Справа № 348/937/20
Провадження № 1-кп/348/75/22
18 жовтня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12020090200000316 від 10.05.2020 року та №12021091200000294 від 11.11.2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з базовою загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, проживає у фактичних шлюбних стосунках, на утриманні немає нікого, судимого вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2020 року за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, українця, громадянина України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
Злочин ним вчинено при наступних обставинах:
01.05.2020 року близько 10 год. 30 хв., в приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які розпивали спиртні напої, після чого остання вийшла на подвір'я даного господарства, де лягла на землю та заснула, поставивши свій мобільний телефон марки «Lenovo», модель «P780», біля себе на лавку. ОСОБА_7 в цей час залишався в житловому будинку.
В подальшому, на подвір'я вказаного домоволодіння зайшов обвинувачений ОСОБА_5 , в якого, побачивши ОСОБА_8 та її мобільний телефон, виник кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення майна останньої.
Реалізуючи свій неправомірний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, у тому числі ОСОБА_8 , яка спала поруч, таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo», модель «P780», вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/14/2-327ТВ/20 становить 413 грн., в якому також містилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», відповідно до довідки, середньоринковою вартістю 50 грн., що належав ОСОБА_8 і знаходився на лавці подвір'я житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Після вчинення крадіжки ОСОБА_5 покинув подвір'я зазначеного господарства, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті кримінально-протиправних дій ОСОБА_9 , ОСОБА_8 було завдано майнової шкоди на загальну суму 463 грн.
Крім того, будучи раніше судимим за вчинення умисних, корисливих злочинів, обвинувачений ОСОБА_5 на шлях виправлення та перевиховання не став, і маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно, вчинив новий корисливий злочин.
Зокрема, 05.11.2021 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходився у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , де власник квартири ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розпивали алкогольні напої.
Приблизно о 23 год 00 хв. цього ж дня, на столі спальної кімнати квартири обвинувачений побачив мобільний телефон марки «Huawei GR5», моделі «BLL-L21», у корпусі сірого кольору із сім-картою оператора мобільного звязку ТОВ «лайфселл» та сім-картою оператора мобільного звязку ПрАТ «ВФ Україна», що належав ОСОБА_11 і в цей час у нього раптово виник неправомірний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли в іншу кімнату, ОСОБА_5 таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei GR5», моделі «BLL-L21», у корпусі сірого кольору, бувший у користуванні, вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/109-21/12788-ТВ від 24.11.2021 року становить 1970 грн. 00 коп. із сім-картою оператора мобільного зв'язку ТОВ «лайфселл», вартістю 180 грн. 00 коп. та сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 100 грн. 00 коп.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_5 залишив приміщення квартири, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок протиправних дій обвинуваченого, потерпілому ОСОБА_11 було завдано майнової шкоди на суму 2250 грн. 00 коп.
Також, 06.11.2021 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_3 , де її власник ОСОБА_10 розпивав алкогольні напої.
В подальшому, близько 23 год. 00 хв. цього ж дня, у шафі спальної кімнати квартири обвинувачений побачив грошові кошти, що належали ОСОБА_10 і в цей час, продовжуючи свої неправомірні дії, у останнього раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпілий вийшов в іншу кімнату, ОСОБА_5 таємно викрав грошові кошти в сумі 1000 грн., після чого покинув приміщення квартири, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_10 завдано майнової шкоди на суму 1000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, при обставинах, викладених в обвинувальних актах визнав повністю та пояснив, що 01.05.2020 року близько 11 год. 00 хв. він прийшов до господарства ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 і побачив на подвір'ї ОСОБА_8 , яка спала на землі, а біля неї на лавці стояв мобільний телефон.
Впевнившись, що його ніхто не бачить, він взяв даний телефон і пішов геть та користувався ним в своїх цілях.
Також пояснив суду, що 05.11.2021 року ввечері він перебував у квартирі свого родича ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де був і потерпілий ОСОБА_11 .
