18 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5923/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування обмеження основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, при перерахунку з 01.12.2019 на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №140/9633/21 та від 14.06.2022 у справі №140/3937/22; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести обчислення, перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.12.2019 без обмеження основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 22.03.2005 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №140/9633/21 та від 14.06.2022 у справі №140/3937/22, ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок його пенсії у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д, обмеживши її розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19.08.2022 повідомило позивача, що на момент виконання рішення суду у справі №140/3937/22 статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статі, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому відмовило у здійсненні перерахунку пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження розміру його пенсії та фактичну її виплату лише в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а не у повному обсязі, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою було встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов від 27.09.2022 №0300-0902-8/32396 вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм цього Закону, яким обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому вони підлягають застосуванню. Позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19. З наведених підстав відповідач вважає, що обмеживши розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/3937/22, діяв правомірно.
З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 22.03.2005 отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), яка була призначена у розмірі 88% грошового забезпечення, що підтверджується посвідченням №4438 від 30.03.2005 та матеріалами пенсійної справи позивача №ХА5892 (а.с.14,20).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі №140/9633/21 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д, із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та з врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В подальшому, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/3937/22 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 88% відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у розмірі 88% відсотків з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д про грошове забезпечення.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/3937/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д. При цьому розмір пенсії обчислено з розрахунку 88% грошового забезпечення, зазначеного у довідці, та застосовано обмеження максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а перерахований розмір пенсії з 01.08.2021 становить 20270,00 грн, а з 01.12.2022 становить 20930,00 грн (а.с.20).
На звернення позивача 04.08.2022 щодо перерахунку розміру його пенсії без обмеження основного розміру пенсії в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/3937/22, відповідач листом від 19.08.2022 №7175-6301/Р-02/8-0300/22 повідомив, що статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому перерахований розмір пенсійної виплати позивача з серпня 2022 року становить 20270,00 грн, з грудня 2022 року 20930,00 грн. Нараховані кошти на виконання рішень суду за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 в сумі 1614,39 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром ГУ ПФУ у Волинській області у листі повідомило, що позиція пенсійного органу підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19. Таким чином, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром (а.с.17-19).
Не погоджуючись із діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п'ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону №3668-VI) з 01.10.2011 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частину п'яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей” частина п'ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року” (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20 грудня 2016 року чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається “відсутньою” у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 та інших.
Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17.
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016).
Посилання у листі та у відзиві на позов на постанову Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19 суд вважає безпідставним, оскільки обставини справи викладені у ній стосуються спорів щодо застосування обмежень пенсій максимальним розміром, призначених відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII “Про прокуратуру” та Закону України від 14.10.2014 №1697-VII “Про прокуратуру”, а також Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, Закону України 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу”, що не є релевантним до правовідносин у розглядуваній справі.
За таких обставин, а також зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, обмеживши позивачеві пенсію максимальним розміром з 01.12.2019, діяв всупереч Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність пенсії позивача при перерахунку з 01.12.2019 на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі №140/3937/22; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01.12.2019 з урахуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07.06.2021 №33/23/676д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 09.09.2022 №2 (а.с.13).
У зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі №140/3937/22 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області" від 07 червня 2021 року №33/23/676д без обмеження її максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук