05 жовтня 2022 року (14:30)Справа № 280/2074/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
секретар судового засідання Шелепко Б.В.,
за участю представників: позивача - Кушніра В.М., відповідача - Погрібної С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», до Міністерства освіти і науки України про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,
26.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» (далі - відповідач), у якому позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі учбового корпусу та гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», які розташовані за адресою: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, шляхом зобов'язання Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» повністю зупинити експлуатацію будівель за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено численні порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації учбового корпусу, майстерні та гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», розташованого за адресою: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вказаних приміщень Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» до усунення виявлених порушень. На підставі вищевикладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.03.2020 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
23.04.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18891), в якому останній зазначає, що відповідач частково погоджується з встановленими позивачем порушеннями та зазначає, що на теперішній час в більшій частині такі порушення усунуті, однак вважає, що встановлені порушення апріорі не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, учбового корпусу та гуртожитку відповідача не є пропорційним, унеможливлює дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів учбового закладу і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Так, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, учбового корпусу та гуртожитку ДНЗ «Запорізьке ВПУМ» під час навчального процесу, призведе до негативних наслідків як для учасників навчального процесу, які отримують освіту за певною програмою в учбовий рік, так і при виконанні обов'язків навчального закладу перед здобувачами освіти, та що також не мало важливо перед мешканцями гуртожитку. Зазначає, що з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних у приписі від 02.02.2020 №13, відповідачем розроблений план заходів, затверджений наказом директора ДНЗ «Запорізьке ВПУМ» від 03.01.2020 №02/01-01 «Щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної». Зокрема, на теперішній час власними силами відповідача усунуті наступні порушення: в приміщенні їдальні замінені на вікнах глухі грати на такі, що розкриваються; пофарбовані стаціонарні зовнішні пожежні сходи; встановлені пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, а також змінено фіксування дверей у відчиненому положенні; змінені механізми замків на дверях, що унеможливлює зачинення дверей на шляхах евакуації людей на ключ; укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.; визначено для всіх будівель і приміщень категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»; виконано з'єднання, відгалуження та окінцювання жилпроводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (підвал); заборонено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж (підвал); забезпечено автономним пристроєм електричного захисту лінії живлення кожного побутового кондиціонера, незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів; по гуртожитку встановлено пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, а також забезпечено фіксування дверей у відчиненому положенні; по гуртожитку прибрано меблі з коридорів 2-4 поверхів; по гуртожитку змінені механізми замків на дверях, що унеможливлює зачинення дверей на шляхах евакуації людей на ключ; що стосується техногенної безпеки, то забезпечено проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту з урахуванням вимог техногенної безпеки; що стосується техногенної безпеки, розроблено інструкцію щодо дії персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій; що стосується техногенної безпеки, обладнано інформаційно-довідковий куточок питань цивільного захисту. Окрім того, для усунення інших порушень, у зв'язку з дороговартістю обладнання та відсутністю фінансових можливостей у ДНЗ «Запорізьке ВПУМ», відповідач вимушений був звернутися із листом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про виділення додаткових коштів. Зауважує, що позивачем не зазначено та необґрунтовано наразі існування обставин, які встановлюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а також позивачем не надано обґрунтовувань наявності загрози життю і здоров'ю людей, враховуючи що на час розгляду справи у суді, частину виявлених порушень вже усунуто. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час розгляду справи провадження у справі неодноразово зупинялось та поновлювалось.
Ухвалою суду від 14.12.2021 залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Міністерство освіти та науки України.
26.01.2022 до суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5824), в якому останній зазначає, що позивачем не заявлено до відповідача 2 жодної позовної вимоги, а також ніяким чином не визначено, які саме права та в який спосіб були порушені, а також не наведено жодних аргументів неправомірності дій/бездіяльності Міністерства. Зазначає, що основні засоби та майно, що рахується на балансі Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» є державною власністю та перебуває в господарському віданні професійного училища. Міністерство, як орган управління державним майном, контролює фінансово-господарську діяльність закладу освіти та не втручається, якщо вказана діяльність не суперечить чинному законодавству. Зважаючи на викладене, вбачається, що повноваження пов'язані з утриманням майна, що перебуває у господарському віданні або оперативному управлінні навчального закладу є автономією навчального закладу, гарантованою Законом України «Про освіту», у яку Міністерство не має права втручатись, а відтак, позовні вимоги до Міністерства є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Окрім того, зауважує, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, який повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх безпеки. З урахуванням вищезазначеного просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Протокольною ухвалою суду від 26.09.2022, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 05.10.2022.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зазначив, що наразі відповідачем не усунуто такі порушення в учбовому корпусі та гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», зокрема: не забезпечено обладнання приміщень ДНЗ системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Разом з цим, зазначив, що 02.01.2022 в гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» була пожежа, що ще раз підтверджує, що експлуатувати приміщення відповідача за наявністю неусунутих порушень вимог правил пожежної та техногенної безпеки не можна, у зв'язку із чим просить застосувати до відповідача заходи реагування.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечила, зокрема зазначила, що не усунення порушень, які залишились на даний час наразі обумовлене відсутність відповідного фінансування. Звертає увагу суду, що повне зупинення експлуатації Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», є виключним заходом реагування, яке не є співмірним до порушень, які наразі залишились не усунутими. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 05.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
У період з 23.12.2019 по 24.12.2019, на підставі наказу № 447 від 11.12.2019, посвідчення на перевірку № 1885 від 12.12.2019, позивачем проведено позапланову перевірку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», розташованого за адресою: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, за наслідками якої складено Акт №1178 від 24.12.2019 (т. 1 а.с.15-25).
В ході перевірки позивачем встановлено, що будівля учбового корпусу та майстерні, гуртожиток Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», за адресою: 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1) Не забезпечено обладнання приміщень ДНЗ системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення. Вказане порушення несе загрозу для здоров'я і життя людей.
2) Не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до вимог пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Відповідно до вимог пункту 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту повинно проводитися відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Не забезпечення підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки і несе загрозу для здоров'я і життя людей.
3) Допускається встановлення на вікнах приміщень глухих ґрат (приміщення їдальні).
Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися.
Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.
Віконний отвір являє собою шлях евакуації у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації.
При встановленні глухих ґрат унеможливлюється евакуація через віконний отвір, в наслідок чого людина може опинитися в пастці, що становить загрозу для життя і здоров'я людей.
4) Не влаштовано заповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Невиконання класу вогнестійкості двері електрощитової не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я та життя людей.
5) Сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.
Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
6) Допущено, при перебуванні людей у приміщенні, зачинення дверей на шляхах евакуаційних на ключ.
Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, за наявності людей у приміщенні двері можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.
Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
7) Не укомплектовано засобами пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, з розрахунку на 1 щит: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.
Відповідно до вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м- 2 захищуваної площі.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об'єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу.
За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню на значну площу, а також продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я та життя людини.
8) Допускається з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (підвал).
Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін'юсті України за № 252/26697 від 05 березня 2015 року, з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
При з'єднанні проводів способом «скрутками» під дією повітря здійснюється окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров'я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.
9) Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
Відповідно до вимог пункту 2.26 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
Не забезпечення лініями живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії в приміщеннях будівель може привести до перевантаження загальної лінії електропостачання, яка в свою чергу може привести до короткого замикання та загоряння електропроводки.
Це може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров'я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.
Гуртожиток Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» також експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1) Не забезпечено обладнання приміщень ДНЗ системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення. Вказане порушення несе загрозу для здоров'я і життя людей.
2) Світлові покажчики «Вихід» знаходяться у непрацездатному стані.
Відповідно до вимог пункту 2.32 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними.
Несправність світлових покажчиків «Вихід», може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
3) Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.
Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням.
Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
4) Допускається захаращення коридорів 2-4 поверхів гуртожитку меблями, різними матеріалами.
Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу ПІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.
Захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
5) Допущено, при перебуванні людей у приміщенні, зачинення дверей на шляхах евакуаційних на ключ.
Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу Ш Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, за наявності людей у приміщенні двері можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.
Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров'я і життя людей.
6) Не заповнено отвір в протипожежній перешкоді яка відокремлює електрощитову.
Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Невиконання класу вогнестійкості двері електрощитової не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я та життя людей.
7) Пожежні кран-комплекти знаходяться у непрацездатному стані.
Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05.03.2015р. за № 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Не працездатні пожежні кран-комплекти не можуть використовуватися в разі виникнення пожежі. Це може привести до того, що в разі виникнення пожежі вогонь буде розповсюджуватися на значну площу із загрозою для здоров'я та життя людини.
8) Не проведено ідентифікацію об'єкту щодо визначення потенційної небезпеки.
Відповідно до ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
Відповідно до пункту 7 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 23.02.2006р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за № 286/12160, у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.
Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.
Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).
Не проведення ідентифікації об'єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об'єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров'я та життя людей.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Зазначені порушення стали підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник».
Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:
11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, орган ДСНС зобов'язаний скласти припис за допомогою якого зобов'язати підконтрольний об'єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.
Так, судом встановлено, наразі відповідачем не усунуто такі порушення правил пожежної та техногенної безпеки, зокрема: не забезпечено обладнання приміщень ДНЗ системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.
Згідно з п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Суд зауважує, що неусунуті відповідачем вищезазначені порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які викладені у акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду №1178 від 24.12.2019, дійсно створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Так, зокрема відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Також, не обладнання шляхів евакуації евакуаційним освітленням створює загрозу для життя людей, оскільки в умовах надзвичайної ситуації та задимлення приміщення, відвідувачі закладу не матимуть змоги зорієнтуватися у приміщенні та знайти шляхи евакуації, що може призвести до загибелі людей.
Суд зазначає, що згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.
За визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.
Отже, суд дійшов висновку про наявність порушень з боку відповідача правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування.
Разом з цим, судом прийнято до уваги ту обставину, що 02.01.2022 у гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» сталась пожежа, про що свідчить Акт службової перевірки від 01.02.2022 за фактом пожежі, яка сталась 02.01.2022 в гуртожитку ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 146-А (т.1 а.с.247-250).
Зазначена обставина також є підставою для застосування заходів реагування.
Встановлені та неусунені порушення, на переконання суду, свідчать про високі ризики настання повторної пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров'ю людей - як працівників, так і учнів Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», що є підставою для заборони її експлуатації.
Станом на дату прийняття рішення по справі відповідачем не надано доказів повного усунення встановлених під час перевірки порушень.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації учбового корпусу та гуртожитку відповідача, а позовні вимоги ГУ ДСНС України у Запорізькій області в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не питання усунення (шляхів усунення) відповідачем виявлених порушень, у зв'язку з чим вимоги позивача про те, що усунення порушень повинно бути підтверджено на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, код ЄДРПОУ 37648431), до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі учбового корпусу та гуртожитку Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник», які розташовані за адресою: 69081, м.Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд.146-А, шляхом зобов'язання Державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище «Моторобудівник» повністю зупинити експлуатацію будівель за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.10.2022.
Суддя Ю.В. Калашник