Справа № 727/6612/22
Провадження № 2/727/1504/22
05 жовтня 2022 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці
в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Пятницькій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці цивільну справу за по-зовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей до відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що сторони уклали шлюб 18.11.2017 року, який зареєстровано Чернівецьким міським від-ділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управ-ління юстиції Чернівецької області, за актовим записом №2465.
Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.12.2020 року, шлюб між сторонами розірвано.
Стверджує, що з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, вона та ді-ти проживають в квартирі її батьків. Відповідач періодично приймає участь у вихованні та утриманні дітей.
Вказує, що через скрутне матеріальне становище не має змоги самостійно утриму-вати двох дітей без допомоги з боку відповідача.
Також позивач стверджує, що на даний час відповідач проживає в Республіці Бол-гарія, отримує стабільну заробітну плату, не має на утриманні інших дітей або непраце-здатних батьків.
На основі викладеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх ді-тей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі, у розмірі 2500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мі-німуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак представник по-зивачки, адвокат Пригор В.А., спрямувала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у її відсутність як представника позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомле-ний про час та місце розгляду даної справи в суді, а тому суд вважає за можливе роз-глянути справу за її відсутності та постановити заочне рішення.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не по-дала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК Ук-раїни розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомо-гою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрун-тованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем 18.11.2017 року уклали шлюб, який зареєстровано Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів ци-вільного стану Головного територіального управління юстиції Чернівецької області, за актовим записом №2465.
Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1099 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №185, видані Чернівецьким міським відділом державної реє-страції актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черні-вецькій області (а.с.8).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.12.2020 року, шлюб між сторонами було розірвано.
На даний час неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають разом з позивачкою, згідно довідки про склад осіб, місце проживання яких зареєстро-ване у житловому приміщенні/будинку №389391 від 09.06.2022 року (а.с.12).
Відповідно до частин 1 та 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 ли-стопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лю-того 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розу-мового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зо-бов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністра-тивними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, мо-рального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовно-го і соціального розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
В силу ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається од-накова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утри-мувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (ч.2 ст.182 СК України).
За правилами ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заро-бітку (доходу) матері, батька дитини.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непраце-здатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володін-ня та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі ру-хомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелек-туальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати плат-ника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що ма-ють істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути мен-шим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі вста-новлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх опла-ти.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання стосовно розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матері-альне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обста-вини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути мен-шим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 від-сотків заробітної плати цієї особи.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає: з 1 січня - 2618 грн, з 1 липня - 2744 грн, з 1 грудня - 2833 грн.
Крім того, суд наголошує, що інтереси дитини превалюють над майновим ста-новищем платника аліментів. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які ви-кладені у постанові від 16 червня 2021 року, справа №643/11949/19.
Судом встановлено, що відповідач є здоровою, працездатною особою; на утри-манні відповідача непрацездатних членів сім'ї не перебуває.
При цьому, суд звертає увагу, що виховування дитини одним із батьків, коли ін-ший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню ди-тини, у зв'язку з чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого ля-гає лише на одного.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню, а саме в розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання дітей забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дітей, не суперечитиме законодавчо встановленому мінімальному розміру аліментів на дітей та відповідатиме потребам дітей, при цьому не порушить права відповідача.
Ст.191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуд-жуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітніх дітей аліменти у розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ять-сот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дітей.
Також згідно вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 55, 76, 80, 84, 180-183, 185, 191, 190 Сімейного кодексу Ук-раїни, ст.ст. 141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, -
ухвалив:
Ухвалити заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стяг-нення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі, у розмірі 2500 гривень на кожну дитину щомі-сячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір в сумі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: О.Є.Терещенко