18.10.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3712/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання Абадей М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Архипов Андрій Сергійович (в залі суду);
від відповідача: Синюк Станіслав Леонідович (поза межами суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 (повне рішення складено 17.05.2022, суддя Азізбекян Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал”, м. Дніпро
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування”, м. Запоріжжя
про стягнення 310 000 ,00 грн
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Гетманглобал” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” на свою користь страхового відшкодування в розмірі 310 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив страхову виплату у визначеній сумі за договором страхування №2000641 серії PKS від 10.04.2020 за страховим випадком, який стався 31.01.2021 із застрахованим автомобілем Volkswagen Jetta, державний номер НОМЕР_1 .
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал» суму страхового відшкодування в розмірі 294 450,00 грн, суму судового збору в розмірі 4 416, 75 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог з урахуванням франшизи, яка становить 2% від страхової суми, при цьому судом враховано, що в судовому засіданні 14.02.2022 уповноважений представник позивача просив стягнути з відповідача саме 294 450,00 грн страхового відшкодування, враховуючи франшизу.
Не погодившись із зазначеним рішення Господарського суду Запорізької області, Приватне акціонерне товариство “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховані всі докази в їх сукупності та обставини справи;
- судом неправильно обрахований розмір франшизи;
- позивач безпідставно зазначив про порушення з боку страховика умов договору страхування та невиплату страхового відшкодування;
- позивачем не надано жодних належних документів, визначених п. 2.7.2.5 договору страхування, не надано заяви на виплату страхового відшкодування, документів про накладення адміністративного стягнення, тому у відповідача були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, строк для прийняття рішення по справі для страховика не настав, порушення в його діях відсутні;
- розмір страхового відшкодування має визначатися з урахуванням франшизи 5% відповідно до п. 1.13.1 договору та вартості майна відповідно до зобов'язуючої пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна» (111 000,00 грн);
- судом не вирішено питання передачі права власності на пошкоджений автомобіль відповідачу;
- Запорізька філія Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” не має статусу юридичної особи та позивачем не обґрунтовано підстав визначення ним підсудності спору Господарському суду Запорізької області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Запорізької області справу №908/3712/21; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду справи №908/3712/21.
23.06.2022 справа №908/3712/21 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.06.2022 у зв'язку з відпусткою судді Чус О.В. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №908/3712/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2022 зазначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 до свого провадження для вирішення питання відкриття апеляційного провадження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21; розгляд апеляційної скарги призначений в судове засідання на 13.09.2022.
12.09.2022 у зв'язку з виходом з відпустки судді Чус О.В. по справі №908/3712/21 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 13.09.2022.
У судовому засіданні 13.09.2022 по справі оголошено перерву до 18.10.2022.
15.09.2022 від представника Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” Синюк С.Л. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 18.10.2022, в режимі відеоконференцзв'язку, яке ухвалою суду від 16.09.2022 задоволено.
14.10.2022 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, в яких він, зокрема, зазначив, що роздруківка зобов'язуючої пропозиції визначення вартості майна не є належним доказом у справі з огляду на те, що не містить інформації щодо державного реєстраційного номеру транспортного засобу, типу й об'єму двигуна, кольору, власника, року випуску тощо; станом на 16.02.2021 на розгляді відповідача вже знаходилися матеріали страхової справи за договором PKS №2000641 щодо події 31.01.2021, тому торги за період з 12.03.2021 по 18.03.2021 не могли бути проведені в межах цієї страхової справи; відповідачем не приймалося рішення про визначення вартості придатних залишків саме на підставі аукціону; роздруківка не містить інформації щодо осіб, які брали участь в аукціоні; відповідачем не надано акту огляду пошкодженого транспортного засобу; неможливо визначити відповідність заявленого відповідачем стану об'єкта торгів фактичному стану та/або комплектації автомобіля після страхової події.
17.10.2022 у зв'язку з відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 18.10.2022.
