19 жовтня 2022 року Київ № 320/13671/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.05.2021 за № 103550003762 щодо відмови у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу;
- зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи з 16.02.1994 по 25.07.1997 на дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»);
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача (стажу роботи) періоди роботи з 16.02.1994 по 25.07.1997 на дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»), у зв'язку із цим відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Відповідно до ухвали від 08.11.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за результатами вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Стверджував про відсутність підстав для призначення пенсії у зв'язку з тим, що відповідний запис у трудовій книжці не відповідає вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а саме не засвідчений підписом відповідальної особи та не надано уточнюючих довідок про періоди роботи, виданої підприємством, на якому працював позивач, на підставі первинних документів за час виконання роботи. Отже, на думку відповідача, загальний трудовий стаж позивача без урахування зазначених періодів становить 26 років 4 місяці 6 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки від 05.05.2021 № 3249-5000356504 позивач є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Після досягнення пенсійного віку 60 років у травні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою та додатковими документами для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.05.2021 № 103550003762 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Це рішення мотивоване тим, що дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 12.03.2024. зазначено також, що пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 28 років. Страховий стаж особи становить 26 років 4 місяці 6 днів. За результатами розгляду поданих документів до страхового стажу не зараховано період роботи з 16.02.1994 по 25.07.1997, оскільки запис про звільнення не засвідчений підписом відповідальної особи. Для зарахування зазначеного періоду роботи необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працював заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Натомість позивач стверджував, що стаж його роботи на згаданій посаді підтверджений, зокрема серед іншого, архівною довідкою від 14.06.2021 № 28/13-382.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, врегульовані положеннями Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи: що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Відповідно до статті 3 Закону № 1788-ХІІ, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За таких обставин, рішення відповідача є такими, що не ґрунтуються на нормах права, а викладені в них висновки спростовані наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пунктів 3, 6, 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із архівної довідки від 14.06.2021 № 28/13-382 вбачається, що позивач, будучи начальником дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога») відповідно до наказу № 70/Л від 16.02.1994 був призначений на посаду оператора дефектоскопних візків 5-го розряду з 16.02.1994, згідно з наказом № 124/Л від 11.07.1997 переведений монтером колії 3-го розряду на 9-й «околоток» з 14.07.1997 та звільнений згідно з наказом № 142/л від 25.07.1997 з посади начальника дистанції за власним бажанням.
Відповідно до довідки від 07.06.2021 № 46.01-41/21 вбачається, що позивач дійсно працював у період з 16.02.1994 по 25.07.1997 дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»).
Із копії трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи № 17, 18 та 19) також підтверджено період трудової діяльності позивача з 16.02.1994 по 25.07.1997 на дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»), який не врахований відповідачем під час розгляду питання про призначення пенсії позивачу.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог та обставин щодо трудової діяльності позивача, що дає право на пенсію за віком, у матеріалах справи наявні такі копії документів: трудова книжка серії НОМЕР_2 , архівні довідки від 14.06.2021 № 28/13-382, від 14.06.2021 № 28/13-384 та довідка від 07.06.2021 № 46.01-41/21.
Зазначений період роботи позивача складає 3 роки 5 місяців 8 днів.
З урахуванням викладеного трудовий стаж позивача становить 29 років 9 місяців 14 днів.
Відповідачем зазначені обставини не спростовані.
Як убачається з оскаржуваного рішення, спірний період трудової діяльності позивача не врахований відповідачем, оскільки відсутній підпис відповідальної особи про звільнення.
Із цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (у редакції, чинній на момент вчинення запису у трудовій книжці), запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
При цьому відповідач у відзиві посилався на пункт 2.4 Інструкції № 58, відповідно до якого усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 05.01.1993, у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Таким чином зазначений нормативно-правовий акт не містить такого обов'язкового реквізиту як засвідчення підписом відповідальної особи запису про звільнення в трудовій книжці.
Натомість судом досліджена копія трудової книжки позивача і невідповідності її записів вимогам законодавства судом не встановлено.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що рішення відповідача від 12.05.2021 за № 103550003762 щодо відмови у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу, є протиправним та не ґрунтується на нормах закону.
З урахуванням викладеного, суд уважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати до трудового стажу позивача періоди роботи з 16.02.1994 по 25.07.1997 на дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»), а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні, то вони є похідними від основної вимоги, отже також підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.
Разом із тим, позивач про необхідність встановлення судового контролю не зазначає про причини такої необхідності чи обставини, які б свідчили, що рішення суду ухвалене у цій справі не буде виконано відповідачем.
Відтак, підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення суд не вбачає.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 908, 00 грн. згідно з квитанцією № 59 від 15.10.2021.
Суд, керуючись частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 908, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.05.2021 за № 103550003762 щодо відмови у призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.02.1994 по 25.07.1997 на дистанції колії станції Луганськ Донецької залізниці (мова оригіналу: «дистанция пути ст. Луганск Донецкая железная дорога»).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.