17 жовтня 2022 року № 320/9403/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Відповідач - 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 з урахуванням обставин адміністративної справи, необхідності у встановленні обставин та заслуховуванні сторін, з метою повного та всебічного її розгляду, суд ухвалив призначити дану адміністративну справу до розгляду у судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 02.11.2021 сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшло клопотання про залучення другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 залучено співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Протокольною ухвалою від 02.11.2021 на підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах, не врахувавши довідку від 08.02.2021 №44, видану ТОВ «Інтерагроінвест», а також не враховано стаж роботи по трудовій книжці колгоспника, так як в ній містять виправлення. Позивач вважає, що він як працівник не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, зокрема за виправлення зроблені відповідальним працівником підприємства.
16.09.2021 на адресу суду від представника Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що трудовій книжці позивача наявні виправлення, здійсненні не у встановленому законодавством порядку, та є неточності у записах. Звертає увагу, що відсутні підставі для врахування довідки, виданої ТОВ «Інтерагроінвест», оскільки воно не є філією СТОВ «Агро-Антей».
Також вважає, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду. У зв'язку з чим належним засобом захисту прав позивача є зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
У той же час, на час прийняття рішення у даній справі Відповідач - 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Відповідача - 2 із заявою від 16.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
На підтвердження пільгового стажу позивачем були надані наступні документи:
- копія трудової книжки колгоспника №984;
- копія вкладки до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.08.2014;
- копія посвідчення механіка-водія гуськового тягача серії НОМЕР_2 від 07.02.1983;
- копія посвідчення водія гуськового тягача № НОМЕР_3 від 07.02.1983;
- копію архівної довідки Архівного відділу Ставищенської районної державної адміністрації від 20.11.2020 №05-03/14;
- копію архівної довідки Архівного відділу Ставищенської районної державної адміністрації від 20.11.2020 №05-03/15;
- копію архівної довідки Архівного відділу Ставищенської районної державної адміністрації від 20.11.2020 №05-04/324;
- копію архівної довідки Архівного відділу Ставищенської районної державної адміністрації від 20.11.2020 №05-04/325;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 31.12.2020 №01-43/269;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 31.12.2020 №01-43/210;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 31.12.2020 №01-43/211;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 31.12.2020 №01-43/212;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 31.12.2020 №01-43/213;
- копію архівної довідки Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 27.11.2020 №01-43/245;
- копію довідки Ставищенської районної державної адміністрації від 12.11.2020 №11-06/28;
- копія протоколу №2 Загальних зборів учасників ТОВ «Прог Рес» від 18.07.2014;
- копія довідки ТОВ «Інтерагроінвест» від 08.02.2021 №44.
Судом встановлено, що Відповідачем - 2 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Відповідачем - 2 листом від 24.06.2021 повідомлено позивача про прийняте рішення Відповідачем - 1 від 24.06.2021 №104750003811 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Рішення від 24.06.2021 №104750003811 мотивоване неможливістю врахувати стаж, зазначений у трудовій книжці колгоспника, оскільки в ній наявні виправлення. Також зазначено, що не враховано довідку №44 від 08.02.2021, оскільки вона видана не повноважним органом.
Вважаючи вищевказане рішення щодо відмови в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовано законами України: «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV); «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, перебачених статтею 114 Закону 1058-IV, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді тракториста-машиніста і безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.12.2015 у справі №686/19687/14а.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні.
Судом встановлено, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №104750003811 від 24.06.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії прийнято відповідачем у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи трактористом-машиністом. У рішенні зазначено, що стаж по трудовій книжці колгоспника не зарахований, так як маються виправлення у прізвищі, імені та по батькові.
Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача містяться про те, що позивач працював на посаді тракториста.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 від 29.07.1993 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п.2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Поряд із цим суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17.
За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Водночас, за змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки є підприємство роботодавець.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
При цьому, суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо дати видачі трудової книжки, заповнення записів у його трудовій книжці відносно виправлень у його прізвищі, та спірного періоду роботи, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.
Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Водночас, суд зауважує, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (діючого на час вчинення спірних правовідносин), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок №22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено перевірку відомостей, поданих для обчислення пенсії з первинними документами та встановлено, накази про прийняття та звільнення ОСОБА_1 на посаді тракториста відсутні, оскільки документа передані на зберігання в Комунальну установу «Ставищенський районний трудовий архів.
