17 жовтня 2022 року Справа № 160/12654/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Київ про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Київ в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладену в рішенні про відмову у призначенні пенсії №046350009746 від 25.04.2022р. та листі №15950-10694-01/8-0400/22 від 31.05.2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 при призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 11.10.2011 року по 22.12.2011 рік - в.о. командира загону на умовах контракту та з 23.12.2011 року по 11.11.2014 рік - командиром загону на атестованій посаді по Списку № 1 у Четвертому Воєнизованому гірничорятувальному загоні ДВГРС України у вугільній промисловості, з повним робочим днем в шахті, які віднесені до Списку №1 та призначити пенсію з дня звернення з заявою про призначення пенсії, з 22 березня 2022 року.
В обґрунтування позову, позивач посилається на протиправну відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки має достатнього підтвердженого пільгового стажу для виходу на пенсію незалежно від віку.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Київ надіслано відзиви на позов, в яких зазначено, про те, що позивач дійсно надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву та документи для призначення пенсії на пільгових умовах. За результатами розгляду наданих документів встановлено відсутність права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ухвалу суду отримало 06.09.2022 року, проте, відзив на позовну заяву станом на 21.09.2022 року не надало.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 22 березня 2022 року позивач звернувся через Веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.
04 квітня 2022 року позивач отримав рішення заступника начальника управління пенсійного забезпечення - начальника відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №5484/03-16 від 04.04.2022 року, Тараса ЛИБАК, в якому зазначено:
«Страховий стаж становить (з врахуванням додаткових років за списком №1) 42 роки 0 місяців 23 дні.
Пільговий стаж на підземних роботах, професії за постановою №202 становить 18 років 0 місяців 0 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання в Державній гірничій академії України, згідно диплома серії ЛБ №001556 від 25.06.1996, оскільки у вищевказаному документі відсутня дата початку навчання. В трудовій книжці НОМЕР_2 від 09.09.1996 в записах про навчання відсутня дата видачі диплому.
Для зарахування до страхового стажу часу навчання необхідно надати уточнюючу довідку про період навчання на денній формі, виданої на підставі первинних документів.
Також, повідомлено, що пільгові довідки від 09.03.2021 №242, 243 та від 22.03.2022 №252 підписані першим заступником командира 8 воєнізованного гірничорятувального загону, що не відповідає порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з додатком 5 Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу». Необхідно надати наказ або доручення, пояснення щодо посади керівника».
19 квітня 2022 року позивач звернувся через Веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.
27 квітня 2022 року позивач отримав повідомлення відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 0400-010226-8/44736 від 27.04.2022 року з рішенням про відмову у призначенні пенсії №046359999746 від 25.04.2022 за підписом начальника відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому зазначено:
«Страховий стаж становить 30 років 01 місяць 12 днів.
Пільговий стаж по Списку №1 - 22 роки 01 місяць 22 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
до стажу роботи враховано всі періоди роботи, згідно із наданими документами відповідно до норм чинного законодавства.
Відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.»
03 травня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про причину не зарахування до пільгового стажу роботи період роботи з 11.10.2011 року по 11.11.2014 рік.
31 травня 2022 року позивач отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 15950-10694/1-01/8-0400/22 від 31.05.2022 року, в якому зазначено:
«За наданими документами, страховий стаж складає 49 років 10 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості на професіях, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 31.03.1994 №202 - 22 роки 1 місяць 20 днів.
До пільгового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості на професіях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (25 років) зараховано всі періоди, за виключенням періоду роботи в Четвертому воєнізованому гірничорятувальному загоні управління вугільної промисловості, на умовах контракту, командиром загону з 11.10.2011 по 11.11.2014. в записі трудової книжки зазначено, що посада, згідно проведеної атестації робочого місця, відповідає умовам робіт за Списком №1, уточнююча довідка відсутня.
З огляду на зазначене, відповідно до заяв від 22.03.2022 та 19.04.2022, було відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, про що повідомлено листом від 27.04.2022 №0400-010226-8/44736.»
03 серпня 2022 року позивач знов звернувся через Веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.
12 серпня 2022 року позивач отримав повідомлення відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 0400-010226-8/82965 від 15.08.2022 року з рішенням про відмову у призначенні пенсії №046359999746 від 11.08.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому зазначено:
«Відповідно наданих до заяви документів про стаж (пільгові довідки, трудова книжка, ідентифікаційний код, диплом) загальний страховий стаж складає 30 років 7 місяців 12 днів, пільговий стаж по Постанові 202 становить 22 роки 7 місяців 20 днів, за Списком 1 - 3 роки 1 місяць 1 день.
Згідно рішення суду від 01.07.2022 року було встановлено тільки факт перебування в трудових відносинах з Четвертим воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби на атестованій посаді по Списку 1 з 11.10.2011 року по 22.12. 2011 рік, з 23.12. 2011 року - 11.11.2014 рік.»
Враховуючи вищевикладене позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за № 1788 XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначені особливості пенсійного забезпеченні працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.
Частиною першою статті 14 Закону № 1788-ХІІ визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) врегульовано питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 114 Закону № №1058-ІV, працівники, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, ще затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальним гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) не гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.
Судом встановлено , що у спірний період діяли списки робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року за № 20, де в розділі ІІІ включені: гірничорятувальні частини, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом: респіраторники; командири відділень і взводів, їх заступники (помічники).
Суд зазначає, у період з 11.10.2011 року по 22.12.2011 рік - в.о. командира загону на умовах контракту та з 23.12.2011 року по 11.11.2014 рік - командиром загону на атестованій посаді по Списку № 1 у Четвертому Воєнизованому гірничорятувальному загоні ДВГРС України у вугільній промисловості.
Вказане підтверджується наявними записами у трудовій книжці НОМЕР_2 від 09.09.1996 року.
Слід зауважити, що згідно з наявною інформацією в трудовій книжці атестацію робочих місць по професіям позивача за спірний період проведено за Списком №1, однак, як встановлено судом під час розгляду даної справи, посади, за якими працював позивач у спірний період включені у розділ ІІІ списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року за № 20.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що у цьому випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, спірний період має бути зарахований відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що спірний період розглядався в рішеннях №046350009746 від 25.04.2022р. та №046359999746 від 11.08.2022р., суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати вказані рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову в призначені пенсії, викладену в листі №15950-10694-01/8-0400/22 від 31.05.2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Суд зазначає, що лист №15950-10694-01/8-0400/22 від 31.05.2022 року сформований в порядку реагування на звернення позивача, та не є рішенням, яким розглядалась заява про призначення пенсії, а тому в цій частині слід відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, то суд зазначає, що позивач не зазначив в позовних вимогах, які саме дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є протиправними, оскільки оскаржуване рішення та лист формували Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Київ.
Таким чином, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання призначити пенсію, то суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження №К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому в цій частині слід відмовити.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком визначено ГУ ПФУ в м.Київ, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень останнім розглядав надані позивачем документи і саме він має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 661,60 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Київ.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046350009746 від 25.04.2022р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Київ №046359999746 від 11.08.2022р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Київ зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 11.10.2011 року по 22.12.2011 рік - в.о. командира загону на умовах контракту та з 23.12.2011 року по 11.11.2014 рік - командиром загону у Четвертому Воєнизованому гірничорятувальному загоні ДВГРС України у вугільній промисловості.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Київ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.08.2022 року про призначення пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 330,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 330,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Київ.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова