19 жовтня 2022 року м. Чернівці Справа № 726/31/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Лисака І.Н.,
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.,
секретар: Петранюк Ю.Т.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ,
при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Мілінчук С.В., -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
В подальшому, позивач 27 серпня 2022 року подав клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2022 року призначено у цивільній справі №726/31/22 судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка була ринкова вартість земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1 , площею 0,6465 га, кадастровий номер 7310136900:004:0023, станом на 19.06.2017 року?
Проведення судової товарознавчої експертизи доручено експертам ТзОВ «Оцінка Інформ», сертифікат фонду держмайна 736/21 від 04.10.2021 року (м. Чернівці, вул. Герцена, 1-а, 58005).
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, згідно зі ст.ст.384, 385 КК України.
Оплату за проведення судової товарознавчої експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Надано в розпорядження експерту для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 726/31/22.
Провадження №22-ц/822/780/22
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду сторона відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та винесена з численними порушеннями процесуальних норм.
Зазначає, що таке клопотання повинне бути подано в строк, визначений ч.2-3 ст.83 ЦПК України, наводить норми ч.1 ст.84 та ч.1 ст.116 ЦПК України та вказує, що їх системний аналіз дає підстави вважати, що судова експертиза може бути призначена у порядку витребування доказів або у порядку забезпечення доказів, однак з наведених підстав вказане клопотання не заявлялося.
Стверджує, що оскільки позивачем пред'явлено позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним, а тому вартість земельної ділянки не має значення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Вказує, що ухвалу винесено до закриття підготовчого провадження, а невідповідність дійсної ринкової вартості земельної ділянки є однією з підстав для визнання недійсності договору купівлі-продажу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які прийняли участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань й заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу про призначення товарознавчої експертизи суд вказав, що заявлене позивачем клопотання підлягає задоволенню, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потребуються спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити такі неможливо.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є правильним та ґрунтується на процесуальному законі.
Як підтверджується матеріалами справи, позов по даній справі було подано до суду у січні 2022 року.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 20 січня 2022 року прийнято позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 31 січня 2022 року о 10:30 год. Визначено строк подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.70).
31 січня 2022 року представником позивача ОСОБА_6 поряд з іншими клопотаннями було подано до суду і клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення вартості земельної ділянки, а саме судової земельно-технічної експертизи (т.1 а.с.75-76).
Згідно протоколу судового засідання від 31 січня 2022 року суд вирішив задовольнити клопотання про витребування доказів, інші клопотання розглянути в наступному судовому засіданні, розгляд справи відклав (т.1 а.с.92).
В подальшому, підготовче судове засідання неодноразово відкладалося за клопотаннями обох сторін (т.1 а.с.132, 138, 147, 153, 163, 165, 192, 193, 197, т.2 а.с.70, 72).
17 серпня 2022 року позивач подав позов у новій редакції та клопотання, в якому просив про призначення у справі товарознавчої експертизи (т.2 а.с.91).
У відповідності до ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В силу ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Відповідно до ч.1, 6, 7 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно ч.ч.1-5 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та збирання відповідних доказів.
Згідно п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклику у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Отже, процесуальний обов'язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування орендованого ним майна), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.
Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі №573/1677/18.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Призначаючи у справі судово-почеркознавчу експертизу суд першої інстанції правильно виходив з того, що проведення експертизи є необхідним для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, а також врахував, що обставини справи з'ясовуються на засадах змагальності.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки обставини, про встановлення яких заявлено відповідачем і які потребують висновку експерта, мають значення для справи, для їх з'ясування необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і оскільки сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, а отже, наявна сукупність умов, передбачених ч.1 ст.103 ЦПК України, для призначення судової експертизи.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі №1512/2/234/11, згідно яких «суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків. Тобто, враховуючи те, що відповідач заперечує факт підписання ним договору поруки, суди повинні були роз'яснити останньому його право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для вирішення питання відповідності його підпису у договорі поруки, і тільки після отримання відповідного висновку експерта або відмови від проведення почеркознавчої експертизи вирішувати питання про доведеність чи недоведеність вимог позову».
Одночасно, колегія суддів не вважає, що стороною позивача при поданні такого клопотання та судом при винесенні ухвали порушено вимоги ст.83 ЦПК України, а саме строків подання доказів, так як саме сторона позивача хоче його в такий спосіб забезпечити.
Стандарт доказування залежить від специфіки обставин, про доведення яких йдеться, а сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху позову. При визначенні наявності або відсутності підстав для призначення судової експертизи суди не повинні ігнорувати позицію осіб, які беруть участь у справі. Для забезпечення реалізації вказаного положення суди повинні мотивовано відповідати на клопотання сторін як про призначення експертизи, так і про відмову в її призначенні. Крім того, вирішуючи питання про доцільність призначення експертизи в цивільній справі, необхідно враховувати чи має значення для справи факт, який експерт має встановити, чи не доведений той чи інший факт іншими доказами, зібраними у справі, які реальні можливості тієї чи іншої судової експертизи.
Крім того, не знайшло свого підтвердження посилання апелянта на те, що немає необхідності в проведенні експертизи по оцінці вартості спірної земельної ділянки, так як оскаржується договір купівлі-продажу, а не її ціна, однак здобутий доказ буде оцінюватися судом вже на стадії розгляду справи по суті та прийматися рішення щодо його належності чи неналежності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування ухвали суду не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
В силу ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Лисак І.Н.
Судді: Височанська Н.К.
Владичан А.І.