вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.10.2022м. ДніпроСправа № 904/6739/21
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 6 018 065,21 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Бочарова М.О.
Представники сторін
від позивача: Пясецький Дмитро Васильович, довіреність № 14-15 від 15.01.2021, адвокат
від відповідача: Демченко Андрій Григорович, довіреність № 2 від 31.12.2021, адвокат
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на свою користь 4 305 602,30 грн. основного боргу, 469 369,29 грн. пені, 823 960,24 грн. інфляційних втрат, 419 133,38 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 у справі №904/6739/21, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 залишено без змін, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа” на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 305 602,30 грн. основного боргу, 300 000,00 грн. пені, 823 960,24 грн. інфляційних втрат, 419 133,38 грн. 3% річних, 90 270,98 грн. витрат на сплату судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 скасовано в частині нарахування пені, а справу № 904/6739/21 передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 прийнято справу 904/6739/21 до свого провадження в частині нарахування пені; розгляд справи призначено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 29.08.2022.
22.08.2022 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Господарського суду Дніпропетровської області направлено пояснення у справі №904/6739/21, в яких Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" просить суд зменшити суму правомірно заявленої позивачем пені до 70%.
22.08.2022 від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява про участь представника в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2022 клопотання Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" задоволено, судове засідання, призначене на 29.08.2022 ухвалено розглядати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2022 відкладено підготовче судове засідання у справі на 21.09.2022; призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" для представника Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа".
01.09.2022 до суду надійшло клопотання представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено, призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" для представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
У підготовчому засіданні, яке відбулося 21.09.2022, господарським судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні на 18.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" для представників Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа".
У судовому засіданні, яке відбулося 18.10.2022, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 70%, представник відповідача підтримав надані до суду пояснення та просив зменшити суму правомірно заявленої пені до 70%.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 18.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
27.09.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (споживач) укладено договір постачання природного газу №2200/1920-КП-5, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 13 817,0 тис.куб.метрів.
Згідно з пунктом 3.1. договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до пункту 4.1. договору ціна (без урахування тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу , відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється відповідно до вимог Положення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №293 (із змінами) та інших нормативних-правових актів і визначається в Прейскуранті на природний газ із ресурсів акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" під час виконання Компанією обов'язків постачати природний газ споживачем, які підпадають під дію спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених на Компанію відповідно до статі 11 Закону України "“Про ринок природного газу" (далі - Прейскурант); прейскурант розміщується на офіційному вебсайті постачальника; до ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу за газотранспортної системи (розподіл потужності); у разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства та/або тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Згідно з пунктом 4.2. договору ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (пункт 4.4. договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно з пунктом 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
2) в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.
Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 11.1. визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторони підписали додаткові угоди №1 від 31.10.2019, №2 від 12.11.2019, №3 від 09.12.2019, №4 від 23.12.2019, №5 від 28.01.2020, № 6 від 24.02.2020, №7 від 23.03.2020, №8 від 23.04.2020.
Зокрема, додатковою угодою №8 від 23.04.2020 до договору постачання природного газу від 27.09.2019 №2200/1920-КП-5 сторони вирішили викласти з 01 квітня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4. "Ціна природного газу" цього Договору у наступній редакції:
"4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 2 897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.19 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3021,16 грн за 1000 куб. м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ - 3 625,39 грн.".
На виконання умов договору позивач у період: з жовтня 2019 року. по квітень 2020 року передав у власність відповідача, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 37 983 692,38 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с. 43-49, том 1).
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на своєчасну та не в повному обсязі оплату Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості за природний газ (сплачено лише 33 678 090,08 грн.) та просить стягнути заборгованість у розмірі 4 305 602,30 грн. 469 369,29 грн. пені, 823 960,24 грн. інфляційних втрат, 419 133,38 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 у справі №904/6739/21, яке постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 залишено без змін, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 305 602,30 грн. основного боргу, 300 000,00 грн. пені, 823 960,24 грн. інфляційних втрат, 419 133,38 грн. 3% річних, 90 270,98 грн. витрат на сплату судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 скасовано в частині нарахування пені, а справу № 904/6739/21 передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 прийнято справу 904/6739/21 до свого провадження в частині нарахування пені (щодо стягнення пені у розмірі 469 369,29 грн. за період з 26.11.2019 по 17.04.2020).
Предметом спору під час нового розгляду справи є стягнення з відповідача на користь позивача 469 369,29 грн. пені за період з 26.11.2019 по 17.04.2020.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору природного газу №2200/1920-КП-5 від 27.09.2019, факт постання природного газу, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати за природний газ, наявність / відсутність підстав для стягнення пені за порушення строків оплати за природний газ.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В пункті 7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Додатковою угодою №5 від 28.01.2020 до договору постачання природного газу від 27.09.2019 №2200/1920-КП-5 сторони вирішили викласти з 01 січня 2020 року пункт 7.2 Розділу 7 "Відповідальність сторін" цього Договору у наступній редакції:
"7.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 469 369,29 грн. за загальний період з 26.11.2019 по 17.04.2020.
Під час розгляду справи Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" не погоджувалось з періодом нарахування пені посилаючись на те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено. Що тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) не нараховується постачальниками природного газу пені та штрафних санкцій підприємств виробників теплової енергії незалежно від форми власності, тобто не нараховується за весь час дії карантину - починаючи з 12.03.2020, а не з моменту набрання чинності вищезазначеним Законом України.
18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", відповідно до пункту 15 розділу II Прикінцевих положень якого тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності.
Законодавцем чітко визначено заборону нарахуванням постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, а також виробникам теплової енергії на період дії карантину, запровадженого у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, дія якого продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України та був встановлений до 31.08.2021.
Отже, оскільки карантин на території України було встановлено з 12.03.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є виробником теплової енергії, нарахування Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені починаючи з 12.03.2020 по 17.04.2020 є безпідставним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2022 у постанові від 21.07.2022 зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Закон України від 13.04.2020 № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" набрав чинності 18.04.2020 та не може бути застосований до спірних правовідносин починаючи з 12.03.2020, оскільки не має зворотної дії в часі, так як звільнення від нарахування пені та штрафних санкцій виробників теплової енергії саме з 12.03.2020 (введення на території України карантину) прямо передбачено в самому Законі № 553-IX від 13.04.2020, що узгоджується з положеннями статті 58 Конституції України та рішеннями Конституційного суду України від 05.04.2001 за № 3-рп/2001 та від 09.02.1999 № 1-рп/99.
Подібних висновків про те, що нарахування позивачем пені за прострочення сплати заборгованості з 12.03.2020 по 17.04.2020 є безпідставним та таким, що суперечить нормам матеріального права, оскільки відповідно до пункту 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020 тимчасово, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнено від нарахування постачальниками електричної енергії та природного газу пені та штрафних санкцій підприємства централізованого водопостачання та водовідведення незалежно від форми власності, а також виробників теплової енергії незалежно від форми власності, дійшов Верховний Суд у постановах від 01.06.2022 у справі № 904/5376/21, від 21.10.2021 у справі № 922/29/21 та від 25.11.2021 у справі № 922/4302/20, від 05.07.2022 у справі № 904/5369/21, які судами попередніх інстанцій враховані не були.
Направляючи справу на новий розгляд в частині нарахування пені суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність об'єктивних обставин, які стали причиною неможливості своєчасних розрахунків з боку відповідача. Судом було враховано, що обставини, на які посилається відповідач, вказують на відсутність його вини в певній мірі у несвоєчасному виконанні ним взятих на себе зобов'язань та вжиття ним усіх можливих заходів щодо їх виконання; відповідач є комунальним підприємством, його господарська діяльність має соціальне значення для населеного пункту, в якому він розташований, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої суми пені до 300 000,00 грн. Відсоток, на який було зменшено розмір штрафних санкцій (пені), судом не визначений, що також не дає змоги суду касаційної інстанції постановити нове рішення у справі в цій частині, оскільки саме суди користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права у вирішенні відповідного питання судами попередніх інстанцій.
