Справа №333/3993/21
Провадження №2/333/422/22
рішення
03 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Косолап А.С.,
представника позивача Чижова С.В.,
представник відповідача Уткіна О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815), третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецький Анатолій Станіславович (місце перебування: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Явориницького, буд. 108), третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: в.о.начальника Мелітопольського локомотивного депо регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Рижак Максим Анатолійович (місце перебування: 72304, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Лінійна, буд. 1А) про стягнення не нарахованої заробітної плати за березень 2021 року, -
15.06.2021 року до суду із позовом до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» про стягнення не нарахованої заробітної плати за березень 2021 року, звернувся ОСОБА_1 .
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував таким.
Він працює машиністом тепловоза в Мелітопольському локомотивному депо АТ «Укрзалізниця». 3 27.12.2019 року являється головою профкому первинної Вiльноi профспiлки працівників локомотивного Депо Мелітополя. Представник роботодавця перманентно, з постійним завзяттям, намагається через його активну позицію по відстоюванню прав робітників, переслідувати його за профспілкову діяльність.
Так, 04.04.2021 року, отримавши табуляграми своєї заробітної плати в електронному виді за березень 2021 року, йому стало відомо, що відповідач не нарахував заробітну плату у повному розмiрi, який встановлено в Депо.
Після заявленої претензії директору регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецькому А.С., у відповідності до п. 22 Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, що в порушення локально-нормативних актів роботодавця (п. 10.17, 10.18 Положення, п. 3.1.8, 3.1.10 Галузевої угоди), йому було заявлено що буде (в не правовий засіб) змінено умови оплати праці, тобто не сплачено заробітну плату у повному обсязі за результатами роботи у березні 2021 року.
Начальник депо не видавав наказів у порушення засад п. 10.17, 10.18 Положення, та по факту не виплати частини заробітної плати.
У зв'язку з відсутністю будь-яких наказів, він не може достеменно стверджувати, що привело до протиправного зменшення заробітної плати за березень 2021 року i введення в дію протиправних рiшень комiсiй та нарад. Вiдповiдальнiсть за такі дії несуть Директор регiональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецький А.С. та начальник Мелітопольського локомотивного депо регiональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Рижак М.А.
Розрахунок позовних вимог в частині відшкодування не виплати частини заробітку, він не може надати до суду в зв'язку з тим, що йому невідомо про розмір встановлених умов праці у березні 2021 року, але розмір вказаної у позові суми відповідає розміру фактично недоотриманої заробітної плати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 року головуючого по справі обрано суддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ярошенка А.Г.
Згідно до розпорядження від 30.10.2021 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2021 року головуючим обрано суддю Варнавську Л.О.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
18.11.2021 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Варнавської Л.О., яку було задоволено відповідною ухвалою.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 року головуючим обрано суддю Холода Р.С.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до свого провадження та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх повністю задовольнити. Додатково пояснив, що це вже не вперше керівництво підприємства обмежує ОСОБА_1 у його правах, у т.ч. на заробітну плату через його діяльність, пов'язану з профспілкою. Фактично відбувається булінг на роботі у позивача і своїми діями відповідач намагається звільнення ОСОБА_1 з роботи. Роботодавцем порушують усі норми, які регламентують питання виплати заробітної плати, профспілка не долучається до розробки певних нормативних документів, а саме: Положення про оплату праці.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що про недоплату заробітної плати, про яку йдеться мова у позові - це премія працівника. Враховуючи, що у ОСОБА_1 у березні 2021 року були певні порушення під час виконання своїх обов'язків на роботі, тому керівництвом Депо було прийнято рішення про невиплату відповідної премії. Заперечує проти позиції представника позивача, що це будь-яким чином пов'язано із профспілковою діяльністю ОСОБА_1 . Вважає, що ні позивачем, ні його представником суду не доведено порушення з боку відповідача з приводу оплати праці ОСОБА_1 за березень 2021 року.
Треті особи до суду не з'явилися, хоча можливими способами повідомлялися судом про розгляд цієї справи. Жодних заяв та пояснень від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду не надходило.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 працює машиністом тепловоза оборотного депо «Запоріжжя 2» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Згідно розрахунку заробітної плати за березень 2021 року ОСОБА_1 було нараховано 25 613 грн. 04 коп., у т.ч. премія за економію (код 120) - 47,99 грн.; премія за важливі завдання 10 грн.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри надбавок, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника надбавок обов'язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено колективним договором.
Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру надбавки, позбавлення працівників надбавок повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 194/919/18, від 01 жовтня 2018 року у справі № 487/6105/16-ц.
Згідно Положення про оплату праці працівників Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», а саме: п.8.3. рішення щодо виплати працівнику інших заохочувальних виплат та винагород приймається керівником підрозділу на підставі протокольного рішення Комісії з питань оплати праці відповідного рівня управління за погодженням з відповідним профспілковим органом.
Відповідно до п.8.1 вказаного Положення іншими заохочувальними виплатами є одноразові заохочення, премії, винагороди.
Відповідно до п.4 протоколу №7 від 26.02.2021 року наради під головуванням виконуючого обов'язки заступника начальника депо з експлуатації: за порушення вимог п.п. 4,5,7 Місцевої інструкції з виконання маневрової роботи, утримання та керування автогальмами на станційних коліях станції «Запоріжжя ІІ» і під'їзних коліях, затвердженої 02.07.2020 року ДН-3 ОСОБА_7 ,, п.3.10, п.5 додатку №2 «Інструкції локомотивній бригаді ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці 22 листопада 2004 року №876/Ц3, п.9.5 Інструкції з сигналізації на залізницях України №ЦШ-0001, затвердженої наказом №747 від 23.06.2008 року машиністу ОСОБА_1 не нараховувати 100% преміальної винагороди.
Згідно п.3.1.3 Протоколу засідання комісії з питань оплати праці щодо встановлення розміру премії №11 від 30.03.2021 року машиністу тепловоза оборотного депо «Запоріжжя 2» ОСОБА_1 за порушення вимог п.п. 4,5,7 Місцевої інструкції з виконання маневрової роботи, утримання та керування автогальмами на станційних коліях станції «Запоріжжя 2» і під'їзних коліях, затвердженої 02.07.2020 року ДН-3 ОСОБА_7 , п.3.10, п.5 додатку №2 «Інструкції локомотивній бригаді ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці 22 листопада 2004 року №876/Ц3, п.9.5 Інструкції з сигналізації на залізницях України №ЦШ-0001, затвердженої наказом №747 від 23.06.2008 року, відповідно до п.4 протокольного рішення наради від 26.02.2021 року під головуванням в.о. заступника начальника депо Олексюка О.М. щодо розгляду результатів контрольно-інструкторської поїздки, проведеної в.о. машиніста-інструктора ОСОБА_8 в добу з 15 на 16 лютого 2021 року не нараховувати премію за основні результати роботи.
На засіданні вказаної комісії був присутній ОСОБА_1 як голова профспілкової організації. Позивач висловив свої думки з приводу непогодження окремих пунктів прийнятих рішень, у т.ч. щодо себе.
Винагорода (премія) виплачується працівникові виключно за рішенням керівника. Прийняття керівником підприємства на основі положення і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/532/20.
В даному випадку, спочатку була проведена нарада під головуванням виконуючого обов'язки заступника начальника депо з експлуатації, на якій встановлено порушення ОСОБА_1 вимог виконання певних Інструкцій та прийнято рішення не нараховувати йому 100% преміальної винагороди. У подальшому, на засіданні комісії з питань оплати праці щодо встановлення розміру премії було прийнято аналогічне рішення: не нараховувати ОСОБА_1 премію за основні результати роботи. При цьому, позивач був присутнім на вказаній комісії та висловлював свої пропозиції, які були залишені без розгляду комісією.
Також, відповідно до протоколу від 30.03.2021 року на засіданні комісії з питань оплати праці щодо встановлення розміру премії був присутній представник Первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України Мелітопольського локомотивного депо (скорочена назва ППО ВПЗУ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ЛОКОМОТИВНОГО ДЕПО) Бурдейний Р.М., який підписав вказаний протокол, тобто фактично погодився із рішенням комісії.
Враховуючи зміст Положення про оплату праці працівників Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», суд вважає, що нарахування і виплата премій є засобом мотивації співробітників, здійснюється за особливі досягнення в роботі і не вважається обов'язковим, тому посилання позивача на зміну умов оплати праці (в даному випадку погіршення) є безпідставними.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає через його необґрунтованість та недоведеність.
Керуючись ст.2 Закону України «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Акціонерного Товариства «Українська залізниця» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815), третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецький Анатолій Станіславович (місце перебування: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Явориницького, буд. 108), третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: в.о. начальника Мелітопольського локомотивного депо регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Рижак Максим Анатолійович (місце перебування: 72304, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Лінійна, буд. 1А) про стягнення ненарахованої заробітної плати за березень 2021 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.10.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод