Дата документу 11.08.2022
Справа № 334/8869/21
Провадження № 1-кс/334/952/22
11 серпня 2022 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні № 12021082050002017 від 19.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має середню, офіційно не працевлаштованого, мешкає АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
У провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021082050002017 від 19 листопада 2021 року, за підозрою: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, українець, має середню освіту, не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19 листопада 2021 року близько 05 години 40 хвилин, водій ОСОБА_5 керуючи автобусом «Mercedes-Benz 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Південне шосе, від пр. Металургів в напрямку вул. Діагональної в м. Запоріжжі, рухаючись за встановленим маршрутом «с. Володимирівське - м. Запоріжжя». В салоні керованого ним транспортного засобу в якості пасажирів перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
До цього часу, водій ОСОБА_10 керуючи вантажним сідловим тягачем «Renault Magnum 440», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Jyki P31-AL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по проїзній частині вул. Південне шосе, від пр. Металургів в напрямку вул. Діагональної, біля буд. 2-А, завчасно зупинився вздовж правого краю проїзної частини та стояв там тривалий час.
Під час подальшого руху, водій ОСОБА_5 маючи об'єктивну можливість завчасно виявити на проїзній частині вантажний сідловий тягач «Renault Magnum 440», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Jyki P31-AL», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та застосувати заходи направлені на зниження швидкості руху керованого ним транспортного засобу, а також міри для його безпечного об'їзду зліва, вказаних заходів не вжив, продовживши подальший прямолінійний рух з постійною швидкістю, в результаті чого допустив контакт передньою частиною автобуса «Mercedes-Benz 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із задньою частиною зазначеного напівпричепу.
В результаті ДТП пасажири автобусу «Mercedes-Benz 312 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні.
Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до якого:
-п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № СЕ-19/108-21/13914-ІТ від 27.01.2022, з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією ДТП. Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
В результаті ДТП пасажирам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяно тяжке тілесне ушкодження, а пасажиру ОСОБА_9 спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я
Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 115/к від 18.01.2022, відкриті переломи кісток черепа (правої скроневої кістки, верхньощелепної та нижньощелепної кіток, кісток носу, решітчастої кістки) з ранами в ділянках підборіддя та у правій скроневій ділянці, крововиливи та синці в ділянках обличчя у ОСОБА_6 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпека для життя. Рана правого колінного суглобу, синці в ділянках лівої та правої гомілок у ОСОБА_6 самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Також, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2371/к від 16.12.2021, рубець в лобовій ділянці ліворуч, який є наслідком загоєння рани, синець в ділянці лівого ока у ОСОБА_7 у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. З анатомічної точки зору обличчям вважається відділ голови людини (передня частина), верхня межа проходить від волосистої частини (проекція вінцевого шва черепу), нижня - по кутах і нижньому краю нижньої щелепи, з боків - краї гілок нижньої щелепи і основою вушних раковин. З топографічної точки зору в обличчі виділяють кілька зон: лобову, надглазничну, вушно-соскоподібну, очну, підочноямкову, виличну, носову, верхньо-і нижньогубну, ротову, щічну та підборідну. Під виправністю ушкодження належить розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки, тощо), з часом або під дією нехірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідно оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається невиправним. В даному випадку, рубець в ділянці обличчя (лобова ділянка ліворуч, розмірами 9х0,1-0,2 см.) у ОСОБА_7 з часом зблідне, стане м'якішим, але не зникне, свою форму, розміри не змінить, тобто для його максимального згладжування або усунення необхідні спеціальні пластичні операції. Відповідно до п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» незгладимий, непоправний рубець в ділянці обличчя може бути розцінений як тяжке тілесне ушкодження в разі визнання його таким, що знівечує обличчя.