Під час нового розгляду справи господарський суд дійшов до висновку, що оскільки карантин на території України було встановлено з 12.03.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, а Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" є виробником теплової енергії, нарахування Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені починаючи з 12.03.2020 по 17.04.2020 є безпідставним та таким, що суперечить нормам матеріального права відповідно до пункту 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020 так як звільнення від нарахування пені та штрафних санкцій виробників теплової енергії саме з 12.03.2020 (введення на території України карантину) прямо передбачено в самому Законі № 553-IX від 13.04.2020 та узгоджується з положеннями статті 58 Конституції України та рішеннями Конституційного суду України від 05.04.2001 за № 3-рп/2001 та від 09.02.1999 № 1-рп/99.
Господарський суд здійснив перерахунок пені за період з 26.11.2019 по 11.03.2020 та дійшов до висновку про правомірність заявленої пені у розмірі 257 681,30 грн.
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" під час розгляду справи та під час нового розгляду справи просило Господарський суд Дніпропетровської області зменшити суму правомірно заявленої позивачем пені до 70%.
В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, в якій Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" зазначало про те, що станом на 01.04.2021 торгова дебіторська заборгованість (а основним видом діяльності підприємства є продаж газу) перед позивачем з боку споживачів становила 75,487 млрд грн та має тенденцію до зростання. Станом на 31.12.2020, відповідно до Консолідованого звіту позивача за 2020 рік, розмір короткострокових зобов'язань складає 49,046 млрд грн (в тому числі заборгованість з податку на прибуток - 1,813 млрд грн), довгострокових - 82,664 млрд грн (в тому числі відстрочені податкові зобов'язання - 12,910 млрд грн; всього - 131,710 млрд грн. наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів починаючи з 2017 року. Крім цього, відповідно до даних Консолідованого звіту Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за 2020 рік, за вказаний період діяльності позивач отримав фінансовий результат у вигляді чистого збитку в розмірі 19,002 млрд грн.
Під час нового розгляду справи представник Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав заперечення проти зменшення розміру пені.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Господарським судом враховано, що: основним напрямком господарської діяльності підприємства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для потреб населення; безперервне постачання теплової енергії, як один із видів комунальних послуг передбачений низкою законодавчих актів, тому відповідач не може в односторонньому порядку відмовитися від надання послуг, а отже відповідач не може керуватись загальними принципами здійснення господарської діяльності на власний розсуд за наявності покладених на нього зобов'язань з безперебійного та безпечного забезпечення споживачів тепловою енергією, оскільки повинен діяти виключно в межах норм чинного законодавства, що регулює енергетичну галузь; несвоєчасність розрахунків за природний газу наданий за Договором являється не наслідком несумлінного виконання своїх зобов'язань відповідачем, а спричинене існуванням об'єктивних причин, що не дозволяли йому своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання.
Також, господарським судом враховано, що обставини, на які посилається Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" вказують на вжиття ним усіх можливих заходів щодо їх виконання; відповідач є комунальним підприємством, його господарська діяльність має соціальне значення для населеного пункту, в якому він розташований.
При Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення пені на 30%, при цьому господарський суд, також враховує відсутність доказів понесення позивачем збитків у справі, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань, а також доводи позивача про те, що зменшення розміру пені на 70% знівелює правову природу пені як засобу відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, господарський суд дійшов до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в розмірі 180 376,91 грн. (70% від правомірно нарахованої та заявленої до стягнення суми).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог: 3 865,22 грн. (257 681,30 грн. х 1,5%) за подання позову - покладається на відповідача; 4 672,98 грн. (211 687,99 грн. (частина пені, яка в задоволенні якої відмовлено як таку, що нарахована неправомірно) х 1,5% х 150%) за подання апеляційної скарги - покладається на позивача; 6 350,64 грн. (211 687,99 грн. (частина пені, яка в задоволенні якої відмовлено як таку, що нарахована неправомірно) х 1,5% х 200%) за подання апеляційної скарги - покладається на позивача.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 865,22 грн., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11 113,62 грн. (4 762,98 грн. + 6350,64 грн.).
Відповідно до частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи приписи частини 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язує сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, а саме з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає стягненню на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 7 248,40 грн. (11 113,62 грн. - 3 865,22 грн.) судового збору.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" в частині стягнення пені у сумі 469 369,29 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 180 376,91 грн. пені.
В решті позовних вимог про стягненні пені відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) 7 248,40 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.10.2022
Суддя Ю.А. Бажанова