Справа №461/2355/22
/заочне/
19 жовтня 2022 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Кіш В.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кравця Валентина Юрійовича про ухвалення додаткового рішення, у цивільній справі за позовом
позивач - ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 )
представник позивача ? ОСОБА_2
( АДРЕСА_2 )
до
відповідач - Львівське комунальне підприємство «Княже місто»
(79005, м. Львів, вул. Тиха, 5, ЄДРПОУ 20774241)
про відшкодування шкоди,
встановив:
Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Княже місто» про відшкодування шкоди.
11.10.2022 року, за результатами розгляду даної справи, судом було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.
У позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат понесених на правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.
14.10.2022 року позивач та його представник подали до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд не вбачає необхідності викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у повному тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно розподілу судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом.
Фактичні обставини встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь ОСОБА_1 29277 гривень 70 копійок - завданої матеріальної шкоди, 3000 гривень - компенсації за спричинену моральну шкоду, 2500 гривень - витрат пов'язаних із забезпеченням доказів, витрати на сплату судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний
представник.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ч.1 ст.26, вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Наведене також відповідає правовому висновку зробленому Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведене також відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц.
Відповідно до роз'яснення в п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що 11 травня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кравець Валентином Юрійовичем укладено Договір про надання правничої допомоги №11/05.
Згідно пункту 4.3. вищевказаного договору, розмір гонорару адвоката становить 2000 гривень і не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.
Відповідно до акту приймання робіт/послуг від 13.10.2022 року, для надання допомоги здійснено наступне:
-вивчення матеріалів справи;
-вивчення і опанування законодавства, що регулює відносини між сторонами справи;
-підготовка і написання позовної заяви, додатків, заяв, клопотань, запитів, уточнень;
-вивчення актуальної судової практики Верховного Суду;
-участь у судових засіданнях з першого до останнього - 11.10.2022 року.
Згідно квитанції №13/05 від 13.10.2022, адвокат Кравець В.Ю. одержав від ОСОБА_1 2000 гривень за ведення цивільної справи № 461/2355/22.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг, у зв'язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному розмірі.
Враховуючи те, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу надану позивачу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації відповідних понесених судових витрат у справі, які становлять 2000 гривень 00 копійок.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кравця Валентина Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Княже місто» про відшкодування шкоди - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №461/2355/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Княже місто» про відшкодування шкоди.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 2000 гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне додаткове заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного додаткового заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
представник позивача ? ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );
відповідач - Львівське комунальне підприємство «Княже місто» (79005, м. Львів, вул. Тиха, 5, ЄДРПОУ 20774241).
Повний текст рішення суду складено 19.10.2022 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.