Справа № 727/1952/22
Провадження № 2/727/787/22
07 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Орлецькій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду із позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення коштів посилаючись на те, що 27 березня 2018 року між ТОВ «МС ІМПЕРІАЛ БУД» та ОСОБА_2 , яка є його матір'ю, укладено попередній договір №А_403 купівлі-продажу квартири.
Відповідно до умов даного договору (п.1.) ТОВ «МС ІМПЕРІАЛ БУД» зобов'язується продати ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 зобов'язується купити в ТОВ «МС ІМПЕРІАЛ БУД» в термін до кінця III кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 (з урахуванням того, що в майбутньому присвоєна поштова адреса Об'єкту будівництва може відрізнятись від будівельної) загальною площею 40,23 кв.м., житловою площею 17,67 кв.м., відповідно до умов, що визначені Попереднім договором та укладеним в майбутньому договором купівлі-продажу.
Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця ІІ кварталу 2019 року.
Відповідно до умов договору, відповідач має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, цей факт не буде вважатися порушенням умов договору.
Однак, відповідач порушив усі строки укладення основного договору та здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, адже станом на день подання позову не здав в експлуатацію будинок, у якому об'єкт нерухомості попередньо придбавався.
ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором сплатила відповідачу платіж у розмірі 551 151 гривень.
Додатковим договором №1 від 15 жовтня 2020 року до Попереднього договору майнові права на об'єкт нерухомості переведено на нього.
ТОВ «МС Імперіал Буд» свої зобов'язання за попереднім договором не виконало, нерухомий об'єкт в експлуатацію не здало та не уклало з ним основний договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до п.10 Попереднього договору забезпечувальний платіж повертається відповідачем позивачу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього у банківській установі, якщо основний договір не буде укладений у зв'язку з неможливістю виконання відповідачем зобов'язання, передбаченого п.1 цього попереднього договору або відмовою відповідача від укладення основного договору з інших причин, незалежних від сторони відповідача. При цьому відповідач зобов'язувався повернути забезпечувальний платіж позивачу протягом 30 банківських днів з моменту спливу терміну, встановленого для укладення основного договору, вказаного у п.1 цього Попереднього договору.
Вказаний в п.1 Попереднього договору строк закінчується 30 вересня 2019 року, тож 30-дениий термін на повернення відповідачем забезпечувального платежу, який обчислюється в банківських днях розпочинається з 01 жовтня 2019 року та спливає 13 листопада 2019 року.
Також зазначив, що згідно п.11 Попереднього договору у випадку порушення відповідачем терміну повернення грошових коштів, встановленого у п.10 даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення терміну платежу перевищить 30 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Адвокатське об'єднання «Поляк і партнери» в особі адвоката Поляк М.В. в його інтересах звернулось до відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій за попереднім договором, проте його вимоги виконані не були.
А тому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з ТОВ «МС Імперіал Буд», на його користь грошові кошти у розмірі 806058,12 грн., з яких 551151,00 грн. забезпечувальний платіж згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири; 103408,55 грн. інфляційні витрати за період лютий 2020 - лютий 2022 року; 38595,67 грн. відсотки за користування грошовими коштами за період лютий 2020 - березень 2022 року; 96368,37 пеня за прострочення зобов'язання у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за період 11.05.2021 - 10.05.2022 року; 16534,53 грн. штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості за прострочення терміну повернення забезпечувального платежу більш ніж на 30 календарних днів.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.03.2022 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутності та у відсутності позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно через поштове повідомлення, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 27.03.2018 року між ТОВ «МС Імперіал Буд» (СТОРОНА - 1) та ОСОБА_2 (СТОРОНА - 2) укладено попередній договір №А_403, згідно до п.1 якого передбачалося, що ТОВ «МС Імперіал Буд» зобов'язувався продати, а ОСОБА_2 придбати в термін до кінця ІІІ кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 (з урахуванням того, що в майбутньому присвоєна поштова адреса Об'єкту будівництва може відрізнятись від будівельної) загальною площею 40,23 кв.м., житловою площею 17,67 кв.м., відповідно до умов, що визначені Попереднім договором та укладеним в майбутньому договором купівлі-продажу. Строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію до кінця ІІ кварталу 2019 року (а.с.12-13).
