Справа № 752/5270/22
Провадження № 1-кс/752/4667/22
13 жовтня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100010000489 від 28.02.2022, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білібіно Магаданської області РФ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, неодруженого, працюючого: керівником відділу продажу ТОВ «Гумапроекспорт» (зі слів), старшим водієм 1-го взводу мінометної батареї ВЧ НОМЕР_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 260, п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,12 ч.2 ст.115 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022100010000489, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2022. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100010000489, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2ст. 260 КК України; ч. 3 ст. 260 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 1 ст. 263 КК України; ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці лютого місяця 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на створення непередбачених законом збройних формувань на території міста Києва.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , 24.02.2022, перебуваючи на території міста Києва, достовірно знаючи, що збройне формування повинне мати організаційну структуру військового типу, характеризуватися наявністю єдиноначальності та субординації, воєнізований характер завдань та методів збройного опору підрозділам Збройних сил України та інших військових формувань України задіяних під час воєнного стану на території України. Крім цього, ОСОБА_8 були визначені функції збройного формування, а саме: перевірка документів у громадян, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об'єктах збройного формування так званих «блокпостів», для здійснення збройного опору Збройним силам України та іншим військовим формуванням України.
Для досягнення поставлених цілей та реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 , діючи умисно шляхом об'єднання групи громадян, створив непередбачене законами України збройне формування «Територіальної оборони», з дислокацією: АДРЕСА_2 , для здійснення збройного опору Збройним силам України, вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а також нападу на громадян.
При цьому, ОСОБА_8 усвідомлював, що «Територіальна оборона», з дислокацією: АДРЕСА_2 , не відноситься до формувань передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройного формування України.
26.02.2022 в створене ОСОБА_8 непередбачене законом збройне формування під його керівництвом вступив ОСОБА_6 , який достовірно усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_8 , підпорядковувався останньому та виконував накази, які надавав ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_8 визначив функціональним обов'язком ОСОБА_6 виконання завдань поставлених ОСОБА_8 у якості старшого (командира) групи з числа учасників, які входили до незаконного збройного формування.
Цього ж дня, в вечірню пору доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, в черговий раз ОСОБА_8 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , з метою поповнення особового складу організованого ним незаконного збройного формування «Територіальної оборони» з дислокацією: АДРЕСА_2 , добровольців, які мали намір вступити до сил територіальної оборони Збройних сил України.
Перебуваючи, за вказаною адресою, ОСОБА_8 ввів в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та чотирьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб, повідомивши їм неправдиві відомості, про те, що він є одним з керівників територіальної оборони Збройних сил України Голосіївського р-ну в м. Києві, а останні погодилися на його пропозицію вступити до збройного формування, при цьому не усвідомлюючи про злочинні наміри ОСОБА_8 та не були обізнані про його злочинні наміри.
Крім цього, ОСОБА_8 було визначено ОСОБА_6 старшим (командиром) вищевказаної групи осіб.
В подальшому ОСОБА_8 повідомив вищевказаним особам про можливість перебування диверсійної групи на території заводу «Київ Гума», що за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 6 та наказав їхати за ним.
Після цього, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_13 та невстановленою досудовим розслідуванням особою сіли в автомобіль марки «Hyundai Sonata» та почали рух в напрямку заводу «Київ Гума», що за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 6. В свою чергу, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та четверо невстановлені досудовим розслідуванням особи сіли в автомобіль «Land Rover Defender», р.н. НОМЕР_2 та поїхали за ними.
Під час руху, перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Науки, 4, ОСОБА_8 по радіо зв'язку повідомив ОСОБА_6 про необхідність зупинення автомобілів. Після зупинки зазначені вище особи вийшли з автомобілів. ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_6 про необхідність заняття позицій та приведення зброї в бойову готовність. Вищезазначені особи за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зайняли бойові позиції та привели свою зброю в бойову готовність, після чого очікували на подальші вказівки від останніх.