Окрім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2393/п від 21.12.2021, тупа травма голови та обличчя у вигляді закритих переломів вилично-орбітального та назо-етмоідального комплексів верхньої щелепи та луски лобної кістки справа з утворенням вогнищ - забою речовини головного мозку, з розвитком пневмоцефалії в лобних частках та гемосинусу; рани правого надбрів'я, правої повіки; гематома правого ока; садна в ділянці обличчя, голови у ОСОБА_8 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя. Відкритий перелом правої стегнової кістки, рана та садна в ділянці правого стегна у ОСОБА_8 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпеки для життя. Закритий перелом лівої ключиці у ОСОБА_8 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день. Множинні гематоми та садна в ділянці тулуба, кінцівок, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
При цьому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 114/к від 18.01.2022, у ОСОБА_9 було виявлено закритий перелом кісток носу, синці на спинці носу з переходом на нижню повіку правого ока, в області правого плеча, рани на червоній каймі нижньої губи з переходом на слизову оболонку нижньої губи в проекції центральних різців, в області язика, синці з раною в ділянці правої гомілки. Закритий перелом кісток носу, синець на спинці носу з переходом на нижню повіку правого ока у ОСОБА_9 в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Всі інші тілесні ушкодження самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
09 липня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколом огляду місця ДТП від 19.11.2021, в ході проведення якого зафіксовано слідову інформацію на місці події, а також погодні та дорожні умови, кінцеве положення транспортних засобів, механічні пошкодження які утворилися на них в результаті зіткнення;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.11.2021, який розповів детальні обставини та механізм ДТП;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.11.2021, який також розповів детальні обставини та механізм ДТП;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.11.2021, який пояснив обставини та механізм ДТП;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 22.11.2021, яка розповіла детальні обставини та механізм ДТП;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 22.11.2021, яка також розповіла детальні обставини та механізм ДТП;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.11.2021, який пояснив обставини та механізм ДТП;
-висновком судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму ДТП» № СЕ-19/108-21/13914-ІТ від 27.01.2022.
Під час досудового розслідування слідчим безпосередньо, так і через месенджери «Whatsapp» та «Viber», на мобільні телефони НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , здійснювались неодноразові виклики підозрюваному ОСОБА_5 , з метою його виклику до Запорізького РУП для проведення слідчих дій, при цьому на дзвінки останній не відповів, перебуваючи в мережі. При надсиланні повідомлень про необхідність явки підозрюваного ОСОБА_5 до органу досудового розслідування, останній відповів своїм небажанням, пояснюючи це перебуванням за кордоном, після чого заблокував номер мобільного телефону слідчого, з якого здійснювались виклики та надсилались повідомлення.
За місцем мешкання підозрюваний ОСОБА_5 відсутній.
З моменту вручення письмово повідомлення про підозру, підозрюваний ОСОБА_5 також неодноразово викликався до Запорізького РУП, про що свідчать наявні в матеріалах кримінального провадження корінці повісток про його виклик.
Згідно відомостей про осіб, які перетнули державний кордон, підозрюваний ОСОБА_5 28.04.2022 перетнув державний кордон України до Угорщини. До України на цей час підозрюваний ОСОБА_5 не повертався.
15 липня 2022 року підозрюваного ОСОБА_5 слідчим оголошено в розшук.
Органом досудового розслідування згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 :
-може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого. Тяжкість покарання, яке може загрожувати підозрюваному ОСОБА_5 в разі доведення його вини у скоєному, може спонукати його до ухилення від органів досудового розслідування/суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час досудове розслідування ще триває, а з потерпілими та свідками задля досягнення його повноти та всебічного, ще можуть проводитись слідчі дії та судові експертизи, тим самим знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на останніх, в тому числі судових експертів, шляхом їх умовляння чи погроз, що являється ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, знаходячись на волі зможе перешкоджати кримінальному провадженню шляхом періодичного невиконання вимог слідчого, прокурора та суду про явку до органу досудового розслідування, шляхом зміни свого контактного номеру телефону, зміни місця проживання, а також враховуючи, що ОСОБА_5 взагалі покинув територію України, що в свою чергу унеможливлює врученню повісток про його виклик до слідчого, прокурора чи суду, це являється ризиками, передбаченими п.п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше вже неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху, що свідчить про те, він безвідповідально ставиться до них та не вперше їх порушує.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
-при обранні особистого зобов'язання підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та відсутність дієвого контролю за виконанням підозрюваним такого запобіжного заходу, як особисте зобов'язання, є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-відомості щодо осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, органу досудового розслідування не відомі, що унеможливлює обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;
-тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність обґрунтованого ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може в черговий раз вільно покинути межі території України, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження, найбільш доцільним буде обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчого, погоджено із прокурором ОСОБА_12 .
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Підозрюваний до суду не з'явився, місцезнаходження його невідомо.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Відповідно до ст.. 186 КПК України клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядається судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання.
У ст. 187 КПК України визначений порядок забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, де ч.2 передбачає, що якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що слідчим до суду подано клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у її відсутність є неприпустимим, тому у задоволенні клопотання повинно бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 184, 188,189,190 КПК України, суд, --
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні № 12021082050002017 від 19.11.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1