07 грудня 2021 року Справа №160/12485/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
при секретарі судового засідання: Голубцовій А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про винесення додаткового рішення щодо стягнення з Одеської митниці Держмитслужби витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/12485/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (проспект О.Поля, 40, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №160/12485/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (проспект О.Поля, 40, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/000103/1 від 23.03.2021.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500500/2021/00188 від 23.03.2021.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6403,13 грн. (шість тисяч чотириста три грн. 13 коп.).
Розгляд питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу призначено на 07.12.2021 о 09:45 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала №12. Одночасно з цим, суд зобов'язав позивача до 29.11.2021 включно надати суду докази понесення витрат на правничу допомогу та докази направлення відповідачу належним чином засвідчених копій вказаних документів.
25.11.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо стягнення з Одеської митниці Держмитслужби витрат на професійну правничу допомогу (вх. №108672/21), в якій позивач просив:
- стягнути з Одеської митниці Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43333459,місцезнаходження: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21А за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень судові витрати, пов'язані із розглядом справи №160/12485/21 (витрати на професійну правничу допомогу) у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 5800,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот гривень).
Представники сторін належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується наявними матеріалами справи, однак у судове засідання 07.12.2021 не з'явилися. Представник позивача просив суд здійснювати розгляд заяви за його відсутності.
Згідно із приписами ч.ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 і ч. 5 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, у разі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
При вирішенні питання щодо винесення додаткового судового рішення стосовно стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «АТБ-маркет» витрат на професійну правничу допомогу у заявленому представником позивача розмірі, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До позовної заяви та до заяви про винесення додаткового рішення представником позивача додано:
- копію договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019;
- копію додаткової угоди №05/07/21 від 05.07.2021 до договору №08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги від 08.02.2019;
- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 23.11.2021;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО «Альянс» Вітовичем О.Я. від 23.11.2021;
- копію свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю Вітовича О.Я., серії ДП №4153.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено із наданих суду доказів, що містяться в матеріалах справи, згідно договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019, сторони домовилися, що за надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об'єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою Сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об'єднанням Клієнту у звітному місяці, та визначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома Сторонами.
На підтвердження виконання умов договору про надання правової допомоги представником позивача надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО "Альянс" Вітовичем Олексієм Яковичем у рамках договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019, з урахуванням додаткової угоди №05/07/21 від 05.07.2021, та акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019
Згідно з наданим описом та актом, судом встановлено, що адвокатом АО «Альянс» Вітовичем Олексієм Яковичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» наступні послуги:
- складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200103/1 від 23.03.2021; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/00188 від 23.03.2021 року (судова справа №160/12485/21);
- складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповіді на відзив по справі №160/12485/22;
- представництво адвокатом АО «Альянс» інтересів ТОВ «АТБ-маркет» у Дніпропетровському окружному адміністративному суді у судових засіданнях по судовій справі №160/12485/21 (судові засідання 01.10.2021, 02.11.2021, 23.11.2021).
На підтвердження оплати послуг в повному обсязі надано платіжні доручення №228064 від 05.11.2021 на суму 900000,00 грн (призначення платежу - оплата по договору №08/02-19 від 08.02.2019); №423787 від 05.08.2021 на суму 900000,00 грн (призначення платежу - оплата по договору №08/02-19 від 08.02.2019); №140770 від 07.07.2021 на суму 900000,00 грн (призначення платежу - оплата по договору №08/02-19 від 08.02.2019); №104117 від 06.09.2021 на суму 900000,00 грн (призначення платежу - оплата по договору №08/02-19 від 08.02.2019); №407116 від 07.10.2021 на суму 900000,00 грн (призначення платежу - оплата по договору №08/02-19 від 08.02.2019).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/12485/21 є належним чином обґрунтованою.
З огляду на предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат у розмірі 5800,00 грн є обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд робить висновок про задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/12485/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (проспект О.Поля, 40, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст додаткового судового рішення складений 07.12.2021.
Суддя О.В. Царікова