вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" жовтня 2022 р. Справа № 910/1752/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Агрикової О.В.
Чорногуза М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022
у справі № 910/1752/22 (суддя Л.Г. Пукшин)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 12 264,21 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ, відповідач) про стягнення 12 264,21 грн заборгованості, в тому числі: 2 406,54 грн 3 % річних та 9 857,67 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2022 у справі № 910/1752/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 2 406,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 9 857,67 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 600,00 грн.
Ухвалюючи вказане додаткове рішення, суд виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та її складність, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), з огляду на предмет спору та обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є співмірними із складністю даної справи, у зв'язку з чим поклав на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Не погоджуючись із вищезазначеним додатковим рішенням, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права; викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають встановленим обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив про не надсилання позивачем на адресу відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення, що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви, оскільки інша сторона позбавлена права на подання заперечень щодо заявленого розміру судових витрат.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
02.08.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 поновлено Моторному (транспортному) страховому бюро України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22; розгляд апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи ТОВ "Маркс.Капітал" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22.
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), та 01.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що докази надання правової допомоги були додані до позовної заяви, проте суд під час прийняття рішення не вирішив питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Водночас до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем не було додано інших доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 600,00 грн.
Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За приписами частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, разом з першою заявою по суті (позовна заява) позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якої позивач очікував понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4600,00 грн.
Згідно з частинами 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано до суду копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 01.06.2020 № 96, додаткову угоду № 1 до договору № 96, додаток № 1 від 01.06.2020, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 27.01.2022 № 473, ордер серії АІ № 1059663 від 05.10.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (клієнт за договором) та Адвокатським об'єднанням "Дефендерс" (адвокатське об'єднання за договором) укладено договір про надання правової допомоги № 96.
Згідно з пунктами 1.1 та 1.3 договору про надання правової допомоги, клієнт доручає, без обмеження повноважень, а адвокатське об'єднання зобов'язане надати клієнту правову допомогу спрямовану на захист, забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також їх відновлення у разі порушення. Надання правової допомоги передбаченої пунктом 1.2 даного договору, а також її деталізація може визначатися сторонами у додаткових угодах до даного договору.
Умовами пункту 3.2 договору визначено, що розмір гонорару за надання адвокатським об'єднання правової допомоги визначеної у пункті 1.2 даного договору та порядок його сплати визначається сторонами в додаткових угодах.
Додатком № 1 до договору сторони визначили вартість послуг, які оплачуються за ставками виходячи з коефіцієнту складності та витраченого часу.
На виконання умов вищевказаного договору між сторонами був підписаний акт приймання-передачі наданої правової допомоги № 473 від 27.01.2022, відповідно до якого було погоджено надані адвокатом послуги у справі про стягнення заборгованості за договором АІ/5668242 (боржник: МТСБУ), зокрема: ознайомлення з матеріалами справи - 600,00 грн; підготовка та подання позовної заяви до суду - 4 000,00 грн.
Інтереси позивача представляв адвокат Більчук О.О., який діяв на підставі ордера серії АІ № 1059663 від 05.10.2020, виданого Адвокатським об'єднанням "Дефендерс".
Водночас вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, за приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема вказавши, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Надалі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
У постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
При цьому, колегія суддів наголошує, що за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено про зменшення витрат на правову допомогу позивача у зв'язку із однотипністю поданих позовів, які знаходяться у провадженні Господарського суду міста Києва та не співмірності ціни позову заявленим витратам на правову допомогу.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, а також розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, судом враховано, що Адвокатське об'єднання "Дефендерс" перебуває у договірних відносинах з позивачем, предметом яких є надання професійної правничої допомоги, з червня 2020 року (тобто, станом на дату подання даного позову - понад 1 рік), при цьому згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокатом Більчуком О.О. було здійснено представництво позивача в більш ніж у 70 тотожних з даною справ про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені з Моторного (транспортного) страхового бюро України за зобов'язаннями ліквідованого ПАТ "СК Україна", зокрема, у справах №910/8587/21, №910/17212/21, №910/14685/21, №910/14686/21, №910/14687/21, №910/14532/21, №910/8884/21, №910/8885/21, №910/9238/21, №910/9248/21, №910/8881/21, №910/17218/21, №910/965/22, а тому у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що адвокатом не було затрачено значного часу на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку позовної заяви, оскільки ним вже здійснювалося ознайомлення з матеріалами тотожних справ і здійснювалася підготовка тотожних позовних заяв.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн., що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних за договором правової допомоги № 96 від 01.06.2020.
Водночас апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не надсилання позивачем на адресу відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення, що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви, оскільки інша сторона позбавлена права на подання заперечень щодо заявленого розміру судових витрат, з огляду на наступне.
Так, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні 20.05.2022 до Господарського суду міста Києва із заявою про розподіл судових витрат позивачем не було надано доказів на підтвердження надіслання відповідачу копії такої заяви.
Разом з тим, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката були додані позивачем до позовної заяви, інших доказів до заяви про ухвалення додатковго рішення представником позивача подано не було.
До того ж, у відзиві на позовну заяву відповідач висловив заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ненаправлення позивачем на адресу відповідача заяви про ухвалення додаткового рішення не позбавило останнього можливості висловити свої заперечення, що і було зроблено відповідачем у відзиві.
За таких обставин, виходячи з критеріїв реальності, розумності та необхідності, колегія суддів вбачає за можливе покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України та часткового скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22 задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 у справі № 910/1752/22 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36019, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, ідентифікаційний код 37686922) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
3. В іншій частині клопотання відмовити.»
3. Матеріали справи № 910/1752/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді О.В. Агрикова
М.Г. Чорногуз