Справа № 298/1174/22
Номер провадження 2-а/298/24/22
19 жовтня 2022 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Лютянської М.С.,
при секретарі Коваль А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 26 серпня 2022 року о 10 год.17 хв. в м. Перечин на вул.Ужанській поліцейський СРПП ВП №1 ГУНП в Закарпатській області , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 300949, якою накладено штраф у розмірі 510 грн. З даної постанови вбачається, що 26 серпня 2022 року 10 год.13 хв. в м. Перечин по вул. Ужанській водій керував ТЗ ( SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) будучи не пристебнутим паском безпеки.... далі в постанові нечитабельний текст...., чим порушив п..... далі в постанові нечитабельний текст.... ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121,.... далі в постанові нечитабельний текст... КУпАП. З цією постановою позивач не згідний, вважає таку протиправною, необгрунтованою, безпідставною, наведені в постанові обставини не відповідають дійсності. Позивач зазначає у позові, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не досліджував жодного доказу, висновок про вину позивача не грунтується на жодному доказі, що стверджено постановою БАБ № 300949 від 26.08.2022 року. Підстав для винесення оскаржуваної постанови у працівника поліції не було, що підтверджується п.п.5 та 7 даної постанови. Відповідач в особі працівника поліції, який розглянув справу, не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено без участі позивача, якого не сповіщено про день, час та місце розгляду справи, що стверджено постановою, яка є предметом оскарження. Крім цього відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не роз'яснено його права, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55,56,59,63 Конституції України.Зазначені обставини в сукупності, свідчать про грубе порушення поліцейським прав позивача, у тому числі і права на захист, оскільки останній про таке право не був поінформований, і відповідно про порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити, постанову про накладення адміністративного стягнення визнати протиправною та скасувати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак від представника позивача Цуга Ю.Ю. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника,позовні вимоги підтримують повністю, просить їх задовольнити. Відповідь на відзив позивач не надав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 205 КАС України.
22 вересня 2022 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов в якому зазначено, що даний позов не підлягає до задоволення у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необгрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні належними доказами встановлено, що відносно позивача ОСОБА_1 відповідач виніс постанову серії БАВ № 300949 від 26 серпня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 ставиться в вину те, що 26 серпня 2022 року о 10 год.13 хв. в м. Перечин по вул. Ужанській водій керував ТЗ ( SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) будучи не пристебнутим паском безпеки.... “далі в постанові нечитабельний текст”...., чим порушив п..... “далі в постанові нечитабельний текст”.... ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121, ст. 126, ст.126 КУпАП. Цією ж постановою відповідач наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортними засобами особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( страхового сертифіката “ Зелена картка”), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 222 КУпАП до компетенції уповноважених працівників Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених частинами перша, друга, третя, п'ята,шоста, восьма,десята і одинадцята статті 121 КУпАП та ст. 126 КУпАП.
Разом з цим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно ст. 19 ч. 1 п. 1 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як роз'яснює п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06 березня 2008 року постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини 1,2 ст. 7 КУпАП).
Згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП України завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, також має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі закону.
Відповідно до ст. 77 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч. 2 цієї ж статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 та ст. 126 КУпАП, у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували дану обставину, в судове засідання відповідач не з'явився і не довів порушення позивачем Правил дорожнього руху України та правомірність прийнятого ним рішення по справі. Окрім цього в постанові про накладення адміністративного стягнення серія БАВ № 300949 від 26.08.2022 відсутні відомості про дослідження доказів. Відтак суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача і визнає, що оскаржувана ним постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням того, що при винесенні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 19, 77, 90, 242, 243, 246 , 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №300949 від 26 серпня 2022 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуюча М.С. Лютянська