Біля 23 год. 00 хв. він побачив на столі кімнати, в якій він знаходився, мобільний телефон марки «Huawei», сірого кольору, що належав останньому, який він вирішив викрасти для власних потреб.
Пересвідчившись що за ним ніхто не спостерігає, так як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли в сусідню кімнату, він взяв вказаний мобільний телефон, після чого пішов з квартири.
Що стосується викрадених грошей, які належали ОСОБА_10 , зазначив, що на наступний день, тобто 06.11.2022 року, знову перебуваючи в квартирі останнього, близько 23 год. 00 хв. він побачив у шафі спальної кімнати квартири гроші, які теж захотів викрасти. Упевнившись, що ОСОБА_10 його не бачить, він таємно взяв гроші в сумі 1000 грн. та залишив приміщення квартири потерпілого, а в подальшому викрадені кошти витратив на особисті потерби.
Разом з тим вказав, що всіх обставин крадіжок він не пам'ятає, однак допускає що все було як зазначено в обвинувальних актах та визнає наведені обставини в повному обсязі.
Усвідомлює, що вчинив умисні злочини, у вчиненому розкаюється та обіцяє стати на шлях виправлення. Запевнив суд, що подібного більше не повторить, просить суд суворо його не карати.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та зважаючи на те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), повторно, правильно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які відносяться відповідно до вимог ст.12 КК України до нетяжких злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання, за яким характеризуються задовільно, на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває, однак з 27.02.2015 року знаходиться на ОСОБА_12 обліку в наркологічному кабінеті із діагнозом - F10.30, обставини, що пом'якшують покарання: каяття, сприяння в розкритті кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування потерпілим заподіяних збитків, які будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до нього не мають, думку потерпілих щодо призначення обвичнуваченому несуворо покарання.
Обтяжуючих вину ОСОБА_5 обставин судом не встановлено.
Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах, встановлених в санкції інкримінованої йому відповідної частини статті КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Разом з тим, в ході судового розгляду судом встановлено, що згідно вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
В судовому засіданні з'ясовано, що дані кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив до ухвалення вироку Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області від 17.11.2021 року.
Увідповідності до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 вчинив вказані кримінальні правопорушення до ухвалення попереднього вироку Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області від 17.11.2021 року, яким його засуджено до покарання у виді 2 років позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у відповідності до ч.4 ст.70 КК України, а саме у виді позбавлення волі, зарахувавши в строк остаточно призначеного за сукупністю злочинів покарання, - частково відбуте покарання за попереднім вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року.
Строк відбування остаточно призначеного покарання ОСОБА_5 слід рахувати з часу його фактичного затримання в порядку приведення вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року - до виконання.
Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.
Відшкодування судових витрат належить вирішити з додержанням вимог ст.124 КПК України.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12020090200000316 від 10.05.2020 року та №12021091200000294 від 11.11.2021 року не заявлявся, арешт на майно - не накладався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.
Строк відбування остаточно призначеного покарання ОСОБА_5 - рахувати з часу його фактичного затримання в порядку приведення вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року - до виконання.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень покарання, - частково відбуте покарання за попереднім вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.11.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , в користь держави - 1340 грн. 28 коп. за проведення у даному кримінальному провадженні судових товарознавчих експертиз: по кримінальному провадженні №12021091200000294 від 11.11.2021 року, вартістю 686 грн. 48 коп. та по кримінальному провадженні №12020090200000316 від 10.05.2020 року, вартістю 653 грн. 80 коп.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Lenovo», модель «P780», який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 від 25.05.2020 року передано до кімнати зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, після набрання даним вироком законної сили - повернути спадкоємцю померлої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 .
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Huawei GR5», моделі «BLL-L21», у корпусі сірого кольору із сім-картою оператора мобільного звязку ТОВ «лайфселл» та сім-картою оператора мобільного звязку ПрАТ «ВФ Україна», який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_14 від 11.11.2021 року після проведення слідчих дій передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , після набрання даним вироком законної сили - повернути власнику: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_5 .
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1