транспортному засобі MAN TGX 26.440 ДНЗ НОМЕР_1 з причепом - спеціалізованим ПР-контейнеровозом KRONE AZW 18 ДНЗ НОМЕР_2 , які належать йому на власності, здійснювалося перевезення вантажу (насіння соняшника) з с. Ганнівка, Кропивницького (колишнього Долинського) району Кіровоградської області (Вантажовідправник: ПП «АГРОМИР», вантажоодержувач: ТОВ «ОЕЗ ГРАДОЛІЯ» по договору комісії з ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС»). Автомобільним перевізником в даному випадку виступав ТОВ «ТРАСБАТ» (код ЄДРПОУ 41421525) згідно Договору оренди транспортного засобу від 23.09.2019 року. Даний факт підтверджується Товарно-транспортною накладною № 017 від 18.10.2021 (далі - ТТН). Пункт навантаження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Ганнівка, вул. Гоголя, 40. Пункт розвантаження : м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська,37-Г. Згідно вказаної вище ТТН № 017 водієм транспортного засобу був ОСОБА_2 , який отримав насипом вантаж масою брутто 44 тони 100кг в пункті навантаження. У пункті розвантаження під час прийняття вантажу проведено контрольне зважування: прийнято вагу брутто 44 тони 100 кг.
За технічним паспортом серії НОМЕР_3 автомобіль MAN TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 є спеціальним вантажним - спеціалізованим контейнеровозом - С.
Згідно технічного паспорта серії НОМЕР_4 причіп KRONE AZW 18 ДНЗ НОМЕР_2 є спеціальним причіпом-спеціалізованим ПР - контейнеровоз. Допустимою фактичною масою для даного транспортного засобу є 44 тони.
На думку позивача, відповідно до товарно-транспортної накладної № 017 порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху мало місце, а саме фактична маса транспортного засобу з причепом складала 44,100 т, тобто було перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм до 5 процентів.
Отже, фактично було допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, але до 5 процентів, тобто відповідачем неправильно кваліфіковано діяння позивача.
Так як фактично було допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм але лише до 5%, тому позивач вважає, що посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті не правильно надано кваліфікацію адміністративному порушенню, а саме кваліфіковано за частиною 2 статті 132-1 КУпАП. Також, позивач стверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу, повної маси, ширини, висоти, довжини та розподілу навантаження на осі.
На думку позивача зі змісту оскаржуваної постанови не можливо встановити перевищення вагових параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, так як у ній містяться лише відомості про транспортний засіб MAN TGX 26.440 ДНЗ НОМЕР_1 , і відсутні будь-які дані про причіп KRONE AZW 18 ДНЗ НОМЕР_2 .
Відповідачем Державною службою України з безпеки на транспорті до суду було надіслано відзив на позовну заяву. Позов не визнають та просять відмовити у ньому. Зазначили, що відповідно до наданої позивачем копії товарно-транспортної накладної вантаж, який перевозився в транспортному засобі - насіння соняшнику. Так, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40т (Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 29.01.2020 року у справі № 814/1460/16, Миколаївським окружним адміністративним судом в Постанові від 23.12.2020 року № 400/4646/20). Щодо відсутності в оскаржуваній постанові відомостей про напівпричіп марка KRONE AZW 18 ДНЗ НОМЕР_2 зазначили наступне. Вимоги пункту 22.5 Правил дорожнього руху України стосуються обмежень по загальній масі та/або по окремій масі кожної осі транспортного засобу та не ставляться у залежність від наявності чи відсутності причепу/напівпричепу, оскільки останній приводиться у рух за допомогою тягача. Крім того, нормативні параметри, передбачені п.22.5 ПДР України, визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів, оскільки напівпричіп не в змозі самостійно пересуватися та перевозити вантаж без тягача, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Окреме визначення напівпричепу у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб'єктом адміністративної відповідальності. На підтвердження придатності та готовості до експлуатації приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM надали відповідні документи, а саме: експертний висновок; сертифікат перевірки типу; сертифікат відповідності.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Положення ч. 1 ст. 269 КАС України передбачають, що у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Судом установлено, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті від 20 жовтня 2021 року серії ВМ № 00000406 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн, а саме за те, що 18.10.2021 року о 21.33 годині за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 8,3% процентів (8,157 тон), навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 6,3 процентів (4,252 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022. Серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк дії: № UA.TR.001 35 376-21 до 10 вересня 2022 року. Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення. Посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній форі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00000406/. Ідентифікатор доступу: bZsDMbFtrskLz
Спеціалізований причеп спеціалізований ПР - контейнеровоз KRONE AZW 18, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Вищезазначені транспортні засоби за договорами оренди транспортного засобу від 23.09. 2019 року передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБАТ».
