Справа № 308/12440/22
05 жовтня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12022071030000658 - слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що 16.06.2022 року до ч/ч Ужгородського РУП надійшов рапорт оперативного працівника ВКП Ужгородського РУП, про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів було отримано інформації, про те що на території міста Ужгород та Ужгородського району мешкає громадянин А, який займається збутом особливо-небезпечного наркотичного засобу "марихуани" та психотропної речовини "метамфетаміну".
В ході проведення обшуку 22.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено:
1.10 (десять) рослин коноплі, які містять у собі наркотичні речовини, які упаковано до мішку;
2.5 (п'ять) банок, всередині яких містяться речовини рослинного походження, зеленого кольору, ймовірно наркотичні, які упаковано до спец пакету НПУ № ВУМ4069158;
3.Вентилятор білого кольору, марки «Ufesa», який упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
4.9 (дев'ять) банок удобрив для росту наркотичних речовин, які знаходяться у картонному ящику, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
5.Електронні ваги №1100003924, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
6.2 (два) пульта марки «АТС», 'для регулювання температури у спеціально обладнаному місці, для вирощування наркотичних речовин, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
7.Система вирощування, а саме три відра, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
8.Система поливу, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;Система освітлення, а саме одна лампа білого кольору, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
9.Проізоляційні засоби, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору.
Слідчий зазначає, що вищевказані предмети можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з чим дані предмети відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.
На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
В судове засідання слідчий не зявився. Надав суду заяву відповідно до якої просить суд провести розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник вилученого майна в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, відповідно до заяв слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 .
Згідно ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 16.06.2022 року внесені до ЄРДР за №12022071030000658, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 307 КК України.
В рамках цього провадження в ході проведення обшуку 22.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено:
1.10 (десять) рослин коноплі, які містять у собі наркотичні речовини, які упаковано до мішку;
2.5 (п'ять) банок, всередині яких містяться речовини рослинного походження, зеленого кольору, ймовірно наркотичні, які упаковано до спец пакету НПУ № ВУМ4069158;
3.Вентилятор білого кольору, марки «Ufesa», який упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
4.9 (дев'ять) банок удобрив для росту наркотичних речовин, які знаходяться у картонному ящику, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
5.Електронні ваги №1100003924, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
6.2 (два) пульта марки «АТС», 'для регулювання температури у спеціально обладнаному місці, для вирощування наркотичних речовин, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
7.Система вирощування, а саме три відра, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
8.Система поливу, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
9.Система освітлення, а саме одна лампа білого кольору, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
10.Проізоляційні засоби, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору.
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 23.09.2022 року, вилучені в ході обшуку предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за №12022071030000658.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпе-чення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України) .
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, вилученого в ході проведення обшуку 22.09.2022 року за адресою: м. Ужгород, вул. Дендеші, буд. 124, з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту виявлених під час обшуку та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.
Слідчим суддею встановлено, клопотанням та матеріалами доданими до клопотання доведено, що вилучені в ході обшуку 22.09.2022 року речі згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України, вони мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до зникнення та навіть втрати слідів, предметів як речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, окрім того вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів не втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому наявні правові підстави для арешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування .
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудовогорозслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов'язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12022071030000658 - слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені предмети в ході обшуку 22.09.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 :
1.10 (десять) рослин коноплі, які містять у собі наркотичні речовини, які упаковано до мішку;
2.5 (п'ять) банок, всередині яких містяться речовини рослинного походження, зеленого кольору, ймовірно наркотичні, які упаковано до спец пакету НПУ № ВУМ4069158;
3.Вентилятор білого кольору, марки «Ufesa», який упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
4.9 (дев'ять) банок удобрив для росту наркотичних речовин, які знаходяться у картонному ящику, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
5.Електронні ваги №1100003924, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
6.2 (два) пульта марки «АТС», 'для регулювання температури у спеціально обладнаному місці, для вирощування наркотичних речовин, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
7.Система вирощування, а саме три відра, які упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
8.Система поливу, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
9.Система освітлення, а саме одна лампа білого кольору, яку упаковано до поліетиленового пакету синього кольору;
10.Проізоляційні засоби, які,упаковано до поліетиленового пакету синього кольору, шляхом заборони користування, відчужування та розпорядження.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1