про залишення апеляційної скарги без руху
18 жовтня 2022 року
м. Валки
справа № 2-293/06
провадження № 22ц/818/3654/22
Харківський апеляційний суд в складі судді Бурлака І.В., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року в складі судді Камишевої Л.М. по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договорів поруки припиненими та визнання частково недійсним договору поруки
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - задоволено, в задоволенні зустрічним позовних вимог - відмовлено.
На вказане рішення суду поштою 19 вересня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через свого представника подали апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року витребувано зазначену справу з суду першої інстанції.
Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 13 жовтня 2022 року.
Однак, апеляційне провадження не може бути відкрито з наступних підстав.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що після укладення договорів поруки, вони видали довіреність на ОСОБА_5 , але про хід справи їм відомо не було та копію оскаржуваного рішення вони не отримували.
Вказали, що у березні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з них заборгованості за тим же самим кредитним договором повторно та судовим рішенням у справі № 922/1001/20 банку відмовлено. І саме під час розгляду цієї справи вони дізналися про ухвалення 16 червня 2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова оскаржуваного рішення.
Посилалися на те, що оскільки матеріали цивільної справи № 2-293/06 було знищено, вони не могли звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Пунктом 13 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.294 ЦПК України (в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалено 16 червня 2006 року.
Матеріали справи містять копію акту від 27 липня 2016 року про вилучення для знищення справ за 2006 рік, що не підлягають зберіганню, відповідно до якого цивільна справи № 2-293/06 знищена.
Зі змісту оскаржуваного рішення суду вбачається, що у судовому засіданні були присутні як представник Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», так і представниця Клименка Ю.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» - Кучеренко О.М., яка діяла на підставі довіреності.
Таким чином, апеляційна скарга мала бути подана протягом 10 днів з дати ухвалення рішення, тобто останнім днем її подання є 26 червня 2006 року.
Проте, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника подали поштою лише 19 вересня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що після укладення договорів поруки, вони видали довіреність на ОСОБА_5 , але про хід справи їм відомо не було та копію оскаржуваного рішення вони не отримували.
Зазначили, що у березні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з них заборгованості за тим же самим кредитним договором повторно та судовим рішенням у справі № 922/1001/20 банку відмовлено. І саме під час розгляду цієї справи вони дізналися про ухвалення 16 червня 2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова оскаржуваного рішення. Посилалися на те, що оскільки матеріали цивільної справи № 2-293/06 було знищено, вони не могли звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було достеменно відомо про розгляд даної справи, зокрема ними був поданий зустрічний позов. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що інтереси ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі довіреності представляла ОСОБА_5 та яка була присутня у судовому засіданні під час розгляду справи. Доказів того, що ОСОБА_5 не мала права представляти інтереси апелянтів матеріали справи не містять.
У зв'язку з чим, посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що вони не знали про розгляд справи є безпідставними.
Матеріали справи містять вручені зворотні повідомлення адресовані як ОСОБА_2 і її представнику, так і ОСОБА_1 , а також, заяву ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи та видачу копії судового рішення, яке подано до суду першої інстанції 03 лютого 2017 року (а.с.14 том 1), клопотання про скасування арешту майна, яке подано до суду першої інстанції 14 червня 2020 року та як додаток надано копію оскаржуваного рішення та копію відповіді Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 6697 від 30 березня 2017 року, в якій повідомляється, зокрема, про ненадходження до відділу виконавчого листа з виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року (а.с.59,69-71,75 том 1).
Таким чином, твердження ОСОБА_2 про те, що вона лише у березні 2020 року дізналася про оскаржуване рішення є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову та одним із додатків до цього клопотання останній надав копію оскаржуваного рішення (а.с.169-170,179-180 том 1).
ОСОБА_2 щонайменше знала про оскаржуване рішення суду з 2017 року, а ОСОБА_1 з 2020 року, однак своїм правом на апеляційне оскарження своєчасно не скористались.
Твердження апелянтів про те, що оскільки матеріали цивільної справи № 2-293/06 було знищено, вони не могли звернутися до суду з апеляційною скаргою, вважаю необґрунтованими, оскільки знищення справи не перешкоджає поданню апеляційної скарги.
Інших причин пропуску строку апелянтами не зазначено.
Відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку з наданням відповідних доказів щодо цього.
Для вчинення апелянтом вказаних дій слід надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року в складі судді Камишевої Л.М. по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабтехпром» про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договорів поруки припиненими та визнання частково недійсним договору поруки - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк 10 днів для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку з наданням відповідних доказів щодо цього з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Бурлака