Справа № 461/10158/21
Провадження № 8/461/6/22
18.10.2022 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
Головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Кіш В.Т.,
позивача (заявниці) ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, - ,
встановив:
на розгляді Галицького районного суду міста Львова перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 461/10158/21 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 в процесі судового розгляду подала суду заяву відвід головуючому. Заявлений відвід обґрунтований ОСОБА_1 непогодженням з процесуальними рішеннями судді у даній справі, а також у іншій справі в якій заявниця оскаржила дії державного виконавця.
Таким чином, заявниця вказує, що наявність судових рішень ухвалених головуючим викликають у неї сумнів в неупередженості та об'єктивності суду.
Вказану заяву ОСОБА_1 підтримала в судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні заяву заперечив, посилаючись на її необґрунтованість.
Статтею 40 ЦПК України визначено, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу . Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, оскільки заява про відвід подана в судовому засіданні, її вирішує суд який розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, з озвученої заяви вбачається, що вона мотивована непогодженням ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями головуючого ухваленими у даній справі та у іншій справі, де заявниця оскаржує дії представників виконавчої служби.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заявника не можуть слугувати законною підставою для відводу, ґрунтуються виключно на її припущеннях та суб'єктивній думці заявниці, яка фактично сформована на непогодженні з ухваленими головуючим процесуальними рішеннями.
Суд не може не відзначити, що матеріали справи свідчать про те, що у ній відсутні будь-які дані про скасування наведених заявницею рішень у спосіб та у порядку визначеному законом.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність законних підстав для її задоволення, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд -
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.