Номер провадження 2-а/754/116/22
Справа №754/3826/22
Іменем України
06 жовтня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Таран Н.Г.
секретаря судового засідання - Довгань Г.А..
за участю:
представника позивача - адвоката Пучко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції у м. Києві рядової поліції 2 батальйону 4 роти Максимчук Тетяни Володимирівни, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАО №5395647 від 17.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що відносно нього інспектором управління патрульної поліції у м. Києві рядової поліції 2 батальйону 4 роти Максимчук Т.В. 17.05.2022 року було складено постанову серії ЕАО №5395647 від 17.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивач 17.05.2022 року о 21 год. 51 хв. керував транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Маяковського навпроти будинку № 68-А в м. Києві, будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З вказаною постановою позивач не згоден, вважає рішення посадової особи протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, оскільки відповідачем жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2022 року відкрито провадження у вказаній вище справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі та пояснив, що інспектор не мав можливості скористатися офіційним веб-порталом Судової влади України та встановити про те, що водій (Позивач) позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 1 рік, постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2021 справа № 757/59250/21-п. оскільки постанова була внесена в Єдиний державний реєстр судових рішень 28.06.2022 року.
Відповідач будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в судове засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надала.
На адресу суду надійшла заява представника Департаменту патрульної поліції для участі у справі № 754/3826/22 як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача. Заява була задоволена та залучена до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Департамент патрульної поліції на підставі протоколу судового засідання від 19.08.2022.
На адресу суду надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву в яких представник вказує, твердження позивача, викладені в позовній заяві є хибними, а позовні вимоги безпідставними , необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, що позбавлена права керування транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають, спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 176 КУпАП справа про адміністративне правопорушень розглядається за місцем його вчинення. У випадках передбачених ч. 4 ст. 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладені норми, Інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального право. Під час розмови з позивачем, інспектором було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у позивача, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, але він відмовився на проходження огляду. За допомогою бази Армор, було встановлено, а також перевірено на офіційному веб-порталі Судової влади України про те, що водій (Позивач) позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 1 рік, постановою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2021 справа № 757/59250/21-п. Таким чином, інспектор після з'ясування обставин справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності керуючись законодавством України і правосвідомістю прийняв рішення, вчинити дію скласти Постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також протокол №ААД/82316 від 17.05.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (витяг з бази Армор) відповідні матеріали разом з доказами було направлено до Деснянського районного суду м. Києва. Враховуючи викладене у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначав про те, що відносно нього інспектором управління патрульної поліції у м. Києві рядової поліції 2 батальйону 4 роти Максимчук Т.В. 17.05.2022 року було складено постанову серії ЕАО №5395647 від 17.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивач 17.05.2022 року о 21 год. 51 хв. керував транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Маяковського навпроти будинку № 68-А в м. Києві, будучи позбавленим права керування, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З вказаною постановою позивач не згоден, вважає рішення посадової особи протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, оскільки відповідачем жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано.
Санкція ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
П. 2.1 (а) ПДР України встановлено, що Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Позивачем на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві та вимог не надано суду будь-яких належних доказів неправомірності постанови серії ЕАО №5395647 від 17.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративний штраф. Одні лише твердження позивача про те, що його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності не можуть братись судом до уваги, оскільки будь-які докази на підтвердження вказаних фактів в матеріалах справи відсутні. Також твердження щодо внесення постанови Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2021 справа № 757/59250/21-п в Єдиний державний реєстр судових рішень 28.06.2022 не береться до уваги оскільки, відповідно до ст. 291 КУпАП, постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті. Строк оскарження встановлений відповідно до ст. 289 КУпАП, Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як вбачається з долученої до матеріалів відзиву копії постанови від 20.12.2021 року - постанова набрала законної сили 31.12.2021 року.
Отже, на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП 17.05.2022 року - він був позбавлений права керування транспортними засобами, що свідчить про правомірність дій відповідача.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції у м. Києві рядової поліції 2 батальйону 4 роти Максимчук Тетяни Володимирівни, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 19.10.2022 року.
Суддя: Н.Г.Таран.