Провадження № 2/331/378/2022
Справа № 331/4296/20
12 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,
за участю: секретаря - Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -
13.11.2020 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р. в розмірі 54 034,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить відповідачам, підключено до централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
За період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р. року відповідачами спожито послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 54 034,48 грн., яка не сплачена.
У зв'язку з викладеним, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну “Міські теплові мережі” заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 54 034,48 грн. та судовий збір.
Заочним рішенням суду від 9 лютого 2021 року позов Концерну «Міські теплові мережі» задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну МТМ заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р. в сумі 54 034,48 грн. (а.с. 61-64).
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, відповідачі 08.10.2021 року звернулися до суду із заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 79-82).
Ухвалою суду від 01 листопада 2021 року заяву про перегляд заочного рішення суду задоволено; заочне рішення по справі скасовано; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання (а.с. 92-93).
16.11.2021 р. від відповідачів до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого вони не погоджуються із розрахунком заборгованості; зазначають що не надано доказів надання послуг; окрім того, за вказаною адресою вони не проживали, відповідно послуги не отримували; договір не укладали. Також зазначили, що позивач пропустив строк позовної давності, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити (а.с. 102-105).
Ухвалою суду від 6 грудня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження (а.с. 144-145).
14.01.2022 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої не проживання власника у квартири та відсутність договору не звільняє особу від обов'язку нести витрати з утримання майна. Розрахунок заборгованості, який доданий до позову, зроблено відповідно до тарифів на послуги, які затверджені рішенням виконавчого комітету ЗМР за опалювальною площею та нормами через відсутності приладів обліку та не суперечить положенням діючого законодавства. Щодо строків позовної давності, наголошує на тому, що строки позовної давності продовжені через карантин (а.с. 160-163).
Ухвалою суду від 12 липня 2022 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду (а.с. 173).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву щодо проведення слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 171).
Відповідачі по справі - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , кожен в окремості, у судові засідання, призначені 01.03.2022 р., 12.07.2022 р., 01.09.2022 р., не з'явилися, хоча про час день та місце слухання справи були повідомлені належним чином .
02.08.2022 р. до суду надійшли заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , відповідно до яких вони просять перенести судове засідання, яке призначене на 01.03.2022 р. до закінчення воєнного стану в країні (а.с. 184,185).
З врахуванням зазначених обставин судове засідання, яке було призначено на 01.09.2022 р. відкладено на 12.10.2022 р. (а.с. 187).
В судове засідання, яке призначено на 12.10.2022 р., відповідачі не з'явилися, хоча про час день та місце слухання справи були повідомлені належним чином (засобами поштового зв'язку, SMS- повідомленням, телефонограмою та оголошенням на сайті суду).
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідачі повідомлені про час та місце слухання справи за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явилася у судове засідання без поважних причин.
Статтею 210 ЦПК України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Суд зауважує, що справа перебуває в провадженні суду з 08.10.2021 р., відповідачам була надано достатньо часу для надання суду всіх наявних доказів в обґрунтування своїх доводів, в матеріалах справи є заперечення відповідачів проти позову.
Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи із зазначених нормативно-правових актів України, наведених рішень Європейського суду з прав людини, суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заперечення відповідачів, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг” у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.09 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн „МТМ” в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ” (п. 1.2. Рішення).
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг” у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву гарячої води визначено Концерн „МТМ” в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ”” (п. 1.2. Рішення).
Зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року та № 200 від 28.04.2011 року були офіційно надруковані у офіційному засобі масової інформації Запорізької міської ради - газеті „Запорізька січ”.
Відповідно до п. 18 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.
Матеріалами справи встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 230257008 від 29.10.2020 р., квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 - Ѕ частина та ОСОБА_1 - Ѕ частина (а.с. 9).
Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов'язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Отже, відповідачі, як власники квартири, зобов'язані сплачувати комунальні послуги пропорційно своєї частки у власності.
Щодо укладення договору про надання послуг
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Пунктом 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», встановлено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 по справі 6-59цс13).
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальній організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири - споживач послуг зобов'язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.
Судом встановлено, що Концерн «Міські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2954цс15).
За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов'язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.
Відсутність між сторонами договору на надання послуг централізованого опалення не є підставою для несплати за надані Концерном «МТМ» послуг, оскільки обов'язок оплати випливає із Закону.
Виходячи з наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що відсутність договору між позивачем та відповідачами не позбавляє відповідачів обов'язку сплачувати комунальні послуги, які фактично надані.
Щодо нарахування за послуги та не отримання послуг через проживання за іншою адресою слід зазначити таке.
Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затверджено наказом Міністерства розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 р. № 390, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.08.2012 р. № 1380/21692.
На офіційному сайті Концерну «МТМ» міститься повна інформація про тарифи, що застосовуються для категорії споживачів «населення», вказана інформація загальнодоступною.
Концерн МТМ застосовує тарифи на теплову енергію, які розраховуються за алгоритмом відповідно до Постанови НКРЕКР № 528 від 31.03.2016 р.
Тарифи на послуги з централізованого опалення для населення Концерну МТМ,встановлені рішенням виконавчого комітету ЗМР, на опалювальну площу квартири № 64,4 м.кв., кількість зареєстрованих осіб - 0 чол., що відповідає розрахунку, який надано позивачем.
Нарахування за послуги з постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 проводилося Концерном МТМ згідно встановлених норм споживання через відсутність в квартирі приладу обліку гарячої води.
Доводи відповідачів, що вони не отримували послуги через те, що фактично не проживали не приймаються судом до уваги на підставі такого.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачі не надали суду доказ звернення до Концерну МТМ із заявою про відключення від теплопостачання то/або гарячої води через відсутність користувачів в квартирі, яка їм належить.
Нарахування за теплову енергію виконані позивачем згідно до тарифів, встановлених Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради з розрахунку площі квартири - 64,4 м.кв.
Нарахування за послуги з постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 проводилося згідно встановлених норм на одну особу через те, що в квартирі зареєстровано - 0 чол., що відповідає п. 21 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Наданий стороною позивача, в обґрунтування своїх позовних вимог, розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць отримання споживачами централізованого опалення, із зазначенням опалювальної площі, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи контррозрахунку відповідачами не надано.
Щодо строків позовної давності слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з вимогами ст. 257 ЦПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
Оплата періодичного платежу не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин боргу (постанова ВСУ від 22.03.2017 р. № 761/12553/15-ц, постанова Верховного Суду від 23.12.2020 № 127/23910/14-ц).
13.11.2020 р. Концерн МТМ подало позовну заяву із вимогами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р.
Згідно розрахунку позивача відповідачами за період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р. року спожито послуги з централізованого опалення та гарячого водовідведення в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 54 034,48 грн. Жодної оплати від відповідачів не надходило (а.с. 7-8).
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875- IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.18,20 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
З урахуванням дати подачі позову - 13.11.2020 р., трирічний термін строку позовної давності діє у період з листопада 2017 р. по жовтень 2020 р.
Як вбачається з розрахунку заборгованості жодної оплати від відповідачів не надходило, тому переривання строку не відбувалося.
Однак, відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12. Відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який діє по теперішній час, а тому позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 №540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідачів про застосування строку позовної давності до позовних вимог підлягає задоволенню за період з жовтня 2014 року по лютий 2017 року.
Аналізуючи перелічені норми матеріального права, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами та перевіривши їх відповідність вимогам ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Концерну “Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованих опалення за період з 01.10.2014 р. по 31.08.2020 р. підлягають частковому задоволенню. Стягненню з відповідачів підлягає сума заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з березня 2017 р. по серпень 2020 року, в розмірі 38 359,13 грн., яка складається з 26 520,71 грн. - центральне опалення + 11 838,42 грн. - гаряче водопостачання. Через те, що кожен з відповідачів є власником Ѕ частини квартири, стягнення повинно бути зроблено не солідарно, а частково відповідно до частки кожного з співвласників.
Щодо інших доводів відповідачів на підтвердження своїх заперечень проти позову суд зазначає наступне.
Згідно аналізу прецедентної практики ЄСПЛ згідно статті 6 Конвенції рішення судів повинно достатнім чином містить мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Разом з тим, статтю 6 параграфу 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. («Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89); («Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30); («Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання послуг та наявності заборгованості, і вказані обставини відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням строку позовної давності.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та оскільки позовну заяву задоволено на 71%, то з відповідачів слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 492,42 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України ЦПК України, ст. ст. 64,68 Житлового кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України, ст.ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,
Позов Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. № 137, адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул.. Святого Миколая, буд. № 79 "а") - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце надання послуги: АДРЕСА_1 ), на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р зі спеціальним режимом використанням № НОМЕР_3 , установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 1 березня 2017 р. по 31 серпня 2020 року в сумі 19 179 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце надання послуги: АДРЕСА_1 ), на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р зі спеціальним режимом використанням № НОМЕР_3 , установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458, свідоцтво платника ПДВ № 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 1 березня 2017 р. по 31 серпня 2020 року в сумі 19 179 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце надання послуги: АДРЕСА_1 , на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р № НОМЕР_5 , установа банку: ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 23697280, ІПН: 236972826658) судовий збір в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_4 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , місце надання послуги: АДРЕСА_1 , на користь Концерну “Міські теплові мережі” (п/р № НОМЕР_5 , установа банку: ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 23697280, ІПН: 236972826658) судовий збір в розмірі 746 (сімсот сорок шість) гривень 21 копійка.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2022 року.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Н.Г. Скользнєва