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху, ПДР України), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
За ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
За змістом ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
За змістом ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За змістом ст. 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п'ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135)
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), згідно зі змістом Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623) (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до Порядку 1174 державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Таке облаштування автомобільних доріг автоматичними пунктами дозволяє фіксувати правопорушення в автоматичному режимі, та за допомогою системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) створювати метадані, інформаційні файли, здійснювати автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів; автоматизоване формування постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті тощо.
Згідно з пунктами 17.2-17.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування:
- розпізнавальний знак; - номер контейнера; - найменування власника контейнера;
- вантажність і маса тари контейнера, кг; - внутрішній об'єм контейнера, куб. м;
- місце, місяць і рік виготовлення контейнера; - час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб. м).
За змістом фотофіксації адміністративних правопорушень, встановлено відсутність єдиної нумерації, а також нанесення фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера вищезазначеного маркування.
Крім цього пунктом 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 передбачено, що приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
Аналізуючи вищезазначене, зміст свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, а також зміст фотофіксації правопорушення, загального вигляду транспортних засобів, якими здійснено перевезення вантажів за обставинами цієї справи, можливо стверджувати, що відповідальною особою здійснювалось перевезення насіння соняшника у напівпричепах - контейнеровозах, однак не у контейнерах в розумінні законодавства України, а тому загальна маса транспортного засобу повинна складати 40 т.
За змістом п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року N 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Отже визначено критичну похибку в розмірі 2 процентів, що дозволяє враховувати специфіку вантажу.
Відповідно до змісту розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
З огляду на це, товарно-транспортна накладна не є документом, що свідчить про загальну вагу транспортного засобу, в тому числі вагу на здвоєні осі транспортного засобу, а має інше фактичне призначення.
За положеннями Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
У цій справі автоматична фіксація адміністративних правопорушень здійснювалась вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM, що відповідає вимогам Технічних регламентів засобів вимірювальної технічки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Згідно з експертним висновком від 28 травня 2021 року № 1245 автоматичний прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає вимогам з технічного захисту інформації.
За сертифікатом перевірки типу, виданого 17 червня 2021 року та чинного до 16 червня 2031 року № UA.TR.00162-21 Rev.0, прилад автоматичний Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 (далі - Технічний регламент).
Відповідно до сертифіката відповідності № UA.TR.001 35 377-21, виданого 10 вересня 2021 року Державним підприємством «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту. Для перевірки відповідності приладу таким вимогам були проведені випробування, викладені в п. 5.2. ДСТУ ОIMLR 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробувань», зокрема: випробування у русі згідно з п. 5.2.1.1; випробування для оцінення похибки під час випробування в русі згідно з п. 5.2.1.2. Клас точності під час визначення маси транспортного засобу у русі 10. Клас точності під час визначення навантаження на одинарну вісь та групу осей F.
Таким чином, автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 станом на час фіксації адміністративних правопорушень був справний та готовий до експлуатації, а тому показники вимірювань загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об'єктивними та достовірними відомостями, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.
З огляду на вищезазначене, суд не знаходить підстав для задоволення цього позову, а відтак в ньому слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14-3, 33, 132-1, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 19, 20, 72-79, 132, 134, 139, 241, 242, 244-246, 250, 271, 286 КАС України суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВМ № 00000406 від 20.10.2021 року.
Апеляційна скарга на рішення подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Степанов