В цей час, по дорозі прямував мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter 316 СDI», р.н. НОМЕР_3 , білого кольору, в салоні якого перебували: командир першого відділення боєприпасів ВЧ НОМЕР_4 старший сержант ОСОБА_15 , головний сержант групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_16 , начальник сховища групи матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_5 ОСОБА_17 . В момент коли зазначений мікроавтобус приблизився на відстань можливого вогневого ураження, ОСОБА_6 надав команду іншим учасникам збройного формування відкрити вогонь по даному транспортному засобу. Після наданої ОСОБА_6 команди, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, в тому числі і сам ОСОБА_6 , відкрили вогонь по мікроавтобусу марки «Mercedes-BenzSprinter 316 СDI», р.н. НОМЕР_3 , білого кольору.
В результаті обстрілу мікроавтобусу ОСОБА_17 помер, смерть настала від множинних вогнепальних кульових поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів; ОСОБА_15 заподіяно тілесні ушкодження різної ступені тяжкості; ОСОБА_16 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень тулуба.
В подальшому, 27.02.2022 приблизно о 20:00 год., ОСОБА_8 продовжуючи свою злочину діяльність, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де дислокується організоване ним незаконне збройне формування «Територіальної оборони», повідомив учасникам вказаного збройного формування, про прямування озброєної диверсійної групи в кількості двох осіб в їх напрямку та визначив коло осіб, а саме: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , при цьому отримавши попередньо зброю та боєприпаси для виконання поставленого ОСОБА_8 завдання у ОСОБА_26 та мають зайняти бойові позиції і ліквідувати дану диверсійну групу. За наказом ОСОБА_8 старшим групи визначено ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_6 визначив бойові позиції вищевказаних учасників збройного формування та надав їм команду бойової готовності за адресою: м. Київ, перехрестя вул. Деміївська та пров. Бурмистенка.
Приблизно о 21:00 год. по пров. Бурмистенка в м. Києві в напрямку вул. Деміївська в м. Києві прямували ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . В момент коли ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вийшли на перехрестя пров. Бурмистенка та вул. Деміївська в м. Києві, ОСОБА_6 надав команду іншим учасникам групи відкрити вогонь по ним. Після наданої ОСОБА_6 команди, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , в тому числі і сам ОСОБА_6 , відкрили вогонь по ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
Внаслідок обстрілу ОСОБА_27 помер, смерть настала від вогнепального кульового поранення живота, з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою та шоком.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 , які виразились в участі в нападі у складі незаконного воєнізованого формування на громадян, загинуло дві особи.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України, тобто в участі у складі непередбачених законом воєнізованих формувань у нападі на громадян, що призвело до загибелі людей, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України; у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто у вбивстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в закінченому замахі на вбивство двох або більше осіб вчиненого за попередньою змовою групою осіб; у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто у вбивстві, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; у вчиненні злочину, передбаченого п. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто в закінченому замахі на вбивство двох або більше осіб вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
23.05.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.
12.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої 23.05.2022 підозри та повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України.
23.05.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.07.2022 включно.
21.05.2022 виконувачем обов'язків керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
20.06.2022 слідчим суддеє Голосіївського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців.
14.07.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.08.2022 включно.
12.08.2022, на підставах ст.ст. 290,291,293 КПК України, прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва надано доручення про відкриття матеріалів іншій стороні.
19.08.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.10.2022 включно.
Слідчий зазначає, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки наявна необхідність у завершенні вимог ст. 290 та виконанні вимог ст.ст. 291, 293 КПК України.
Також посилається на те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК України, слідчий просить продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 30 днів без визначення підозрюваному розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечили проти задоволення клопотання, пославшись на таке. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є необґрунтованою та недоведеною. Відсутні ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України, кулі були випущені не з рушниці підозрюваного. ОСОБА_6 виконував накази ОСОБА_29 і вчиняв дії з метою стримування військової агресії. Також відсутні ознаки воєнізованого формування. ОСОБА_6 з першого дня повномаштабної збройної агресії проти України добровільно вступив до територіальної оборони Збройних сил України, має позитивну характеристику з місця проходження служби. Ризики, про які стороною обвинувачення зазначено у клопотанні, недоведені та відсутні повністю. Стан здоров'я ОСОБА_6 за останній час значно погіршився, через що підозрюваний потребує медичної допомоги. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання.
У судовому засіданні, в порядку ст. 180 КПК України, були надані письмові зобов'язання військовослужбовців, які входять до особового складу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , а саме: солдата ОСОБА_30 , молодшого сержанта ОСОБА_31 , солдата ОСОБА_32 , молодшого сержанта ОСОБА_33 , сержанта ОСОБА_34 , молодшого сержанта ОСОБА_35 , старшого солдата ОСОБА_36 , молодшого сержанта ОСОБА_37 , молодшого сержанта ОСОБА_38 про бажання взяти ОСОБА_6 на поруки, забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов'язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_6 до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчими Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022100010000489, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2ст. 260 КК України; ч. 3 ст. 260 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 5 ст. 260 КК України; ч. 1 ст. 263 КК України; ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 5 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
23.05.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.
12.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої 23.05.2022 підозри та повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України.
23.05.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.07.2022 включно.
21.05.2022 виконувачем обов'язків керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
20.06.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців.
14.07.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.08.2022 включно.
12.08.2022 на підставах ст.ст. 290,291,293 КПК України, прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва надано доручення про відкриття матеріалів іншій стороні.
19.08.2022 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.10.2022 включно.
У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, в цьому випадку сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
12.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої 23.05.2022 підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри, слідчий суддя дослідив такі докази: протоколи оглядів місця події, протокол допиту потерпілого, протоколи допитів свідків, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок експерта балістичної експертизи, висновоки експертів судово-медичних експертиз, довідки, листи, медичні довідки, рапорти, інші матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначені вище кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя відхиляє аргументи сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, оскільки матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено, що висновки органу досудового розслідування щодо підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 260 КК України; п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 2 ст. 15, п.п. 1,2 ч. 2 ст. 115 КК України, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1,3,4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_6 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_6 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час продовжує існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На переконання слідчого судді, враховуючи роль ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, продовжує бути актуальним.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022, який набув чинності 23.04.2022 (далі - Закон України № 2198-IX від 14.04.2022), статтю 176 КПК України доповнено частиною шостою згідно якої визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Також Законом України №2198-IX від 14.04.2022), частину четверту статті 183 КПК України доповнено абзацом восьмим згідно якого: під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Підозрюваному ОСОБА_6 зокрема інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 260 КК України, яке згідно пред'явленої підозри було вчинено в період дії на території держави Україна воєнного стану, тому на підозрюваного ОСОБА_6 розповсюджуються положення частини 6 статті 176 КПК України та абзацу восьмого частини четвертої статті 183 КПК України.
У судовому засіданні, в порядку ст. 180 КПК України, були надані письмові зобов'язання військовослужбовців, які входять до особового складу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , про бажання взяти ОСОБА_6 на поруки, забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього, відповідно до ст. 194 КПК України обов'язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_6 до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу.
Так, ч. 1 ст. 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. І кількість поручителів, згідно з частиною другою цієї статті, визначає слідчий суддя, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Разом з тим, враховуючи положення частини 6 статті 176 КПК України, слідчий суддя встановив відсутність необхідних і достатніх правових та фактичних підстав для застосування щодо підозрюваногоОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Враховуючи те, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, зважаючи на положення ч. 6 ст. 176 КПК України, беручи до уваги наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись положеннями абзацу восьмого частини четвертої статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави.
Слідчий суддя враховує, що згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені ст. 219 КПК України, а також що на виконання вимог статей 291, 293 КПК України, після завершення стадії ознайомлення у порядку ст.290 КПК України сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування повинна скласти обвинувальний акт із додатками та надати його копію разом із копією реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному і захиснику.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою строком на 30 днів, але в межах строку досудового розслідування, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За наведених обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 115, 132, 176, 177, 178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 18.10.2022 р. о 17.50 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1