06 жовтня 2022 року Справа № 160/10291/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 14.01.2022р. № UA110050/2022/000007/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 27.01.2022р. № UA110050/2022/000010/1;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 18.02.2022р. № UA110150/2022/000012/1.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що під час декларування товару, який надійшов на виконання контракту, укладеного між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» і контрагентом загальна вартість товару була визначена підприємством в митних деклараціях за основним методом, тобто за ціною контракту. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення до митного органу були надані усі наявні документи у відповідності до положень ст. 53 Митного кодексу України. Проте, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, згідно яких митний орган здійснив коригування митної вартості задекларованих товарів за резервним методом. Позивач вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року відкрито провадження у справі №160/10291/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
08.08.2022 від Дніпровської митниці до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Щодо доводів позивача відповідач вважає необхідним зазначити наступне.
Документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.
Декларантом не надано до електронних митних декларацій копії декларації країни відправлення. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться, що передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації».
У наданих до митного оформлення заявках містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження.. Відомості щодо включення надбавок до загальної вартості фрахту в заявках відсутні.
До митного контролю та оформлення 12.01.2022 № UA110050/2022/000187 заявлено партію товару на умовах поставки FOB-NINGBO China. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів: специфікація №1 від 23.09.2021, рахунок-фактура YEKA120211017 від 07.10.2021, акт виконаних робіт від 04.01.2022, довідка про транспортні витрати від 04.01.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L50021 від 04.01.2022 поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB-Qingdao, China згідно Інкотермс. У заявці на перевезення №1/23 від 1609.2021 в п. 1 «Маршрут прямування вантажу» зазначено порт Qingdao (Китай)-Pivdennyi (Україна) в пункті «вартість послуги (включаючи додаткові витрати) зазначено фрахт по маршруту Ningbo- Pivdennyi -7740,00 дол США, включаючи перевантаження. У документах виявлено розбіжності в умовах поставки FOB.
У коносаменті у графі «For deliveri applu to» (Для доставки звертатися до) зазначено -ICS LTD, що може свідчити про залучення третіх осіб для перевезення вантажу та додаткові витрати на транспортування. Документального підтвердження договірних відносин ТОВ «ТД «АМТ» та/або «Global Container Lines Latvija SIA» з вищевказаною компанією до митного контролю та оформлення не надано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у зв'язку з тим, що після відкриття провадження у справі було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» було залишено без руху.
Ухвалою суду від 06.10.2022 після усунення позивачем недоліків продовжено розгляд адміністративної справи №160/10291/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Між LISHUI GARDEN VACHINERY CO, LTD, Китай (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) 17.09.2021 укладено зовнішньоекономічний контракт №YEK-1-2021-1, за яким Продавець передає, а Покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п. 3.1., п. 3.1.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені і ній, шляхом підписання додаткової угоди. У разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
В пунктах 4.1.-4.3. контракту погоджено, що ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін , у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування. Загальна сума контракту 1 000 000,00 USD.
До контракту сторонами укладено Специфікації (Додатки) №1 від 23.09.2021, №2 від 27.10.2021, №3 від 24.11.2021 на поставку тримерних шпулів.
З метою митного оформлення товару 12.01.2022 підприємством до митного органу подано електронну митну декларацію № UA110150/2022/000187.
Згідно графи 22 МД, загальна сума за рахунком 96750,50 дол. США.
Митна вартість товару була визначена підприємством відповідно до ст.ст. 57,58 Митного кодексу України за основним методом, а саме: за ціною, що передбачена контрактом.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивачем надані відповідачу документи, а саме:
-пакувальний лист (PACKING LIST) від 07.10.2021;
-рахунок-фактура (INVOICE) YEKA120211017 від 07.10.2021;
-домашній коносамент (House bill of lading) UTRUST21100293В від 30.10.2021;
-декларація про походження товару (Declaration of origin) YEKA120211017 від 07.10.2021;
-митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UА110050.2022.000181 від 12.01.2022;
-картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110050/2022/000007 від 12.01.2022;
-залізнична накладна для внутрішнього сполучення 42918359 від 08.01.2022;
-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги L50021 від 04.01.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару -акт виконаних робіт від 04.01.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати від 04.01.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка №1/23 від 16.09.2021;
-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №1 від 23.09.2021;
-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення YEK-1-2021-1 від 17.09.2021;
-договір (контракт) про перевезення №2110/912/2019 від 21.10.2019;
-інші некласифіковані документи: лист №004-12/01 від 12.01.2022; лист №02-12/01 від 12.01.2022, фото товару від 12.01.2022;
-митна декларація UА110050.2022.000187 від 12.01.2022.
