Справа № 344/12989/22
Провадження № 1-кс/344/4576/22
19 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022091010000610 від 06.05.2022 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у вказаному вище кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змовою групою осіб під час воєнного стану.
26 серпня 2022 року о 14:25 год, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.
27 серпня 2022 року, слідчим суддею Івано-Франківського міського суду застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 22.10.2022 включно та визначено розмір застави в межах 700 (семисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 736 700 гривень.
Постановою керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_6 від 17.10.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадження продовжено до 26.11.2022 року.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрююється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Лисець Івано-Франківського району, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, не працевлаштований, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимий, у причетності до інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
З метою закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема завершити виконання судових товарознавчих експертиз, завершити огляд речей та документів, які вилучені в ході проведення обшуків, оскільки через їх значну кількість огляд на теперішній час повністю не завершений, зняти грифи таємності з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, у порядку передбаченому Главою 15 КПК України, вилучити митні декларації у Львівській та Закарпатській митницях, вилучити та проаналізувати документи щодо руху коштів по банківських платіжних картках підозрюваних та інших осіб, які ймовірно причетні до вчинення кримінального правопорушення, вилучити у ДПС в Івано-Франківській області документи, які подавали підозрювані для реєстрації в Реєстрі волонтерів, встановити місце фактичного знаходження та підстави користування іншими транспортними засобами, які ввезені на територію України під виглядом товарів гуманітарної допомоги ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та іншими особами, допитати в якості свідків осіб, яким відома інформація про вчинення кримінального правопорушення виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування тощо. Зазначені слідчі та процесуальні дії, які необхідно провести, мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки спрямовані на здобуття доказів, які в подальшому дадуть змогу судді, стороні захисту та стороні обвинувачення повно та об'єктивно дослідити обставини вчинених злочинів, правильно кваліфікувати дії підозрюваних, а відповідно прийняти законне, обґрунтоване кінцеве процесуальне рішення. Вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не могли бути проведені чи завершені раніше із об'єктивних причин, оскільки обставинами, що перешкоджали проведенню таких слідчих та процесуальних дій у двомісячний строк є складність кримінального провадження, значна завантаженість експертних установ, які не змогли своєчасно завершити судові експертизи, значна кількість попередньо проведених гласних та негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності підозрюваних, їх аналізі та оцінці, значна кількість речей та документів, які вилучені в ході проведення обшуків.
Враховуючи вказані в клопотанні факти, на даний момент виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні сторона захисту вважаючи клопотання необґрунтованим просила відмовити у його задоволенні і застосувати до підозрюваного більш мякий запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину.
В той же час 22.10.2022 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, існують на даий час, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема у пунктах 2,3 та 5.
Відтак у випадку обрання і застосування домашнього арешту, як про те клопоче сторона захисту, на даному етапі досудового розслідування хоча і накладатиме на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, проте він все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод відповідно до практики ЄСПЛ, однак в даному конкретному випадку такий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого судді не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів в судовому засіданні не доведено. Заявлені стороною захисту обставини та характеризуючи особу підозрюваного дані не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, а встановлені на досудовому розслідуванні ризики не відпали.
Підсумовуючи все наведене, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
В той же час згідно з п.2 ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
На переконання слідчого судді визначена раніше застава саме в такому розмірі 700 прожиткового мінімуму для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і такий розмір застави є співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам, адже інкримінований підозрюваному злочин, відбувся в умовах, в котрих зараз перебуває країна, може мати наслідком підрив цілісності, єдності та стійкості українського суспільства, яке з початку повномасштабного вторгнення згуртувалося заради єдиної мети, у пошуках всіх можливих ресурсів для підтримки фронту, напряму пов'язаний саме з волонтерською діяльністю та побічно дискредитує її, підриває довіру до волонтерського руху, зневіряє людей у доброчесності волонтерів, які бажають надати, надають та надавали допомогу щодо протидії рашистської агресії.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м'якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що на даний час відсутні підстави для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 22.10.2022 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити і продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 26.11. 2022 включно із раніше визначеним розміром застави.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 26.11. 2022 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Залишити раніше визначену заставу - 700 (сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 1 736 700 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA 158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 26 листопада 2022 року включно обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- не відлучатись з місця проживання без дозволу суду, слідчого, прокурора;
- повідомляти суд, слідчого,прокурора про зміну місця проживання та/або роботи.;
-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2022 .
Слідчий суддя ОСОБА_1