У судовому засіданні 18.10.2022 представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні 18.10.2022 проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2020 між Акціонерним товариством «Просто- страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал» (страхувальник) укладений договір №2000641 серії PKS добровільного страхування майнових інтересів власника автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску ( «Просто - каско плюс»).
Договір від Приватного акціонерного товариства «Просто страхування» укладався Запорізькою філією: «Підрозділ страховика - Запорізька філія, контактна особа ОСОБА_1 ».
Відповідно до умов п. 2.5.10 договору територія дії договору - тільки Україна, умови страхового відшкодування по ризикам «пошкодження», «незаконне заволодіння», «додаткове обладнання»: варіант Б (без вирахування зносу) , варіант В ( СТО за направленням страховика).
Сума страхового відшкодування за страховим ризиком «пошкодження» становить 310 000,00 грн (п. 1.10 договору).
Згідно п. 1.15 договору строк його дії з 12.04.2020 по 11.04.2021.
31.01.2021 у місті Києві по бульвару Лесі Українки, 26 відбулася ДТП: застрахований автомобіль Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався головною дорогою під керуванням ОСОБА_2 та зіткнувся з автомобілем Mersedes Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався другорядною дорогою. В результаті зіткнення застрахований автомобіль Volkswagen Jetta було пошкоджено.
02.02.2021 позивачем сформовано повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, та письмово повідомлено страховика відповідно до умов укладеного договору, надіслані копії свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , інші документи у відповідності до вимог договору (вказані обставини підтверджуються роздруківкою з електронної пошти).
За умовами пункту 2.11.4.2 договору страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної оплати страхового відшкодування страхувальнику.
Як зазначено місцевим господарським судом в описовій частині оскаржуваного рішення, в судовому засіданні представник відповідача спочатку оголосив суду, що не був повідомлений позивачем про ДТП та настання страхового випадку, проте у подальшому пояснив, що страховик був обізнаний щодо ДТП та настання страхового випадку, отже обставина повідомлення стахувальником страховика про виникнення страхового випадку доведенню не підлягаю в силу ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, бо визнана відповідачем.
20.02.2021 суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємцем Парфьоновим О.О., який є членом Асоціації Фахівців Оцінки, складений звіт № 1582 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля Volkswagen Jetta державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який становить 376 813,37 грн.
Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія, яка отримана 09.03.2021. В цій претензії страхувальник зазначав, що вартість відновлювального ремонту перевищує 70 % страхової суми за ризиком «пошкодження» та відповідно до пункту 2.8.18 договору виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах «повна загибель». Посилаючись на ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страхувальник просив страховика виконати свої зобов'язання у відповідності до умов укладеного договору та відповідно до пункту 2.8.19. визначитися з рішенням щодо встановлення вартості придатних залишків автомобіля Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
03.03.2021 позивачем на адресу відповідача була надіслана заява про виплату страхового відшкодування по договору, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №4900810070990 отримана останнім 10.03.2021.
14.04.2021 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 12/1 від 12.04.2021 про негайне повідомлення вартості придатних залишків застрахованого транспортного засобу Volkswagen Jetta, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснення виплати страхового відшкодування.
У листах від 16.02.2021, 19.03.2021, 08.04.2021 відповідач повідомив позивача, зокрема, що в нього на розгляді знаходяться матеріали страхових справ РКS №2000641 (подія 04.11.2020 та 12.11.2020), просив надати визначені ним документи за цими подіями, а також для огляду транспортний засіб, застрахований за договором РКS №2000641. Матеріали справи №908/3712/21 не містять повідомлень позивача щодо надання відповідачем додаткових документів за подією, яка сталася 31.01.2021.
15.03.2021 позивач надіслав відповідачу лист, в якому, зокрема, повідомив, що автомобіль Volkswagen Jetta державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований за договором РКS №2000641, може бути повторно оглянутий позивачем в будь-який зручний час у м. Києві (зазначений номер телефону для зв'язку), просив виконати зобов'язання за п. 2.8.19 цього договору та визначитися з рішенням про встановлення придатних залишків автомобіля по страховому випадку від 31.01.2021.
Доказів прийняття відповідачем та надсилання позивачу будь-якого рішення сторонами не надано, відповідачем страховий акт, на підставі якого здійснюється страхова виплата, не складався, страхове відшкодування за подією від 31.01.2021 позивачу не здійснено, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Правовідносини сторін регулюються Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, Правилами добровільного страхування від нещасних випадків та умовами договору № 2000641 серії РКS, який регулює дії страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку.
Відповідно до абз. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Частиною 1 статті 25 вказаного Закону встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.7 договору визначено дії страхувальника та взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку, а також перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.
Відповідно до п. 2.7.2.5 договору для отримання страхового відшкодування, крім письмового повідомлення про подію, яка має ознаки страхової, страхувальник повинен надати страховику заяву про виплату страхового відшкодування та наступні документи з нижчезазначеного переліку, які є обґрунтуванням заяви про виплату страхового відшкодування, зокрема:
1) цей договір;
2) свідоцтво про реєстрацію ТЗ;
3) посвідчення водія відповідної категорії водія, який керував ТЗ на момент події, яка має ознаки страхової, документи, що підтверджують законні підстави на керування ТЗ, вказаного в п. 1.4. цього договору, вказаним водієм (такими документами можуть бути: договір оренди, лізингу, підряду, тощо);
4) документ або документи (довідки, протоколи, постанови, рішення, вироки, тощо), видані повноважним державним органом (посадовою особою), в яких зазначені:
- місце, дата, час, причини, обставини і наслідки події, дата і час надходження в зазначені органи (до посадових осіб) повідомлення про неї; опис застрахованого ТЗ (марка, модель, реєстраційний номер, номер кузову (шасі)); перелік пошкоджень і перелік його втрачених частин (при їхній утраті);
- повні імена й адреси постійного місця проживання (місця перебування) власників транспортних засобів, брали участь у події, і кожного учасника події (якщо вони встановлені), ступінь їхньої вини (якщо вина встановлена), у разі наявності у інших учасників події договорів страхування інших страховиків: серію, номер договорів страхування ОСЦПВВНТЗ, найменування та адресу страховиків;
- зміст правопорушення і прийняте по справі рішення про накладення адміністративного стягнення (у разі складання відносно особи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та/або притягнення (відмовив притягненні) особи до адміністративної відповідальності), або статті Кримінального кодексу України, за якими розпочате кримінальне провадження (у разі порушення кримінальної справи), інші відомості, що відповідно до норм чинного законодавства повинні бути зазначені в подібних документах:
- поліс ОСЦПВВНТЗ або його копію ( у разі наявності) потерпілої третьої особи;
- документи державної установи метеорологічної (сейсмологічної) служби або Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що підтверджують відомості про характер і час дії відповідного стихійного лиха або іншого небезпечного явища природи, якщо застрахований ТЗ пошкоджений внаслідок таких явищ;
5) документ або документи, що підтверджують розмір збитку (рахунки з СТО, платіжні документи тощо).
Згідно з п. 2.7.2.7 договору страхувальник зобов'язаний до усунення (ремонту) пошкоджень, заподіяних в результаті події, що має ознаки страхової, надати страховику (його представнику) пошкоджений ТЗ для огляду, про що страховик складає акт огляду, де фіксуються зазначені пошкодження, час і місце огляду ТЗ узгоджуються сторонами цього договору.
Пунктом 2.8.1 договору встановлено, що страхове відшкодування по ризиках “НЗ”, “ПОШКОДЖЕННЯ”, “ДОДАТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ” виплачується після надання страхувальником страховику всіх необхідних документів по страховому випадку, визначених п. 2.7 цього договору, огляду пошкодженого ТЗ страховиком і складання акту огляду, визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання страховиком події страховим випадком. При цьому обов'язок надання документів, що обґрунтовують факт та причини настання страхового випадку і розмір збитків, покладається на страхувальника.
За умовами пункту 2.11.3.1 договору страховик має право перевіряти надану страхувальником інформацію, а також виконання (дотримання) умов цього договору.
Відповідач посилається на те, що позивачем не було надано всіх необхідних документів по страховому випадку для визначення обставин, причин, розміру і характеру заподіяного збитку та визнання страховиком події, що сталася 31.01.2021, страховим випадком; не надано заяви на виплату страхового відшкодування, тому відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення для проведення страхового відшкодування.
Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується надсилання позивачем відповідачу як повідомлення про подію від 02.02.2021, так і заяви про виплату страхового відшкодування від 03.03.2021; електронною поштою позивачем відповідачу разом із повідомленням про подію від 02.02.2021 були надіслані копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія ОСОБА_2 , фотокартки, договір; 24.02.2021 та 12.03.2021 - звіт про визначення вартості матеріального збитку; у листах від 16.02.2021, 19.03.2021, 08.04.2021, що були досліджені судом, відповідачем не ставилося питання щодо надання додаткових документів відносно події, що сталася 31.01.2021; відповідачем не надано жодної відповіді на листи позивача щодо встановлення вартості придатних залишків та не спростовано належними доказами відсутність здійснення поштових відправлень за листами, які надані позивачем суду та отримання яких відповідач заперечує.
Посилання відповідача на невиконання страхувальником зобов'язання щодо не надсилання (не представлення) страховику документів, що підтверджують законні підстави на керування ТЗ, вказаного в п. 1.4 цього договору (договір оренди, лізингу, підряду, тощо) не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки умовами договору № 2000641 серії РКS від 10.04.2020 сторонами узгоджено, що будь-яка особа має право керувати застрахованим ТЗ. Пунктом 2.11.3.3 договору встановлено, що для з'ясування обставин, причин, розміру і характеру збитків, заподіяного застрахованому ТЗ, страховик має право направляти запити у відповідні компетентні органи, що можуть володіти необхідною інформацією, замовляти проведення незалежної експертизи, а також самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку. Згідно з п. 2.11.3.4 договору страховик має право вимагати від страхувальника (вигодо набувача, водія) інформацію, необхідну для встановлення факту страхового випадку, обставин та причин його виникнення, а відповідно до п. 2.11.3.5 також має право проводити огляд та обстеження пошкодженого ТЗ.
Отже, виходячи з наведеного слідує, що у разі наявності сумнівів або недостатності доказів (наданих документів) відповідач наділений правом на вчинення дій для з'ясування та встановлення факту як настання страхового випадку так і розміру спричинених збитків, заподіяних застрахованому ТЗ внаслідок ДТП, чого ним зроблено не було.
Страхова компанія взяла на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику в межах страхової суми збитки, що виникли протягом строку дії договору в разі пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП.
Відповідач факт отримання наведених вище документів від позивача належними доказами не спростував, також не зазначив про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування або про відстрочення виплати, як то передбачено п. 2.11.3.6 договору.
Колегія суддів зауважує, що позивач повідомляв відповідача про можливість огляду застрахованого автомобіля, що свідчить про дотримання ним умов укладеного між сторонами договору.
Отже, аналіз наведених обставин свідчить про дотримання позивачем вимог договору в частині вчинення дій страхувальника при настанні страхового випадку, надано вичерпний перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків. Відповідач доказів на підтвердження вчинення ним дій для з'ясування фактичних обставин ДТП, встановлення страхового випадку, встановлення розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого авто не надав.
Відповідно до підп. 1.13.1 договору («спеціальні безумовні франшизи за ризиком пошкодження»): при здійснені виплати на умовах «повна загибель» застосовується безумовна франшиза 5% від страхової суми, вказаної в п. 1.10 цього договору.
Згідно п. 2.8.2.2 договору у випадку повної загибелі застрахованого за ризиком «пошкодження» транспортного засобу (умова «повна загибель», визначена в п. 2.8.18 договору) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 30 календарних днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику останнього із всіх необхідних документів згідно з п. 2.7.2.5 договору.
Згідно п.2.8.18. договору при повній фактичній або конструктивній загибелі застрахованого транспортного засобу, також у випадку, коли вартість відновлюваного ремонту ТЗ перевищує 70% страхової суми за ризиком «пошкодження», або у разі, якщо страховик прийняв рішення про недоцільність відновлювального ремонту застрахованого ТЗ, виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах «повна загибель». При цьому, якщо страхова сума за ризиком «пошкодження» на момент настання страхового випадку перевищує дійсну ринкову вартість застрахованого ТЗ, то умова «повна загибель» застосовується у випадку перевищення вартості відновлюваного ремонту на 70% від такої дійсної ринкової вартості.
Оскільки відповідно до п. 1.10 договору страхова сума становить 310 000,00 грн, а вартість відновлювального ремонту - 424 574,68 грн, що перевищує 70 %, то в даному випадку виплата страхового відшкодування, як правильно зазначає відповідач, мала здійснюватися на умовах «повна загибель».
Відповідно до п. 2.8.19 договору при врегулюванні збитку на умовах «повна загибель» виплата страхового відшкодування здійснюється відповідно до дійсної (ринкової) вартості ТЗ на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми по ризику «пошкодження») за вирахуванням вартості придатних залишків застрахованого ТЗ (його складових та деталей). При цьому вартість таких придатних залишків ТЗ за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або визначенням ціни реалізації цих залишків (в тому числі онлайн - аукціон з продажу автомобілів, як правило, ТОВ «Українсько-Польське підприємство «Автоонлайн-Україна» чи аналогічні аукціони). Вартість придатних залишків ТЗ може також бути визначена за узгодженням між страховиком та страхувальником.
Згідно п. 2.8.20 договору для прийняття рішення про врегулювання претензії на умовах «повна загибель» страховик проводить попередню оцінку вартості відновлювального ремонту. Попередня оцінка здійснюється на підставі акта огляду пошкодженого ТЗ, складеного страховиком, і калькуляції вартості відновлювального ремонту ТЗ, розрахованої страховиком відповідно до технології ремонту, що застосовується заводами - виробниками ТЗ.
Відповідач посилається на те, що відповідно до зобов'язуючої пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна» з визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані) за автомобіль Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_3 було запропоновано найвищу цінову пропозицію 111 000,00 грн.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що страхове відшкодування буде становити 310 000,00 грн (страхова сума) - 111 000,00 грн (вартість придатних залишків застрахованого ТЗ (його складових та деталей) - 15 550,00 грн (франшиза) = 183 500,00 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Дослідивши наявну в матеріалах справи зобов'язуючу пропозицію про визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані), апеляційний господарський суд зазначає, що вона не може бути прийнята до уваги та врахована як належний доказ вартості придатних залишків ТЗ у справі №908/3712/21. Як правильно зазначено позивачем, пропозиція не містить ідентифікуючих ознак автомобіля (державного реєстраційного номеру транспортного засобу, типу й об'єму двигуна, кольору, власника, року випуску тощо), інформації щодо осіб, які брали участь в аукціоні, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна». Крім того, в матеріалах справи №908/3712/21 відсутнє рішення відповідача про визначення вартості придатних залишків шляхом проведення онлайн - аукціону, відповідачем не надано акту огляду пошкодженого транспортного засобу для прийняття рішення про врегулювання претензії на умовах «повна загибель» відповідно до п. 2.8.20 договору.
З огляду на викладене, місцевим господарським судом правомірно визначено вартість відшкодування без врахування вартості придатних залишків, належних доказів визначення яких відповідачем не надано. При цьому, судом фактично врахована франшиза в розмірі 5% від страхової суми, вказаної в п. 1.10 договору, не зважаючи на те, що в мотивувальній частині допущена описка та зазначено 2%, що не вплинуло на правильність оскаржуваного рішення.
Доводи скаржника про те, що Запорізька філія Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” не може бути відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою та не має відокремленого балансу, не може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести зобов'язання, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, бо відповідно до ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування” на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2022 у справі №908/3712/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне акціонерне товариство “Просто - страхування” в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства “Просто - страхування”.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 19.10.2022.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін