19 жовтня 2022 року м. Чернівці
Суддя Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Сабадаша Ю.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Романюка Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Романюка Ю.Л. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей 2008 та 2014 р.н., офіційно не працевлаштованого, за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник Романюк Ю.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що першу апеляційну скаргу було подано 01 вересня 2022 року, в межах строку на апеляційне оскарження, однак апеляційним судом 16 вересня 2022 року було винесено постанову про повернення апеляційної скарги без врахування дати поштового відправлення.
Вважаючи постанову необґрунтованою та безпідставною, захисник вказує, що вина ОСОБА_1 не доведена належними і допустимими доказами.
Зазначає, що судом першої інстанції не було забезпечено право на захист ОСОБА_1 , оскільки відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, і що мала місце зупинка автомобіля під його керуванням.
Вказує, що відеозапис не є належним доказом у справі, оскільки розпочинається не з моменту зупинки транспортного засобу.
Посилається на те, що на місці події перебував свідок ОСОБА_2 , відомості про якого у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.
Ці та інші порушення у сукупності вважає достатніми підставами для скасування постанови та закриття провадження у справі.
ЄУНСС 715/2114/22 Головуючий у І інстанції Цуренко В.А.
Провадження №33/822/605/22 Доповідач Марчак В.Я.
Обставини, встановлені Судом першої інстанції.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 01 серпня 2022 року о 20 год. 50 хв., в с. Михайлівка, вул. Головна, Чернівецького району Чернівецької області, керував автомобілем марки «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нерозбірлива мова. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Романюк Ю.Л. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Клопотання захисника про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови районного суду є обґрунтованим, виходячи з того, що первинну апеляційну скаргу було подано 01 вересня 2022 року, в межах строку на апеляційне оскарження, а тому його слід поновити з метою забезпечення доступу для правосуддя.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.
Незважаючи на доводи, викладені захисником в апеляційній скарзі, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вірно встановлена судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що 01 серпня 2022 року повертався додому з с.Великий Кучурів до с.Михайлівка. В с.Михайлівка його зупинив ОСОБА_2 , щоб попросити допомоги по господарству. Припаркувавши автомобіль на перехресті в порушення ПДР, він вийшов з машини. До них підійшов також знайомий ОСОБА_3 , який проживає неподалік, та виніс з дому декілька пляшок пива. Вони спілкувалися протягом 15-20 хв і за цей час ОСОБА_1 випив дві пляшки пива. ОСОБА_2 пиво не вживав, ОСОБА_3 випив одну пляшку. Після цього, повз них проїхав автомобіль патрульних поліцейських, які невдовзі повернулися і почали складати постанову на ОСОБА_1 за порушення правил паркування. Крім того, поліцейські виявили ознаки алкогольного сп'яніння та почали наполягати на проходженні огляду на стан сп'яніння. Від проходження огляду відмовився, оскільки транспортним засобом на той момент не керував. Поліцейські його не зупиняли, та в подальшому за кермо він не мав наміру сідати, а скористався б допомогою когось із товаришів, хто би відігнав автомобіль.
Свідок ОСОБА_2 апеляційному суду надав пояснення, що є односельчанином ОСОБА_1 та перебуває з ним в хороших стосунках. 01 серпня 2022 року він їхав на своєму мотоблоці по вул.Головній в с.Михайлівка, а позаду нього в автомобілі «Citroen Jumpy» за кермом їхав ОСОБА_1 . Помітивши позаду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 його зупинив помахом руки, щоб поспілкуватися з приводу допомоги по господарству. Вказав, що на пасажирському сидінні в автомобілі ОСОБА_1 був їхній односельчанин ОСОБА_4 , який сидів в автомобілі, поки вони спілкувалися з ОСОБА_1 , а інших осіб на місці не було. З моменту зупинки ОСОБА_1 , під час спілкування з ним, що тривало 10-15 хвилин, і до того часу як підійшли поліцейські, ОСОБА_1 алкоголь не вживав. Коли приїхали поліцейські, він відігнав свій мотоблок до себе додому, а коли повернувся, то ОСОБА_1 вже знаходився в машині патрульної поліції.
Апеляційний суд звертає увагу на істотні суперечності в поясненнях ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 та надає перевагу поясненням саме свідка, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, а свідок присягнув давати суду правдиві пояснення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №454654 від 01 серпня 2022 року, цього ж дня о 20 год. 50 хв. в с. Михайлівка, вул. Головна, Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нерозбірлива мова. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення, а тому він є належним доказом у справі.
Відповідно до направлення та акта огляду на стан алкогольного сп'яніння від 01 серпня 2022 року у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, хитка хода, нерозбірлива мова, почервоніння обличчя. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці, так і в закладі охорони здоров'я (а.с.2,3).
Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №886427 від 01 серпня 2022 року, водій ОСОБА_1 , цього ж дня о 20 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом марки «Citroen Jumpy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку на перехресті, не пов'язану із наданням переваги у русі, чим порушив п.15.9ґ ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.6).
Відомостей щодо оскарження або скасування даної постанови стороною захисту не надано, а тому нею підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Citroen Jumpy» д.н.з. НОМЕР_1 у тому ж часовому проміжку, коли поліцейськими виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене п.2.5 ПДР.
З матеріалів відеофіксації, долучених до справи, вбачається, що поліцейськими виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я, на що останній повідомив, що вживав пиво і відмовився від проходження огляду. Всупереч посиланням апеляційної скарги, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, порядок та наслідки відмови від огляду. При цьому ОСОБА_1 визнав, що саме він керував автомобілем і зупинився на перехресті в порушення ПДР, щоб поговорити зі знайомим (а.с.7).
Пункт 2.5 ПДР зобов'язує водія транспортного засобу на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання цієї вимоги тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що надані докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У своїй апеляційній скарзі захисник посилається на те, що суд першої інстанції порушив право на захист, однак таке право було в повній мірі відновлено апеляційним судом та стороні захисту надано можливість реалізувати свої процесуальні права.
Апеляційний суд враховує, що письмові докази, відеозапис та пояснення свідка ОСОБА_2 є повністю узгоджуються між собою і у свою чергу суперечать плутаній і непослідовній версії ОСОБА_1 , яку апеляційний суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
У своїй апеляційній скарзі захисник вказує на ряд порушень, допущених поліцейськими та судом першої інстанції, однак вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є істотними та не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Районним судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність його вини ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до ст.33 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Поновити захиснику Романюку Ю.Л. строк на апеляційне оскарження постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Романюка Ю.Л. - залишити без задоволення.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 серпня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького [підпис] В.Я. Марчак
апеляційного суду
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
19.10.2022 року
(дата засвідчення копії)