Листом №001-27/01 від 27.01.2022 Товариством додатково були надані митниці: прайс-лист виробника від 06.10.2021, комерційну пропозицію виробника від 20.10.2021, лист виробника щодо торгівельної марки № YEKA104112021 від 04.11.2021, договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019.
27.01.2022 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000010/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості -2-r резервним методом та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації, шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2022/000014.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару №1 в спірному рішенні збільшена митницею з 18668,50 дол. США до 19725,02 дол. США.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила її у вільний обіг за ЕМД №UA110150/2022/000939 від 28.01.2022.
З метою митного оформлення товару 25.01.2022 підприємством до митного органу подано електронну митну декларацію № UA110150/2022/000728 від 25.01.2022.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення позивачем надані відповідачу документи:
-пакувальний лист (PACKING LIST) від 04.11.2021;
-рахунок-фактура (INVOICE) YEKA120211018 від 04.11.2021;
-домашній коносамент (House bill of lading) UTRUST21120090B від 30.10.2021$
-декларація про походження товару (Declaration of origin) YEKA120211018 від 04.11.2021$
-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги L50118 від 10.01.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару -акт виконаних робіт від 10.01.2022, довідка про транспортні витрати від 14.01.2022, заявка №1/24 від 27.10.2021;
-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)-Специфікація №2 від 27.10.202;
-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються YEK-1-2021-1 від 17.09.2021
-інші некласифіковані документи- лист №001-25/01 від 25.01.2022, фото товару від 12.01.2022;
-митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110150.2022.000728 від 25.01.2022.
Крім того, листом №001-27/01 від 27.01.2022 Товариством додатково було надано митниці прайс-лист виробника від 06.10.2021, комерційну пропозицію виробника від 20.10.2021, лист виробника щодо торгівельної марки YEKA104112021 від 04.11.2021, договір фрахту №2110/912/2019 від 21.10.2019.
27.01.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110050/2022/000010/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості -2-r резервним методом та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації, шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2022/000020.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила її у вільний обіг за ЕМД №UA110150/2022/000939 від 28.01.2022.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ, ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством і скоригованої митницею склала 7962,86 грн.
17.02.2022 для митного оформлення товару поставленого на виконання вищезазначеного контракту підприємством до митного органу було подано електронну митну декларацію № UA110150/2022/002855.
На підтвердження вартості товару за основним методом підприємством були надані наступні документи:
-пакувальний лист (PACKING LIST) від 08.12.2021;
-рахунок-фактура (INVOICE) YEKA120211018-2 від 08.12.2021;
-домашній коносамент (House bill of lading) UTRUST21120215С від 14.12.2021;
-автотранспортна накладна (Road consignment note) 25/3 від 16.02.2022;
-декларація про походження товару (Declaration of origin) YEKA120211018-2 від 08.12.2021;
-митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UА110150.2022.002855 від 17.02.2022;
-картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА110050/2022/000007 від 12.01.2022;
-залізнична накладна для внутрішнього сполучення 42918359 від 08.01.2022;
-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги L50395 від 14.02.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару -акт виконаних робіт від 14.02.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати від 16.02.2022;
-документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка №1/25-3 від 24.11.2021;
-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №3 від 24.11.2021;
-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення YEK-1-2021-1 від 17.09.2021;
-договір (контракт) про перевезення №2110/912/2019 від 21.10.2019;
-інші некласифіковані документи: лист №006-17/02 від 17.02.2022;
17.02.2022 листом №007-17/02 від 27.01.2022 Товариством додатково були надані митниці: прайс-лист виробника від 09.11.2021, комерційну пропозицію виробника від 16.11.2021.
18.02.2022 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2022/000012/1, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості -2-r резервним методом та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації, шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2022/000046.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для товару №1 в спірному рішенні збільшена митницею з 8885,00 дол. США до 9081,60 дол. США.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України позивач задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила її у вільний обіг за ЕМД №UA110150/2022/002197 від 18.02.2022.
Вважаючи вищезазначені рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.
Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” №959-XII від 16.04.1991 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено ч.1 ст.50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
У відповідності до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).
У відповідності до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно з ч. ч. 2-8 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
При розгляді наданих позивачем документів на підтвердження митної вартості поставлених товарів митним органом було зазначено про відсутність документів в підтвердження торговельної марки «Vitals».
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, в якому зазначено, що в окремих графах 31 Митної декларації зазначаються, зокрема відомості про найменування торговельної марки (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах) (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Вказана торговельна марка зазначена у прайс листах, комерційних пропозиціях, рахунках-фактури.
Більше того, інформація про торгівельну марку жодним чином не впливає на складову митної вартості товарів, оскільки не стосується числових значень.
Щодо зауважень митного органу стосовно вартості послуг на навантаження товару.
У п.3.1.1 контракту сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна на узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець зобов'язаний за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасне сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, час прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
В Специфікаціях до контракту також зазначені умови поставки FOB - Ningdo.
Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Тобто, відповідно до умов наведеної поставки після того як товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження продавець вважається таким, що виконав постачання. З цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару несе покупець.
Однією з підстав коригування митної вартості товару митний орган вказав відсутність документів в підтвердження оплати за товар.
Як зазначено вище, п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що декларант подає банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження визначеної ним митної вартості у випадку сплачення рахунку.
Судом встановлено, що відповідно до п. 5.2. контракту умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту.
За Специфікаціями №1 від 23.09.2021, №2 від 27.10.2021 №3 від 24.11.2021 оплата за товар здійснюється відповідно до Специфікації шляхом банківського переказу по системі S.W.I.F.T. протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Таким чином, на момент митного оформлення кожної з означених партій товару, граничний термін здійснення оплати за товар не сплинув, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» він оплачений не був, тому у Товариства були відсутні банківські платіжні документи, підтверджуючі здійснення оплати.
В подальшому була здійснена оплата товару за всіма Специфікаціями, що підтверджується копією платіжного доручення №67 від 17.05.2022.
При цьому, врахуванню підлягають висновки Верховного Суду, який у постановах від 11.04.2018 у справі №804/4680/16, від 12.03.2019 у справі №803/3649/15 вказав, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Митний орган вказав на відсутність в рахунках на оплату посилання на заявку на перевезення, відповідно до якої були здійснені послуги з перевезення оцінюваної партії товару та суперечності в документах щодо додаткових витрат на транспортування, таких як перевантаження товару та здійснення оплати за фрахт.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Ні чинним законодавством України, ні укладеним договором не передбачено обов'язку зазначати в рахунках на оплату заявки на перевезення. В інвойсах наведена достатня інформація , що дозволяє ідентифікувати товар за задекларованими товарними партіями.
Не приймаються і зауваження відповідача з приводу витрат на транспортування і здійснення оплати за фрахт.
21.10.2019 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Замовник) і Global Container Lines Latvija SIA (Перевізник) був укладений договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2110/912/2019, за умовами якого Замовник доручив, а Перевізник прийняв на себе зобов'язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів Замовника в порядку та на умовах цього контракту.
За п. 8. Цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2020. Договір автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, без підписання додаткової угоди, якщо не одна з сторін за один місяць до спливу терміну дії не надішле письмове повідомлення іншій стороні про його розірвання.
Детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Тобто, сторонами узгоджена форма заявки на перевезення вантажу.
Відповідно до п. 4.1. договору фрахту загальна сума цього договору складається з сум, що наведені в рахунках (інвойсах) таабо актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику.
Замовник сплачує виставлений Перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту…(п. 4.2 договору).
