вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" жовтня 2022 р. Справа№ 910/14655/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.10.2022 у справі №910/14655/21 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022, повний текст якого складений 23.02.2022
у справі №910/14655/21 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення
Позов заявлено про визнання недійсним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.06.2021 № 51-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким:
- визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 27.10.2020 № 128-29/07-14582 в неповному обсязі у встановлений ним строк (п. 1 резолютивної частини рішення № 51-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 821 866,00 грн. (п. 2 резолютивної частини рішення № 51-р/тк).
Позивач вважає, що неподання ним інформації, витребуваної у п. 14 відповідної вимоги, було обумовлено незрозумілістю для позивача вказаного питання про що позивач повідомив відповідача та попросив надати роз'яснення щодо запитуваної інформації. Крім того позивач послався на те, що інформація, яку запитував відповідач, є відкритою, а відтак, позивач її не приховував та по факту відповів в повній мірі та на те, що відповідачем невірно обраховану суму штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували, викладені в рішенні, доводи відповідача щодо ненадання клопотання про продовження терміну надання відповіді на 14 питання вимоги та щодо ненадання інформації про наявність таабо відсутність у позивача відносин контролю з іншими суб'єктами господарювання, а відтак відповідач цілком вірно у оспорюваному рішення кваліфікував дії позивача у вигляді подання інформації в неповному обсязі у встановлений АМК України строк, визначений у вимозі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
При цьому суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо незрозумілості питання як юридично неспроможні та доводи про відкритість даних стосовно засновників позивача (інформації, про осіб які мають вирішальний вплив на діяльність позивача), зазначивши про те, що відмова суб'єкта господарювання у наданні інформації на тій підставі, що така інформація повинна була бути відома відповідачу з офіційних джерел - суперечить законодавству про захист економічної конкуренції, оскільки такі твердження дійсно не спростовують доводів, викладених у рішенні та суперечать положенням чинного законодавства.
Щодо розміру штрафу суд першої інстанції зазначив про те, що накладений відповідачем штраф не перевищує, встановленого ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розміру штрафу за вчинене позивачем порушення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт послався на те, що:
- збір інформації відповідачем не відбувався, оскільки інформація щодо питання 14 могла бути отримана відповідачем самостійно, без звернення до позивача;
- ні у вимозі, ні у нормах чинного законодавства не міститься роз'яснення порядку дій суб'єктом, яким отримана вимога, яким чином діяти у разі, якщо питання є незрозумілим та воно потребує уточнення;
- недотримання відповідачем принципу правової визначеності під час формулювання питань вимоги та не конкретизація переліку документів та інформації, яку необхідно надати, призвели до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати необхідний, в розумінні відповідача, пакет документів та інформації, а для відповідача, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу;
- жодні аргументи, які свідчили б про необхідність застосування штрафу у максимальному розмірі, відповідачем не зазначені, що свідчить про недотримання останнім принципу належного врядування та свавільне використання дискреційних повноважень.
Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022, справу №910/14655/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14655/21, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/14655/21.
07.09.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21, апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.10.2022 на 10:45 год.
27.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач, з посиланням на те, що:
- законодавство про захист економічної конкуренції не містить переліку підстав, які б давали можливість суб'єкту господарювання самостійно вирішувати обсяг і коло питань, на які він може надати відповідь на вимогу державного уповноваженого, або звільняли від відповідальності за ненадання інформації, надання неповної інформації, надання інформації з порушенням строку;
- законодавство про захист економічної конкуренції не уповноважує суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
- відповідно до положень чинного законодавства Антимонопольний комітет України самостійно встановлює, яка інформація є необхідною для проведення дослідження ринку, суб'єкти господарювання не можуть самостійно визначати, яку інформацію потрібно надати;
- розмір накладеного відповідачем штрафу не перевищує встановлений законодавством розмір,
просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
17.10.2022 до суду від позивача надійшло клопотання в якому представник позивача Бондарук Я.М., з посиланням на неможливість з'явитися в судове засідання у зв'язку з участю явніших судових засіданнях (справи № 629/1251/22 та № 629/1252/22) де вона виступає захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просить визнати причину неявки поважною та відкласти судове засідання на іншу дату для забезпечення участі апелянта в судовому розгляді. До вказаного додані копія договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 від 14.10.2022 укладеного між адвокатом Бондарук Я.М. та Барахтою Д.С. та роздруківка з сайту Судова влада України.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3251/22 від 17.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14655/21.
Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/14655/21, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко О.І., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., розгляд апеляційної скарги призначено на раніше визначені дату та час: « 18.10.2022 о 10:30».
Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 18.10.2022 у цій справі уповноваженого представника позивача та зауважує позивачу на тому, що:
- за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано;
- позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності у позивача лише одного повноважного представника - адвоката Бондарук Я.М., враховуючи те, що інтереси позивача в суді першої інстанції приймав інший представник - адвокат Батіщева К.В.;
- враховуючи те, що зі змісту доданого до апеляційної скарги ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ № 1099316 від 10.08.2022 слідує, що саме з вказаної дати адвокат Бондарук Я.М. прийняла на себе зобов'язання по представництву інтересів позивача у справі № 910/14655/21 та, відповідно, належним чином виконуючи прийняті на себе зобов'язання в будь-якому випадку була обізнана про призначене у цій справі № 910/14655/21 на 18.10.2022 о 10:45 судове засідання, укладаючи 14.10.2022 з Барахтою Д.С. договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 1 та прийнявши за вказаним договором зобов'язання щодо участі в судових засіданнях справах № 629/1251/22 та № 629/1252/22 які також призначені на 18.10.2022 о 10:00 та о 10:20 відповідно, адвокат мав розуміти, що не зможе прийти участь у всіх судових засіданнях призначених на 18.10.2022, а відтак діяв на власний ризик.
Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 18.10.2022 за відсутності уповноваженого представника позивача. Відсутність представника позивача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію позивача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов'язковою.
Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.
Станом на 18.10.2022 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивач представників в судове засідання не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем позивачу направлено вимогу про надання інформації вих.№ 128-29/07-14582 від 27.10.2020 (далі Вимога), в якій відповідач, серед іншого, вимагав позивача у 20-денний строк із дня отримання вимоги надати відповідачу інформацію щодо суб'єктів господарювання, пов'язаних на дату отримання вимоги з позивачем прямо або опосередковано відносинами контролю в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» із зазначенням видів діяльності; якщо та надати копії документів; у разі відсутності вказати про це (п. 14).
Крім того, у Вимозі зазначалось, що в разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений Вимогою строк не пізніше кінцевої дати на надання відповіді, визначеної у Вимозі, позивач може звернутися до відповідача з обґрунтованим клопотанням щодо продовження строку надання інформації на Вимогу, із поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений у Вимозі строк;
Враховуючи що Вимогу позивачем було отримано 03.11.2020, що ним не заперечується, останнім днем надання інформації є 23.11.2020;
Листом від 06.11.2020 позивач надав відповідачу відповідь на Вимогу, проте відповідь була надана не в повному обсязі, зокрема на 14 питання позивач надав відповідь наступного змісту: «Незрозуміле питання. Просимо надати роз'яснення. Якщо мова йде про види діяльності у сфері, пов'язаній із зарядкою електротранспорту, то таку інформацію ми не можемо надати, оскільки не здійснюємо подібну діяльність. А якщо мова йде про види діяльності, які здійснює безпосередньо «Едісон Моторс», то нам необхідно більше часу для підготовки такої відповіді».
У зв'язку з невиконанням позивачем у повному обсязі Вимоги адміністративною колегією Антимонопольного комітету України розпочато справу № 128-26.13/132-20 про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та за результатами розгляду вказаної справи рішення від 11.06.2021 № 51-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення), яким:
- визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання Антимонопольному комітету України інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 27.10.2020 № 128-29/07-14582 в неповному обсязі у встановлений ним строк (п. 1 резолютивної частини рішення № 51-р/тк);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на позивача накладено штраф у розмірі 821 866,00 грн. (п. 2 резолютивної частини рішення № 51-р/тк).
Рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами відповідача:
(9) В Антимонопольному комітеті України (далі Комітет) розглядається Заява ТОВ «Юніті» щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях групи суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність, пов'язану із заряджанням електричних транспортних засобів. У зв'язку із цим Комітет вживає заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері, пов'язаній із заряджанням електричних транспортних засобів ( далі - електротранспорт) (далі - Заходи);
(10) З метою повного, всебічного й об'єктивного розслідування за Заявою та здійснення Заходів, відповідно до статей 7, 16, 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», на адресу ТОВ «Едісон Моторс» направлено Вимогу, в якій Товариству запропоновано у 20-денний строк із дня отримання Вимоги надати Комітету інформацію, пояснення та копії документів, зокрема інформацію щодо суб'єктів господарювання, пов'язаних на дату отримання Вимоги з Товариством прямо або опосередковано відносинами контролю, інформацію про діяльність Товариства на ринках, пов'язаних із зарядкою електротранспорту, обсягів наданих послуг, договірних відносин з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні відповідної діяльності, цінової політики Товариства під час здійснення діяльності, пов'язаної із заряджанням електротранспорту, розмір доходу (виручки) тощо;
(11) Одночасно у Вимозі зазначалось, що відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимоги органу Комітету є обов'язковими для виконання у визначені ним строки. Відповідно до статті 22№ зазначеного Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Комітету подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
(12) Згідно з пунктами 13, 14, 15 статті 50 та статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання органу Комітету інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
(13) Крім того, у Вимозі зазначалось, що в разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений Вимогою строк не пізніше кінцевої дати на надання відповіді, визначеної у Вимозі, Товариство може звернутися до Комітету з обґрунтованим клопотанням щодо продовження строку надання інформації на Вимогу, із поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений у Вимозі строк;
(14) Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0303504539825 Вимога отримана Товариством 03.11.2020;
(15) Враховуючи зазначене, останній день надання інформації на Вимогу припадав на 23.11.2020;
(16) Листом від 06.11.2020 б/н (вх. Комітету № 8-07/14655 від 11.11.2020) Відповідач надав Комітету відповідь на Вимогу. Проте відповідь була надана не в повному обсязі, зокрема на № 14 питання, а саме: «Інформацію щодо суб'єктів господарювання, пов'язаних станом на дату отримання цієї вимоги з Товариством прямо або опосередковано відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», із зазначенням видів діяльності. Якщо так, надати копії документів. У разі відсутності вказати про це», Товариство надало таку відповідь:
«Незрозуміле питання. Просимо надати роз'яснення. Якщо мова йде про види діяльності у сфері, пов'язаній із зарядкою електротранспорту, то таку інформацію ми не можемо надати, оскільки не здійснюємо подібну діяльність. А якщо мова йде про види діяльності, які здійснює безпосередньо «ЕДІСОН МОТОРС», то нам необхідно більше часу для підготовки такої відповіді»;
(17) Разом із цим питання стосувалося вичерпного переліку суб'єктів господарювання, які пов'язані відносинами контролю з ТОВ «ЕДІСОН МОТОРС», відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та інформації про види їх діяльності, незалежно від приналежності до ринку послуг із заряджання електротранспорту. При цьому питання № 14 Вимоги не мало відношення до безпосередньої діяльності Товариства;
(18) Клопотання щодо продовження терміну надання відповіді на питання № 14 Вимоги до Комітету не надходило;
(19) Отже, ТОВ «ЕДІСОН МОТОРС» подало інформацію в неповному обсязі у встановлений державним уповноваженим у Вимозі строк;
(36) Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік ТОВ «ЕДІСОН МОТОРС» становить 82 186,6 тис. грн.
Рішення разом з супровідним листом вих.№ 128/-26/3/07-9157 від 17.06.2021 направлено позивачу та отримано останнім 23.06.2021. Вказаний факт сторонами не заперечується.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування Рішення.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно зі ст. 4 Закону Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 5 Закону Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону державний уповноважений АМК є органом Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 16 Закону державний уповноважений Антимонопольного комітету України має, серед іншого, такі повноваження:
- проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 4 ч. 1);
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (п. 6 ч. 1).
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону).
Відповідно до положень ст. 22-1 Закону суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Пункт 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки
Слід врахувати, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Антимонопольного комітету України мають право витребувати інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
Суд апеляційної інстанції звертається до послідовних правових позицій Верховного Суду, викладених у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 23.04.2019 у справі №915/827/18, від 01.08.2019 у справі №910/15697/18, від 21.11.2019 у справі № 908/24/19, від 16.01.2020 у справі №910/12392/18, від 23.01.2020 у справі №922/1124/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18 щодо того, що саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.
Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, відповідач, у межах наданих йому повноважень, мав право витребувати у позивача необхідну для розгляду заяви ТОВ «Юніті» щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції інформацію, а позивач, зі свого боку, був зобов'язаний надати таку інформацію у встановлений строк.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у строк, встановлений державним уповноваженим Антимонопольного комітету України у Вимозі, не надано інформацію на питання 14, що самим позивачем фактично не заперечується.
Водночас позивачем не було надано і доказів звернення до відповідача з клопотанням про продовження терміну надання відповіді на 14 питання Вимоги та щодо ненадання інформації про наявність таабо відсутність у позивача відносин контролю з іншими суб'єктами господарювання.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про відхилення доводів позивача щодо незрозумілості питання адже вказане твердження спростовуються змістом п. 14 та доводів про відкритість даних стосовно засновників позивача (інформації, про осіб які мають вирішальний вплив на діяльність позивача), так як відмова суб'єкта господарювання у наданні інформації на тій підставі, що така інформація повинна була бути відома відповідачу з офіційних джерел - суперечить законодавству про захист економічної конкуренції, оскільки такі твердження дійсно не спростовують доводів, викладених у рішенні та суперечать положенням чинного законодавства.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.
Щодо розміру штрафу слід зазначити про наступне.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 та ч. 6 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені п. 14 ст. 50 цього закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.
В Рішенні зазначено, що чистий дохід позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2020 рік становить 82 186, 6 тис. грн., тобто вісімдесят два мільйони сто вісімдесят шість тисяч шістсот гривень, а відтак, розмір накладеного відповідачем штрафу не перевищує одного відсотку доходу (виручки) від реалізації продукції за 2020 рік.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ч. 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»)
З матеріалів справи слідує, що позивач у визначені ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строки звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати недійсним Рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції».
Позивачем не доведено, що при прийнятті відповідачем спірного Рішення мала місце будь-яка із зазначених в ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав.
За встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.06.2021 № 51-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» прийнято у межах визначених законом повноважень та за результатами повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Підстави для визнання його недійсним відсутні.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едісон Моторс» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/14655/21 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14655/21.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 18.10.2022.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала