18 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5874/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо проведення з 01 грудня 2019 перерахунку та виплати пенсії із зменшенням розміру пенсії з 85% до 70% грошового забезпечення;
зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 грудня 2019 року розмірі 85 % від грошового забезпечення на підставі довідки ДУ ТМО України у Волинській області від 07 червня 2021 року № 33/23-678д.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справи України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка була призначена в розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6768/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.06.2021 №33/23-678д, зменшивши основний розмір пенсії ОСОБА_2 до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач вважає, що такими діями суб'єкт владних повноважень протиправно порушив його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.18).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 №1166, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені норми та зміни до неї є чинними та не визнавались в установленому законом порядку неконституційними (а.с.21-29).
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, яка призначена з 21.01.2002 у розмірі 85% від суми грошового забезпечення (вислуга років в обчисленні 30 років) (а.с.11).
На виконання вимог Постанови №103 пенсія позивача була перерахована ГУ ПФУ у Волинській області з 01.01.2016 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.35 зворот).
Відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №140/13981/20 суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 85 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року у розмірі 85 % від суми грошового забезпечення.
Разом з тим, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6768/21 суд позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково; визнав протиправною Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати його пенсії, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» від 07.06.2021 №33/23-678д про розмір грошового забезпечення; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» від 07.06.2021 №33/23-678д про розмір грошового забезпечення з врахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум); в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 11.01.2022.
На виконання рішення суду від 22.09.2021 у справі №140/6768/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» 07.06.2021 № 33/23-678д, з розрахунку 70% грошового забезпечення (а.с.39).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
09.04.1992 Верховної Радою України прийнято Закон №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент прийняття даного Закону) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів (ч.2 ст.13 Закону №2262-XII).
Отже, на момент прийняття Закону №2262-XII встановлено максимальний розмір пенсій військовослужбовців - не більше 75 процентів.
Законом України від 25.03.1996 №103/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»», який набрав чинності з 01.01.1996, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: «Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів».
Абзацом четвертим пункту 4 розділу I Закону України від 04.07.2002 №51-IV «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»», який набрав чинності 06.08.2002, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких цифри «85», «95» і «90» замінено відповідно цифрами «90», «100» і «95». Розділом ІІ «Прикінцеві положення» даного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.
Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін максимальний розмір пенсій, призначених за даним Законом, змінювався з 75% відповідних сум грошового забезпечення до 85%, а в подальшому до 90%, внаслідок чого раніше призначені пенсії військовослужбовцям підлягали перерахунку.
Водночас перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 (далі - Постанова №988). Пунктом 1 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Також пунктом 3, 4 цієї Постанови затверджено, зокрема, схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988 наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260). Зокрема, Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Розділу ІІ Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Розділу ІІ Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Розділу ІІ Порядку №260); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8 Розділу ІІ Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Розділу ІІ Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Розділу ІІ Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Розділу ІІ Порядку №260).
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103). Пунктом 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
З матеріалів справи слідує, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 ГУ ПФУ у Волинській області застосувало відсотковий показник 70% від суми грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області».
Так, з 01.05.2014 діє редакція частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування відповідачем цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 за позовом Особа 1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України враховується судом при ухваленні даного рішення.
При цьому суд звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №140/13981/20 позов ОСОБА_2 щодо зменшення розміру йому пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 задоволено повністю, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2016.
Водночас на виконання рішення суду від 22.09.2021 у справі №140/6768/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» від 07.06.2021 №33/23-678д, повторно зменшивши її розмір до 70% грошового забезпечення, чим порушив процедуру перерахунку пенсії та безпідставно застосував норми статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 85% до 70%, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії з 85% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії позивача у розмірі 85% від розміру грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що витрати останньої на складання та подання до суду адміністративного позову в сумі 2000,00 грн є значно завищеними та належним чином необґрунтованими з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.08.2022 №39/22 (а.с.14-15), акту приймання юридичних послуг відповідно до розрахунку витрат адвоката на правничу допомогу надану клієнту від 06.09.2022 (а.с.16), квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.08.2022 №39/22 (а.с.17), позивач сплатив адвокату Шляхтур Н.В., яка здійснює професійну діяльність відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ВЛ №1284 від 22.01.2021 (а.с.13зворот), кошти на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Суд дійшов висновку, що вказана в акті приймання юридичних послуг відповідно до розрахунку витрат адвоката на правничу допомогу, надану клієнту, послуга у вигляді формування та написання адміністративного позову (500,00 грн) пов'язана з розглядом справи та реально надана, а тому підлягає відшкодуванню. Проте, решта послуг відшкодуванню не підлягає, оскільки послуги у вигляді вивчення нормативної бази та судової практики при підготовці адміністративного позову (300,00 грн), збирання відомостей про факти, які були використані як докази по справі (200,00 грн), охоплюються написанням позовної заяви, а послуга у вигляді правової допомоги клієнту в суді (1000,00 грн) фактично не надана, оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в акті прийому-передачі виконаних робіт, є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
На думку суду, враховуючи, що дана справа є незначної складності, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, беручи до уваги час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 500,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в загальному розмірі 1492,40 грн, з них: судовий збір в сумі 992,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із зменшенням розміру пенсії з 85% до 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) в розмірі 85% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» від 07.06.2021 №33/23-678д.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1492,40 грн (одна тисяча чотириста дев'яносто дві грн 40 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій