Справа № 308/17328/21
11 жовтня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Дергачової Н.В., за участі секретаря судового засідання - Федорнак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяви позивача ОСОБА_1 до відповідача - Державна служба України з безпеки на транспортні про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - Державна служба України з безпеки на транспортні про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВМ №00001638 від 26.11.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову зазначив наступне.
10.12.2021 року позивачем, ОСОБА_1 , отримано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132/1 КУпАП: Серії ВМ № 00001638 від 26.11.2021 року, у якій зазначено, що 26.11.2021 року о 09 год. 22 хв., за адресою М -25, км. 13+199, Закарпатська, зафіксовано транспортний засіб M A N TGA 33.350, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 12,6% (5,462 тон).
Вказаним документом постановлено притягнути позивача, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративногосподарського штрафу прийнята в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивачу на праві приватної власності належить транспортний засіб MAN TGA 33.350. днз НОМЕР_1 , однак такий переданий ним в оренду на підставі договору оренди від 03 лютого 2020 року укладеного між ним та ТзОВ «Коватехбуд», яке в свою чергу здійснює перевезення насипних вантажів (що підтверджується ТГО).
Позивач вважає, що не може бути притягнутий до відповідальності у даному випадку, оскільки транспортний засіб знаходиться в оренді в іншої особи та він не є автомобільним перевізником та не надав послуги з перевезення.
Спеціальним суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Позивач також вважає, що у даному випадку відсутній суб'єкт відповідальності, передбачений абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-111, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
З оскаржуваної постанови неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, який відсоток похибки таких ваг та їх метрологічну атестацію.
Відповідач здійснює габаритно-ваговий контроль згідно Порядку затвердженого; постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування». Наразі єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі України є «Методика виконання вимірювань поосьових засобів у русі», розроблена ХНАДУ Державної служби автомобільних доріг України.
Тобто, фактично проведення вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки відбувається на основі цієї методики. Однак, судова практика неодноразово зазначала, що методика ХНАДУ не розповсюджується на транспортні засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (в т.ч. пісок). Наразі відсутні методики щодо визначення навантаження на вісь при перевезенні сипучих вантажів та рідин (зерно, щебінь, руда, тощо).
З огляду на викладене позивач вважає, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.
За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 22.12.2021 року було відкрите провадження за цим позовом та постановлено розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження.
13.05.2022 року представник відповідача подала до суду письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить суд: розгляд справи № 308/17328/21 провести без участі представника Відповідача. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.
Оскільки оскаржена постанова складена у повній відповідності до вимог чинного в Україні законодавства щодо здійснення контролю у сфері безпеки на автомобільному транспорті. А за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність відомостей про належного користувача вказаного транспортного засобу, а саме ТзОВ «Коватехбуд» в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент вчинення порушення. Таким чином, внаслідок того, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про зміну користувача вказаного транспортного засобу не повідомлялось, адміністративну відповідальність повинна нести фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб - ОСОБА_1 Як наслідок, доводи позивача є необґрунтованими, оскільки відповідні відомості про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не були внесені, а тому позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства.
Та обставина, що належні позивачу транспортні засоби здійснювали рух автомобільними дорогами загального користування та перевозили вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідач звернув увагу суду на те, що подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов'язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються: 1) фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт. Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями: https://wim.dsbt.gov.Ua/r/a/BM00002827/. Посилання на веб-сайт в мереж і Інтернет мсітиться в оскаржуваній постанові. Так само, оскаржувана постанова містить ідентифікаторидоступу до веб-сайту. Таким чином, дані докази можуть бути перевірені судом на предмет їх належності, об'єктивності та достовірності.
Позивач ОСОБА_1 26.06.2022 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, а також відповідь на відзив за якою просить позовну заяву задоволити в повному обсязі з огляду на наступне.
Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.
Також вважаємо, що у даному випадку слід враховувати особливості транспортного засобу, а також властивості вантажу який перевозив автомобіль, а саме піщану масу, яка є сипучим вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на транспортний засіб та причіп, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час руху тягача та причепа, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаних в постановах транспортних засобів, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
В даному випадку оскаржувана постанова містять лише масу перевищення вагової норми та и відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містять, окрім того доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано. Відтак, вважає, що відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортних засобів позивача у доданих товарно-транспортних накладних.
Оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із постанови від 26.11.2021 року серії ВМ № 00001638, складеної провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно - технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомиром Миколайовичем: 26.11.2021 року о 09 год. 22 хв., за адресою М - 25, км. 13+199, Закарпатська, зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 33.350, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 12,6% (5,462 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 10021, свідоцтво про повірку технічного засобу UA.TR.113-001_62/01F № 21 до 22.09.2022 року.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною та просить її скасувати.
Відповідно до договору оренди транспортного засобу від 03.02.2012 року, укладеного між ТОВ «КОВАТеХБУД» (орендар) та громадянином України ОСОБА_1 (орендодавець), останній передав орендарю у строкове платне користування транспортний засіб MAN TGA 33.350, днз НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч. 3 ст. 2 КАС України суд перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %.
Тобто, якщо вагові параметри транспортного засобу, перевищують хоча б один із зазначених у п. 22.5 ПДР, настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Згідно примітки, суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Згідно з ст.14-3 КУпАП, суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті врегульовано ст. 279-5 КУпАП.
Вказаною статтею передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов'язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.
Крім того, інформація від автоматичних пунктів фіксації правопорушення передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою КМУ від 27.12.2019 №1174).
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (п.10 Порядку).
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п.п.2, 16 Порядку).
Таким чином, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР).
Відповідно до п.1.3. ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Відповідно до п. 2 вищевказаних Правил, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду з позовом, не надав належних допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача (орендаря) транспортного засобу MAN TGA 33.350, днз НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи. Хоча надав до суду договір оренди.
Таким чином, через відсутність в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про зміну користувача автомобіля, адміністративна відповідальність покладається на особу, за якою зареєстровано такий транспортний засіб - ОСОБА_1 .
Згідно копії товарно-транспортної накладної від 26.11.2021 № 26/11-01, водій ТОВ «Коватехбуд» ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом транспортного засобу MAN TGA 33.350, днз НОМЕР_1 , у пункті навантаження с. Есень завантажив вантаж, а саме пісок масою 18,8 тон (брутто). Після завантаження вантажу загальна вага транспортного засобу становила 32,5 т.
Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію і не може вважатися документом, який беззаперечно визначає масу вантажу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок №1174).
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю за допомогою технічного засобу Q-Free HI TRAC TMU4 WIM, 10021.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених. Відповідно до п.п. 8, 9 Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Вагове обладнання повинно забезпечувати по осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Відповідно до сертифікату перевірки типу, виданого 20.09.2021 ДП «Укрметртестстандарт» та сертифікату відповідності, виданого 17.06.2021 Національним науковим центром «Інститут метрології» прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу Q-Free HI TRAC TMU4 WIM відповідає затвердженому типу застосовним вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою КМУ від 13.01.2016 року за № 94.
Отже, інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі Q-Free HI TRAC TMU4 WIM є належним доказом вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою Укртрансбезпеки кваліфіковані правильно.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем надані докази правомірності притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Адміністративне стягнення накладено в межах строків та відповідно до санкції вказаної статті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Витрати із сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 242, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача - Державна служба України з безпеки на транспортні про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова