Справа №351/1283/22
Номер провадження №2/351/572/22
13 жовтня 2022 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Калиновського М.М.,
з участю: секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, -
Адвокат В. Гедзик, який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивував тим, що позивачка з відповідачем по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.08.1987 р. Від спільного проживання у сторін народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Впродовж останніх років у сторін часто виникали сварки та непорозуміння, у зв'язку з чим подружнє життя стало нестерпним. Сімейні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поступово погіршувались, а близько року тому взагалі фактично припинились. Сторони проживають окремо, на даний час не спілкуються. Позивачка з дітьми з березня місяця проживає за кордоном та самостійно утримує дітей. Просить шлюб розірвати та стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Дітей залишити проживати біля матері.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд, аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, вважає, що оскільки сторони після укладення шлюбу міцної сім”ї не створили, протиріччя між ними набули стійкого характеру, мирової угоди не уклали, перебування у шлюбі суперечить інтересам сторін, то шлюб існує формально.
З свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 12.08.2006р. зареєстрували шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу: ОСОБА_9 .
З свідоцтв про народження: Серія НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Серія НОМЕР_3 виданого на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Серія НОМЕР_4 виданого на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слідує, що батьками останніх записано ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.2, п.3, ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
В ч. 1 ст. 183 СК України вказано, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дітей, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дітей у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, з дня пред'явлення позову, тобто з 09.09.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ст. 161 ч. 1 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Як вбачається з вказаних статтей, судом вирішується саме спір між батьком та матір'ю щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, а оскільки, як встановлено судом, спір щодо визначення місця проживання доньки між сторонами відсутній, тому дана вимога через відсутність правових підстав не підлягає до задоволення.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та ст. ст. 104, 105, 110, 112, 160, 161, 180-183 СК України, керуючись ст.ст. 76, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 430 ЦПК України,-
Позов задоволити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.08.2006 р. виконкомом Попельниківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, актовий запис №6- розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.09.2022 року і до досягнення дітьми повноліття.
У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 992, 40 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