При цьому, у п. 4.3. договору сторонами передбачено, що у випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт.
В п. 10 кожної Заявки сторонами вказана вартість фрахту (включаючи додаткові витрати), а саме вартість перевантаження включено у загальну суму фрахту.
Включення витрат на перевантаження у загальну суму витрат з перевезення підтверджується також рахунками (інвойсами), актами виконаних робіт між замовником і перевізником та довідками про транспортні витрати і не мають розбіжностей у сумах. Відповідач мав можливість за даними документами здійснити перевірку числових показників цієї складової митної вартості.
Інші додаткові витрати на транспортування сторонами передбачені не були.
Отже, витрати на перевантаження не є додатковими витратами і не потребують окремого виділення.
Відповідно до рахунку L50021 від 04.01.2022 кінцевий термін оплати послуги з перевезення -02.02.2022; відповідно до рахунку L50118 від 10.01.2022 - 02.02.2022; відповідно до рахунку L50395 від 14.02.2022 - 20.03.2022.
На дату декларування граничний термін здійснення оплати за фрахт за жодним з рахунків не сплинув, тому оплата не була здійснена, а отже і надати банківські документи в підтвердження оплати декларант на той час не міг.
В той же час подальша оплата рахунків підтверджується копією платіжного доручення №15 від 05.05.2022 по рахункам L50021 і L50118 і платіжного доручення №14 від 04.05.2022 по рахунку L50395.
Відповідач вважає, що підставою для прийняття рішень про коригування є також відсутність митної декларації країни відправлення.
Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації, затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 у 2008 не є міжнародно-правовим актом і не підлягає застосуванню суб'єктами декларування на території України.
Митним законодавством України і КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Умовами контракту №YEK-1-2021-1 митна декларація країни відправлення не була погоджена сторонами для обов'язкового надання, отже Товариство не має права вимагати даний документ від іншої сторони.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 «…неподання позивачем, митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердженням митної вартості товару».
Стосовно ненадання декларантом документів в підтвердження договірних відносин ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» таабо з «Global Container Lines Latvija SIA» з компанією «ICS LTD», суд зазначає.
У вказаних митним органом коносаментах не вказано, що компанія «ICS LTD» здійснювала перевезення вантажу
Коносаменти містять графу «For delivery apply to» («Для доставки звертатися до»), тобто до цієї компанії, яка є агентом морської лінії слід звертатись у порту призначення з приводу доставки товару, а не перевезення.
Згідно ч. 1 ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.
Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення (ч. 1 ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України).
У ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» відсутні договірні відносини з компанією «ICS LTD», остання не здійснювала морського перевезення вантажу.
Необґрунтованими є посилання митного органу на те, що надані декларантом комерційні пропозиції виробника від 16.09.2021, 20.10.2021,16.11.2021 і прайс-листи від 03.09.2021, 06.10.2021, 17.02.2022 мають суб'єктивний характер в розумінні вимог ст. 52 МК України, оскільки містять виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД.
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. За загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Оскільки комерційна пропозиція містить посилання на Товариство, якому надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційних пропозиціях та прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, то можливо дійти висновку, що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Комерційні пропозиції і прайс-листи містять цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД.
З огляду на викладене, зауваження відповідача, що стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товару є безпідставними і необґрунтованими.
Суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Щодо посилання відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.
Суд також звертає увагу на те, що у ч. 6 ст. 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.
На підставі аналізу наведених норм, суд вважає за необхідне зазначити, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, є неможливим встановлення цих складових.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.
Також судом враховано те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою підставою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року, по справі №813/7903/14, від 18.12.2018р., по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019р., по справі №815/6827/17, від 16.04.2019р., по справі №815/6698/17 зазначено, що митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі. При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59,60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
За приписами ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені копією платіжного доручення №591 від 17.06.2022 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Керуючись ст. ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Н .Алексєєнко, 70, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42822115) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 14.01.2022р. № UA110050/2022/000007/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 27.01.2022р. № UA110050/2022/000010/1.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 18.02.2022р. № UA110150/2022/000012/1.
Стягнути з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (вул. Н .Алексєєнко, 70, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42822115) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона