19 вересня 2022 року Справа № 160/5131/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області викладене в листі №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022р. про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання, служби в армії та роботи на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення - протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу:
період навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983р. по 10.01.1987р. за спеціальністю електрослюсар підземний,
Шахта «Брянківська» період роботи з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи,
Шахта ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» період роботи з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах,
Шахта «Краснопільська» Стаханівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля період роботи з 22.09.1993р. по 14.12.1993р. - гірник по ремонту виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею з 15.12.1993р. по 30.09.1998р. - гірник по ремонту виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею, з 01.10.1998р. по 30.05.2001р. - гірник по ремонту виробок 5 розряду з повним робочим днем під землею,
період з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. - проходження служби в Радянській Армії
та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 лютого 2022 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про роз'яснення щодо врахування до його пільгового стажу спірних періодів роботи та навчання. Відповідачем надано відповідь №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022р., в якій зазначено, що зарахувати час навчання у закладі професійно-технічної освіти та час проходження строкової військової служби до пільгового стажу не має законних підстав, оскільки період роботи з 29.01.1987 по 29.11.1987р. не підтверджено уточнюючою довідкою відповідно до постанови №637. Позивач вважає рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області викладене в листі №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022р. про відмову ОСОБА_1 протиправним, оскільки спірний період підтверджується його трудовою книжкою та уточнюючими довідками, у зв'язку з чим, просить його скасувати.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії за встановленою формою, а лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022р. є лише відповіддю на звернення ОСОБА_1 , відповідного рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії не приймалося. Відповідач зазначає, що для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за періоди роботи на шахті "Ф.Е. Дзержинського", шахті "Брянківська", шахті "Краснопільська" Позивачем надані пільгові довідки №676-679 від 12.10.2017, видані "Филиалом "Шахта Вергелевская" ГУП ЛНР "Центруголь", що розташовані в м. Брянка, ЛНР. Будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. З огляду на вищезазначене відсутні законні підстав для зарахування періодів роботи Позивача з 29.01.1987 по 26.10.1987, з 28.10.1991 по 26.12.1991, з 13.04.1992 по 16.04.1992, з 17.04.1992 по 31.08.1992 до пільгового стажу за Списком №1. Оскільки, період роботи Позивача з 29.01.1987 по 26.10.1987 після закінчення навчання в професійно-технічному навчальному закладі та до призову на строкову військову службу не зараховано до пільгового стажу (не підтверджено пільговий характер робіт), відсутні підстави для зарахування періоду навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983 по 10.01.1987 та строкової військової служби з 10.11.1987 по 29.11.1989 до пільгового стажу за Списком №1.
Ухвалою суду від 18.07.2022 року прийнято до свого провадження вказану справу та відкрито провадження у справі, та згідно ч. 2 ст. 257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 16.09.2022 - припадає на перебування судді у відпустці та вихідні дні, у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 19.09.2022р.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 містяться наступні записи про трудову діяльність позивача, зокрема:
01.09.1983 по 10.01.1987р. - навчання в СПТУ №60 за спеціальністю електрослюсар підземний ОСОБА_2 . Дзержинського в/о «Стаханіввугілля»
29.01.1987 по 26.10.1987р. - електрослюсар підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею
10.11.1987 по 29.11.1989р. - служба у Радянській Армії Кооператив «Строитель»
28.02.1990 по 01.07.1991р. - плотник -бетонщик Шахта «Брянківська»
28.10.1990 по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті
03.12.1991 по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи
Шахта ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля»
13.04.1992 по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті
17.04.1992 по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок
01.09.1992 по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах Брянківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства
01.06.1993 по 14.07.1993р. - плотник 3-го розряду
Шахта «Краснопільська» Стаханівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля 22.09.1993 по 14.12.1993р. - гірник по ремонту виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею
15.12.1993 по 30.09.1998р. - гірник по ремонту виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею
01.10.1998 по 30.05.2001р. - гірник по ремонту виробок 5 розряду з повним робочим днем під землею
ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» «Шахтоуправління Першотравенське»
16.04.2013 по 07.02.2018р. - гірник по ремонту виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019р. по справі №160/7006/19, яке не оскаржувалося та набрало законної сили 19.11.2019р., позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 22.09.1993 року по 30.05.2001 року на шахті «Краснопольська» державного відкритого акціонерного товариства до загального та пільгового стажу роботи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання вказаного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019р. по справі №160/7006/19, позивачу призначена пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, яка обрахована за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон №1058).
Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право) страховий стаж позивача, обрахований по 28.02.2018 становить 21 рік 6 місяців 13 днів, пільговий стаж за Списком №1- 12 років 5 місяців 17 днів.
14 лютого 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в якій зазначив, що Пенсійним фондом не враховано весь стаж його роботи та періоду навчання так відповідно до записів його трудової книжки в період з 01.09.1983 по 10.01.1987р. він проходив навчання у СПТУ №60 за спеціальністю електрослюсар підземний, в період з 29.01.1987р.26.10.1987р. по 14.07.1993р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, з 28.10.1991р. по 26.12.1991р. гірник з повним робочим днем в шахті, 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - гірник по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті, 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту гірничих виробок, 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті на шахтах Західного Донбасу (шахта ім..Ф.Е.Дзержинського, шахта «Брянківська», шахта «Краснопіллівська»), в період з 10.11.1987 по 29.11.1989р. проходив службу в Радянській Армії.
У вказаній заяві ОСОБА_1 просив зарахувати до пільгового стажу періоду навчання в СПТУ №60, періоду служби в Радянській Армії та періодів роботи зазначених у зверненні на шахтах Західного Донбасу. Провести перерахунок пенсії із застосуванням норм Закону України «Про підвищення шахтарської праці».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022 року надало відповідь, в якій зазначено, що зарахувати час навчання у закладі професійно-технічної освіти та час проходження строкової військової служби до пільгового стажу не має законних підстав, оскільки період роботи з 29.01.1987 по 29.11.1987р. не підтверджено уточнюючою довідкою відповідно до постанови №637.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог абз. 6 ч. 3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до ч. 1,4 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - закон №1058-IV) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону №1058-ІУ нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим -двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Визначення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, прийнятий 2 вересня 2008 року (далі - Закон №345-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Відповідно до статті 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
У абзаці третьому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).
Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ України від 12 серпня 1993 року.
Пунктом 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 p. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом міністерства соціальної політики №383 від 18.11.2005 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.
Так, під час роботи по професіях електрослюсаря підземного, гірничого робітника, застосовуються постанова Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 № 461 та відносяться до Списку № 1 розділу 1 «Підземні роботи».
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжокпрацівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.
Згідно п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу підтверджується уточнюючими довідками з підприємства.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 містяться наступні записи про трудову діяльність позивача, зокрема:
01.09.1983 по 10.01.1987р. - навчання в СПТУ №60 за спеціальністю електрослюсар підземний
ОСОБА_2 . Дзержинського в/о «Стаханіввугілля» 29.01.1987 по 26.10.1987р. - електрослюсар підземний 3 розряду з повним робочим днем під землею
10.11.1987 по 29.11.1989р. - служба у Радянській Армії
Шахта «Брянківська» 28.10.1990 по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті 03.12.1991 по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи
Шахта ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» 13.04.1992 по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті; 17.04.1992 по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок; 01.09.1992 по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах Брянківське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; 01.06.1993 по 14.07.1993р. - плотник 3-го розряду
Шахта «Краснопільська» Стаханівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля 22.09.1993 по 14.12.1993р. - гірник по ремонту виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею; 15.12.1993 по 30.09.1998р. - гірник по ремонту виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею; 01.10.1998 по 30.05.2001р. - гірник по ремонту виробок 5 розряду з повним робочим днем під землею
ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» «Шахтоуправління Першотравенське» 16.04.2013 по 07.02.2018р. - гірник по ремонту виробок 3 розряду з повним робочим днем під землею
При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів роботи позивача містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт.
Таким чином, враховуючи, що трудова книжка позивача містить записи про спірні періоди, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був зарахувати період роботи позивача з 29.01.1987р.-26.10.1987р. на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, з 28.10.1991р. по 26.12.1991р. - гірника з повним робочим днем в шахті, 13.04.1992р. по 16.04.1992р -гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті, 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту гірничих виробок, 01.09.1992р. по 31.05.1993р. -гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті на шахтах Західного Донбасу (шахта ім..Ф.Е.Дзержинського, шахта «Брянківська», шахта «Краснопіллівська»).
Доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період, до суду не надано.
Крім того, у відзиві на позов відповідач підтверджує, що для підтвердження наявного трудового стажу для перерахунку пенсії за періоди роботи на шахті "Ф.Е. Дзержинського", шахті "Брянківська", шахті "Краснопільська" позивачем надані пільгові довідки №676-679 від 12.10.2017, видані "Филиалом "Шахта Вергелевская" ГУП ЛНР "Центруголь"", копії яких наявні в матеріалах справи та були досліджені судом.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що підприємство, яке видало зазначені довідки знаходиться на території, непідконтрольній Україні (м.Брянськ, ЛНР), перевірка наявності первинних документів на цей час неможлива, а тому і підстави для їх врахування для обчислення пенсії відсутні, суд зазначає наступне.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3,4,9,17,18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", в якому у 1971році Міжнародний суд Організацій Об'єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
Суд зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості для вирішення спірного питання щодо зарахування спірних періодів до стажу для перерахунку пенсії на пільгових умовах та не суперечать записам у трудовій книжки позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.
Щодо незарахування відповідачем періоду навчання з 01.09.1983р. по 10.01.1987р., у СПТУ №60 м. Брянка за спеціальністю «електрослюсар підземний», суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у професійно-технічному закладі зараховується до трудового стажу учня, у тому числі в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , встановлено, що позивач навчався у СПТУ №60 м.Брянка за професією «Електрослюсар підземний» з 01.09.1983р. по 10.01.1987р., що також підтверджується Дипломом Д №245097 від 10.01.1987р. та після навчання 29.01.1987р. (наказ №60/к від 28.01.1987р.) був працевлаштований електрослюсарем підземним третього розряду з повним робочим днем на підземній роботі на шахту В/о «Стаханіввугілля».
Таким чином, суд зазначає, що оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією становить 5 днів, позивачем не порушено вимоги Закону України «Про професійно-технічну освіту», у зв'язку з чим, даний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби з 10.11.1987р. по 29.11.1989р., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки НОМЕР_1 , копією військового квитка НОМЕР_2 від 05.11.1987р., позивач проходив військову службу в Радянській Армії в період з 10.11.1987р. по 29.11.1989 року.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується військова служба незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на час призиву на строкову військову службу особа навчалась за фахом в професійно-технічному навчальному закладі та працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно записів трудової книжки позивача, до призиву на військову службу він працював на Шахті В/О «Стаханіввугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, 26.10.1987р. був звільнений з шахти згідно п.3 ст.36 КЗпП України, у зв'язку із призовом до Радянської армії.
Таким чином, період проходження військової служби позивачем в Радянській Армії з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. підлягає зарахуванню до його пільгового страхового стажу.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983 по 10.01.1987 та строкової військової служби з 10.11.1987 по 29.11.1989, а також роботи позивача з 29.01.1987 по 26.10.1987, з 28.10.1991 по 26.12.1991, з 13.04.1992 по 16.04.1992, з 17.04.1992 по 31.08.1992 до пільгового стажу за Списком №1, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, що, в свою чергу, призвело до протиправного незастосування відповідачем до спірних правовідносин статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Отже, позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періодів: з 01.09.1983р. по 10.01.1987р. навчання у СПТУ №60 за спеціальністю електрослюсар підземний, з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. - проходження служби в Радянській Армії,
з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. Шахта «Брянківська» період роботи - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті, 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи,
з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. Шахта ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» період роботи - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах, - підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на відсутність заяви встановлено зразку (форми), суд зазначає наступне.
У разі звернення пенсіонера із заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням документів які містять інформацію необхідну для здійснення перерахунку та яку мав відповідач, яка була прийнята та зареєстрована відповідачем.
Суд наголошує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за заявою позивача від 14.02.2022р. про перерахунок пенсії жодного рішення не приймало, відповідь на заяву надало листом №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022 року, чим порушило положення частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1.
Так, відповідач листом №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022 року повідомив позивача про відмову у перерахунку пенсії посилаючись на те, що відсутні правові підстави для перерахунку. Зі змісту листа вбачається, що фактично позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності на то правових підстав, а не з причин того, що заява за формою та змістом не відповідає вимогам Порядку №22-1.
Крім того, Закон № 1058 та Порядок №22-1 не встановлюють реалізацію права на перерахунок пенсії виключно за заявою встановленого зразку.
Також, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем приписів Порядку № 22-1 в частині роз'яснення позивачу порядку звернення за перерахунком пенсії та надання позивачу відповідного бланку заяви.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача з заявою, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не розглянуто заяву у межах вимог Закону № 1058 та Порядку № 22-1.
Твердження відповідача щодо недотримання позивачем встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки він не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка, а відповідачем остаточне рішення стосовно розгляду заяви позивача про перерахунок його пенсії не приймалося, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки зі змісту заяви слідує, що вона містить всю необхідну інформацію, а відповідач в листі №8223-5194/К-01/8-0400/22 від 25.03.2022 року не зазначав про неналежну форму та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що на час розгляду справи відповідне рішення відповідачем не прийнято, відповідно ця вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії без повного з'ясування обставин справи, самостійно здійснивши розрахунок стажу позивача для перерахунку пенсії, суд перебере на себе повноваження Пенсійного фонду, який наділений дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), що є неприпустимим, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної вимоги.
Враховуючи те, що відповідачем фактично заяву позивача не розглянуто належним чином, не прийнято відповідного рішення за результатами розгляду заяви, тому з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983р. по 10.01.1987р., періоду строкової військової служби з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. та періоду роботи на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення: Шахта «Брянківська» період роботи з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті, з 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи, Шахта «Ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» період роботи з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу: період навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983р. по 10.01.1987р. за спеціальністю електрослюсар підземний; період строкової військової служби з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. період роботи в Шахті «Брянківська» з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті, з 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи, в Шахті «Ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2022р. про проведення перерахунку пенсії із застосуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду викладених в цьому рішенні.
Що стосується позовної вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Разом з цим, у цьому рішенні суд не здійснює присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів позивачу, шляхом її стягнення, а зобов'язує відповідача вчинити певні дії.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачену ним суму судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983р. по 10.01.1987р., періоду строкової військової служби з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. та періоду роботи на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення: Шахта «Брянківська» період роботи з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті, з 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи, Шахта «Ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» період роботи з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу: період навчання у СПТУ №60 з 01.09.1983р. по 10.01.1987р. за спеціальністю електрослюсар підземний; період строкової військової служби з 10.11.1987р. по 29.11.1989р. період роботи в Шахті «Брянківська» з 28.10.1991р. по 02.12.1991р. - ученик гірника першого розряду з повним робочим днем в шахті, з 03.12.1991р. по 26.12.1991р. - гірник третього розряду з повним робочим днем на підземні роботи, в Шахті «Ім.Дзержинського во «Стаханіввугілля» з 13.04.1992р. по 16.04.1992р. - ученик гірника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем на підземних роботах в шахті, з 17.04.1992р. по 31.08.1992р. - курси гірників по ремонту виробок, з 01.09.1992р. по 31.05.1993р. - гірник по ремонту виробок з повним робочим днем на підземних роботах, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2022р. про проведення перерахунку пенсії із застосуванням норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду викладених в цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 496,20грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова