ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 жовтня 2022 року Справа № 902/1229/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022, повний текст складено 30.05.2022, у справі №902/1229/21 (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"
до Фермерського господарства "Україна"
про стягнення 1 159 299, 82 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Україна" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький р-н, 22511, ідентифікаційний код 20092010) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 1 114 648, 08 грн - боргу, 5 288, 73 грн - 3% річних; 28 091, 64 грн - пені, 11 271, 37 грн - інфляційних втрат та 17 389, 50 грн - витрат на сплату судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 19.05.2022 у справі Фермерське господарство "Україна" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21; зупинити будь-які дії щодо виконання в примусовому порядку наказу Господарського суду Вінницької області у справі №902/1229/21 до вирішення справи у суді апеляційної інстанції; рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21 скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивач не надав суду першої інстанції докази споживання помісячно ФГ "Україна" природного газу за спірний період часу, що судом не було досліджено із врахуванням всіх обставин справи та не витребувано таких доказів від АТ ОГС "Вінницягаз".
Акти наданих послуг, що містяться у матеріалах справи, не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської діяльності, оскільки (отримання послуг) в частині дійсності надання послуг по газорозприділенню (у відповідності до п.6.6 розділу 6 Типового договору), не відповідають вимогам первинних документів, визначених чинним законодавством України та Кодексу газорозпридільних систем, так як Акти не підписані споживачем ФГ "Україна", що вказує на неотримання послуг з розприділення природнього газу в порядку п.6.6. Типового договору, де визначено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природнього газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписами між сторонами та Актом наданих послуг, що оформляється відповідно до Кодексу газорозпридільних систем.
Окрім того, просить суд звернути увагу та застосувати загальні та спеціальні строки щодо порядку обрахування пені та облікової ставки НБУ.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/1229/21/3917/22 від 20.07.2022 витребувано матеріали справи №902/1229/21 з Господарського суду Вінницької області. 04.08.2021 матеріали справи №902/1229/21 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/343 від 05.08.2022, у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Олексюк Г.Є., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1229/21.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1229/21 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В, суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.
Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/391 від 10.08.2022, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії - Гудак А.В. та судді-члена колегії - Мельника О.В. у період з 01 серпня 2022 по 02 вересня 2022 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/1229/21.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1229/21 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В, суддя Філіпова Т.Л, суддя Грязнов В.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 у справі №902/1229/21 поновлено Фермерському господарству "Україна" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21; розгляд справи призначено на 11.10.2022 об 14:30 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21.
Запропоновано позивачу у строк до 20.09.2022 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.
Роз'яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направлено учасникам справи на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи. (а.с. 66, т.2).
23.09.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Фермерського господарства "Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
11.10.2022 до судового засідання на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника позивача адвоката О. Бабійчук про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із збройною агресією Російської федерації проти України, ситуацією, яка склалася 10.10.2022 на територїі України, тривалою повітряною тривогою та масовими терористичними актами в різних містах України. Тому в зв'язку із прогнозами посилення ескалації з боку держави-агресора Російської Федерації та загрозою повторних ракетних обстрілів у найближчі дні, запровадженням віддаленого режиму роботи працівників, які здійснюють представництво інтересів Товариства у суді та неможливістю участі у відеоконференції, АТ "Вінницягаз" не має можливості забезпечити участь представника для участі у судовому засіданні під час розгляду справи № 902/1229/21, призначеної на 11.10.2022.
Колегія суддів відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, враховуючи таке.
Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, заявником клопотанння не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Також 11.10.2022 (о 16:59 год., тобто після проведення судового засідання) на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката В. Лесик про відкладення розгляду справи.
Дане клопотання долучено до матеріалів справи, однак не розглядається судом з тих причин, що надійшло до суду після проведення судового засідання та прийняття постанови у справі.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Фермерським господарством "Україна" укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 09420K2K0ADP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому (далі - договір).
Відповідно до пункту 2.1. договору позивач, як Оператор ГРМ, взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послугу з розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначеному договором.
Згідно з п. 6.1. договору розподілу природного газу: оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2. договору).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3014 (в редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2020 р. № 1152) встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,97 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ) постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2765 для AT "Вінницягаз" з 01.01.2021 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,68 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ). Тому, з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу: з 01 липня по 31 грудня 2020 р. складає 1,164 грн. за 1 м.куб., з 01 січня 2021 р. по теперішній час складає 2,016 грн. за 1 м.куб.
Листом від 13.07.2020 №217 відповідачем було скориговано обсяги річної замовленої потужності на 2020 рік по об'єктах споживання сумарно на 800 000,0 куб.м.
З урахуванням вимог п. 1 та абз. 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.1 та п. 6.2 договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2020 року для відповідача на рівні 77 600, 00 грн із розрахунку: 800 000,0 м.куб. х 1,164 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 77 600, 00 грн.
Листом від 19.10.2020 №365, відповідачем було скориговано обсяги річної замовленої потужності на 2021 рік по об'єктах споживання сумарно на 175 519 куб.м.
Відтак, з урахуванням вимог п. 1 та абз. 10 п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.1 та 6.2 Договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2021 р. для відповідача на рівні 29 487,19 грн. із розрахунку: 175 519,0 м.куб. х 2,016 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 29 487, 19 грн.
Окрім того, 14.09.2021 р. на адресу AT "Вінницягаз" надійшов лист ФГ "Україна", яким відповідач на підставі п. 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ просив скоригувати річну замовлену потужність на 2021 рік сумарно по всіх об'єктах в обсязі 839 000,0 куб.м.
Таким чином, на підставі абзацу 2 п. 3 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, позивачем було здійснено відповідачу перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу на весь 2021 рік, в зв'язку із чим, скоригована місячна вартість послуги з розподілу природного газу в 2021 році становить 140 952,00 грн із розрахунку: 839 000,0 м.куб. х 2,016 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 140 952, 00 грн.
Відповідно до п.п. 6.3., 6.4. договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
За умовами пункту 6.6. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформляється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Протягом 2021 року відповідачу неодноразово направлялися акти наданих послуг за відповідні календарні місяці (а.с.54-57, т. 1).
Відповідачем підписано та повернуто позивачу акти наданих послуг за січень-серпень 2021. Однак, акт за грудень 2020, коригуючі акти та акти за вересень-жовтень 2021 відповідачем не були підписані та повернуті позивачеві (а.с.50-53, т. 1).
Відтак, протягом грудня 2020 AT "Вінницягаз" надало послугу з розподілу природного газу ФГ "Україна" в сумі 77 600, 00 грн. Протягом січня - жовтня 2021 AT "Вінницягаз" надало послугу з розподілу природного газу ФГ "Україна" на загальну суму 1 409 519, 95 грн, з яких оплачені у розмірі 372 471, 87 грн.
Таким чином, станом на 30.12.2021 заборгованість ФГ "Україна" перед AT "Вінницягаз" за надані протягом грудня 2020 та січня - жовтня 2021 послуги з розподілу природного газу становить 1 114 648, 08 грн.
10.12.2021 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Україна" про стягнення 1 159 299, 82 грн., з яких 1 114 648, 08 грн - основний борг, 5 288, 73 грн - 3% річних; 28 091, 64 грн - пеня та 11 271, 37 грн - інфляційні втрати, а також 17 389, 50 грн - витрати на сплату судового збору.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги зазначив, що заборгованість є такою, що штучно створена для останнього, оскільки Фермерське господарство не використовувало природній газ взагалі та не підписувало акти наданих послуг з підстав неотримання та невикористання послуг розподілу газу з причин невикористання в господарській діяльності природного газу.Також вважає невірним обрахунок пені та 3 % річних разом із інфляційними втратами з підстав відсутності заборгованості, що підтверджується доданими доказами до позову самим позивачем.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "Україна" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" 1 114 648, 08 грн боргу, 5 288, 73 грн - 3% річних; 28 091, 64 грн - пені, 11 271, 37 грн - інфляційних втрат та 17 389, 50 грн - витрат на сплату судового збору.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Нормами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання №09420K2K0ADP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому, регулювання яких здійснюється ЦК України, ГК України тощо.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, підставою для оскарження судового рішення є те, що у спірний період відповідач не використовував та не споживав природний газ. Відтак, на думку відповідача, позивач не здійснював фактичний розподіл газу, а отже, і не надавав послугу з розподілу природного газу. Як на беззаперечний доказ ненадання послуги, відповідач вказує на непідписані з його сторони Акти наданих послуг.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що позивачем надано копії Актів наданих послуг на підтвердження факту отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу на відповідні суми, які підписані та скріплені печатками зі сторони позивача. При цьому такі акти направлялися відповідачу, в т.ч. із вимогою про сплату заборгованості (а.с.54-57, т. 1).
Однак, за фактом надання послуг оплата не здійснена, як і не повернуто підписаних Актів за січень - жовтень 2021 р.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України "Про ринок природного газу".
Відповідно до ст. 37 вказаного Закону, Оператор газорозподільних систем, яким є АТ "Вінницягаз", відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах (абз. 1 ч. 1).
Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором (ч. 2).
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу", права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (ч. 1).
До компетенції Регулятора на ринку природного газу належать, в тому числі: затвердження Кодексів газотранспортних систем, Кодексу газорозподільних систем, Кодексів газосховищ та Кодексу установки LNG.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон України "Про НКРЕКП"), Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. З ст. 5 Закону України "Про НКРЕКП" рішення Регулятора не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відтак, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ); постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
З наведених вище норм Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу ГРМ вбачається, що послуга з розподілу складається не лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об'єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання.
Тобто, Оператор ГРМ для сталого функціонування, постійно налаштовує потужність газорозподільних мереж під приєднані до мережі об'єкти споживача.
В свою чергу, відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов 'язання оплати вартість послуг за договором розподілу природного газу, прім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу та механічного від'єднання від мереж Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.
У пункті 6.1. договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем не направлялась позивачу заява про розірвання договору та остаточне від'єднання об'єкта відповідача від газорозподільної системи АТ "Вінницягаз". Відповідно, відповідач продовжує користуватися приєднаною потужністю, та в будь-який час має право та можливість відновити відбір природного газу із газорозподільної системи у порядку, передбаченому Кодексом ГРМ.
Отже, у відповідача до моменту припинення дії договору розподілу природного газу наявний обов'язок здійснювати оплату за надані позивачем послуги розподілу природного газу.
В свою чергу безпідставним є посилання скаржника на те, що при вирішенні справи суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність підписаних Актів зі сторони відповідача як беззаперечний доказ отримання послуг розподілу газу.
Так, відповідно до п. 6.8. Договору розподілу природного газу, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформляється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно із п. 10 гл. 6 розділу VI Кодексу ГРМ надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператора ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання Акта наданих послуг, розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної скарги доказів того, що на момент настання строку оплати послуг він заперечував проти величини потужності, тарифу, вартості послуг, вказаних в актах наданих послуг. Також відповідач не направляв на адресу АТ "Вінницягаз" мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг або ж пропозиції про розірвання договору в зв'язку із припиненням споживання природного газу.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні заперечення зі сторони відповідача щодо якості та вартості наданих послуг, так само як і не містять матеріали справи мотивованої відмови відповідача від підписання актів наданих послуг чи будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач частково чи повністю відмовлявся від одержання послуг за договором.
Відповідно до практики Верховного Суду у разі відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту, визнані судом обґрунтованими (постанова КГС ВС у справі №913/1397/16 від 26.04.2018).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу за відповідний період на суму 1 114 648, 08 грн., а тому вимога позивача про стягнення основного боргу на заявлену суму підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 288, 73 грн - 3% річних; 28 091, 64 грн - пені та 11 271, 37 грн - інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.6. Договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Колегією суддів встановлено, що відповідач є боржником, що прострочив грошове зобов'язання, позаяк не здійснив остаточний розрахунок за надані послуги з розподілу природного газу у визначений п. 6.6. Договору строк.
Окрім того, згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.2. Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Апеляційним судом встановлено, що поданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідає умовам договору та чинному законодавству, при цьому зауважує, що відповідачем не надано власного контррозрахунку вказаних складових заборгованості.
А тому, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 5 288, 73 грн - 3% річних; 28 091, 64 грн - пені та 11 271, 37 грн - інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі №902/1229/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
3. Справу №902/1229/21 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "19" жовтня 2022 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Грязнов В.В.