Справа № 308/11521/22
2-о/308/224/22
28 вересня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Зарева Н.І.,
за участі секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,
за участю заінтересованої особи - державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Мешко Т.М., адреса: вул. Собранецька, 47, м. Ужгород,
про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник, ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту постійного проживання спільно з померлою односільчанкою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Заява мотивована тим, що з серпня 2002 року він фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де доглядав за своєю односельчанкою ОСОБА_2 (1917 року народження), яка була одинокою літньою жінкою. Разом з ОСОБА_2 він проживав до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші особи з ОСОБА_2 , станом на день її смерті, не проживали. Після смерті ОСОБА_2 він здійснив її поховання та продовжив проживати в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Четвертого березня 2003 року секретарем Великодобронської сільської ради було посвідчено заповіт ОСОБА_2 , відповідно до якого все майно, що буде належати ОСОБА_2 , станом на на день її смерті, вона заповідає йому.
Першого лютого 2022 року він звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідотцва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, належний ОСОБА_2 , та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, 01.02.2022 р. нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Приватним нотаріусом було роз'яснено заявнику, що свідоцтво про право на спадщину йому може бути видане після встановлення судом юридичного факту його постійного проживання разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Зазначене стало підставою звернення до суду із даною заявою.
У судове засідання заявник не з'явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що заявлену вимогу підтримує та просить її задовольнити повністю.
Заінтересована особа подала суду клопотання про розгляд справи без її участі.
У зв'язку з наведеним справа розглянута судом за відсутності заявника та заінтересованої особи, та без фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до
ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши подані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами у порядку окремого провадження.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Як зазначено в заяві, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , на день смерті останньої заявнику необхідно для оформлення права на спадщину.
Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення.
Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане виконкомом В. Добронської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Перед смертю, ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким, все своє майно, що буде їй належати на час смерті, остання заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний заповіт посвідчено секретарем Великодобронської сільської ради Раті Єлизаветою Франтишеківною та зареєстровано в реєстрі за № 36.
Постановою державного нотаріуса Ужгородської районної державної нотаріальної контори Мешко Тетяни Миколаївни від 01.02.2022 відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Згідно з актом про фактичне проживання особи, затвердженим Головою Великодобронської сільської ради 17 листопада 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 на день її смерті. За час спільного проживання ОСОБА_1 доглядав за ОСОБА_2 , вони вели спільне господарство. Даний акт підписаний ОСОБА_4 , яка проживає по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , який проживає в будинку АДРЕСА_3 , а також ОСОБА_6 , який проживає в будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки за № 600 від 22.04.2021, виданої Великодобронською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області, на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею ніхто не був зареєстрований.
З листа за № 602 від 22.04.2021 року, виданого Великодобронською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з погосподарською книгою Великодобронської сільської ради за 1992 рік, за нею закріплений особовий рахунок № НОМЕР_3 на житловий будинок разом з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
З довідки за № 1783 від 17.11.2021 року, виданої Великодобронською сільською радою
Ужгородського району Закарпатської області вбачається, що ОСОБА_1 , зі слів сусідів, поховав ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
За таких обставин суд прийшов до переконання, що подана заява обгрунтована, заявником ОСОБА_1 доведено факт спільного проживання з померлою ОСОБА_2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на момент її смерті, а тому, суд вважає його встановленим, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 13.10.2007 року - день смерті ОСОБА_2 , постійно проживав спільно з померлою в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На рішення суду можу бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Суддя Н.І. Зарева