Водночас, суд зауважує, що на підтвердження роботи трактористом, позивачем надано суду архівну довідку Комунальної установи «Ставищенський районний трудовий архів» від 20.11.2020 №05-03/14, від 20.11.2020 №05-03/15, від 31.12.2020 №01-43/269, від 20.11.2020 №05-04/324 від 20.11.2020 №05-04/325, від 13.10.2020 №01-43/213, від 13.10.2020 №01-43/211, від 13.10.2020 №01-43/210, від 13.10.2020 №01-43/212, від 27.11.2020 №01-43/245.
Також, довідкою ТОВ «Інтерагроінвест» від 08.02.2021 №44 підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.01.2005 по 02.01.2007 та з 01.04.2007 по 10.12.2007 трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з нормами пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Однак, відповідач у своєму рішенні посилався лише на виправлення в прізвищі, імені та по батькові.
Також відповідачем не враховано довідку ТОВ «Інтерагроінвест» від 08.02.2021 №44, оскільки таку довідку видає підприємство, де особа працювала або його правонаступник. Зазначено, що зазначена довідка не підтверджує стаж роботи позивача, оскільки відповідні документи передані в Комунальну установу «Ставищенський районний трудовий архів», а перевірка проводилася ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ».
Суд критично ставиться до зазначеного, оскільки позивач у період з 01.01.2005 по 02.01.2007 та з 01.04.2007 по 10.12.2007 працював трактористом-машиністом філії «Агро-Антей».
Згідно з архівною довідкою Ставищенської районної державної адміністрації Київської області віл 20.11.2020 №05-04/325, Розорядженням райдержадміністрації №110 від 28.02.2000 колективне сільськогосподарське підприємство «Надія» перереєстровано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Антей» с. Красилівка Ставищенського району Київської області, яке створено в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником.
Довідкою Ставищеноської районної державної адміністрації від 12.10.2020 №11-06/28 підтверджено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Антей» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прог Рес».
З протоколу №2 від 18.07.2014 загальних зборів учасників ТОВ «Прог Рес» вбачається, що приєднано підприємства СТОВ «Агро-віта», СТОВ «Обрій», СТОВ «Злагода», СТОВ «АГРО-АНТЕЙ», СТОВ «України» єдиним учасником яких є ТОВ «Інтерагроінвест».
Довідка від 08.02.2021 №44 видана на підставі протоколу засідання комісії по встановленні страхового пільгового стажу №1с від 05.02.2021, згідно записів у трудовій книжці №984, архівної довідки №01-43/269 від 31.12.2020.
Суд зауважує, що відсутні підстави для неврахування зазначеної довідки, оскільки судом не встановлено розбіжність відомостей зазначених в цій довідки із іншими документами, зокрема наданими архівними установами.
Також відповідачем не надано суду доказів здійснення ним дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, викладеної у довідці від 08.02.2021 №44 на підтвердження стажу позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Крім цього, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу у разі звернення із заявою про призначення пенсії непрацюючим особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (п.3.3 Порядку №22-1).
За результатами судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем, застрахованою особою, своїх прав, передбачених Законом №1058-V.
В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації, викладеної у трудовій книжці на підтвердження стажу позивача.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що у разі неможливості одержання таких документів, відповідач мав установити трудовий стаж на підставі показань свідків.
Враховуючи, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.06.2021 №104750003811 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити йому пенсію з 16.06.2021, суд зазначає таке.
Згідно положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Поняття дискреції міститься в пункті 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5.
Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
При таких обставинах по цій справі суд не може перебирати повноваження Пенсійного фонду щодо призначення позивачу пенсії.
Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Оскільки, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача.
Згідно п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058- VI затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області від 24.06.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком
Разом з тим, саме Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області як структурний підрозділ органу, має розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в призначенні пенсії оскаржує позивач.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.06.2021, з урахуванням висновків суду , наведених у даному рішенні.
Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 26.07.2021 №21983, які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача -1.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення №104750003811 від 24.06.2021, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ: 21295057), про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) від 16.06.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду про необхідність врахування трудової книжки колгоспника №984 та довідки від 08.02.2021 №44, виданої ТОВ «Інтергроінвест».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 ком за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ: 21295057).
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.