Відповідно до п.4 вказаного попереднього договору, СТОРОНА-2 на забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором сплачує СТОРОНІ-1 забезпечувальний платіж у сумі 551 151,00 грн.
Згідно з п.8 попереднього договору у випадку порушення СТОРОНОЮ-2 терміну внесення грошових коштів вказаного попереднього договору, СТОРОНА-2 сплачує СТОРОНІ-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення терміну платежу перевищить 30 календарних днів, СТОРОНА-2 (додатково до пені) сплачує СТОРОНІ-1 (на його вимогу) штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. При цьому нарахування пені за кожен день прострочення понад 30 календарних днів не припиняється.
Відповідно до п.10 зазначеного договору забезпечувальний платіж повертається СТОРОНОЮ-1 СТОРОНІ-2 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього у банківській установі у випадку, якщо Основний договір не буде укладений у зв'язку з неможливістю виконання СТОРОНОЮ-1 зобов'язання, передбаченого п.1 цього Попереднього договору або відмовою СТОРОНИ-1 від укладення Основного договору з інших причин, незалежних від СТОРОНИ-1. При цьому СТОРОНА-1 зобов'язується повернути забезпечувальний платіж СТОРОНІ-2 протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів, з моменту спливу терміну, вказаною у пункті 1 цього попереднього договору.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 13,89 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно з вимог ЦПК України, всі наявні докази для підтвердження своїх вимог та заперечень сторони повинні надати до початку розгляду справи по суті.
Правова позиція Верховного суду України, викладена в Узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів від 01.02.2013 року визначає, що незалежно від виду укладених громадянами договорів на придбання нерухомості в споруджуваних будинках, їх зміст - це угода про послугу та виконання робіт з будівництва житла.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому сторони мають право врегулювати й ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства та не суперечать ним.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір В майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отже, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами, який би за своєю формою та змістом відповідав закону. Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, який би за своєю формою та змістом відповідав закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовились укласти такий договір в майбутньому, то передана відповідачу сума коштів підлягає поверненню позивачу.
Пунктом 4 Попереднього договору вказано, що забезпечувальний платіж не є авансом, поворотною фінансовою допомогою, неустойкою, гарантією, заставою, при триманням або завдатком, а є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання згідно ст. 546 ЦК України.
Згідно з п.2.5 Попереднього договору забезпечувальний платіж здійснений СТОРОНОЮ-2 відповідно до п.4 Попереднього договору зараховується в якості оплати (частини оплати) за об'єкт нерухомості - квартири.
Умовами попереднього договору сторони погодили наслідки у разі неукладення основного договору як з вини покупця, так і з вини продавця. Такі умови за своєю правовою природою є договірними санкціями за невиконання умов договору, а не стягненням додаткового завдатку, як стверджує заявник у касаційній скарзі.
Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові на підставі чинного законодавства.
Аналіз положень статей 6, 627, 546 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у попередньому договорі, крім основного зобов'язання, сторонами також може бути передбачена відповідальність сторін на випадок невиконання тієї або іншої його умови, зокрема за неналежне виконання зобов'язання у виді штрафних санкцій.
При цьому, відповідно до положень частини третьої статті 635 ЦК України припиняються зобов'язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов'язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов'язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Втім, припинення зобов'язання за попереднім договором не звільняє сторони від відповідальності, зокрема передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 911/1274/18.
На розрахунковий рахунок ТОВ «МС Імперіал Буд» від ОСОБА_2 поступили кошти, а саме: 551 151,00 грн. за платіжними дорученнями: №1 від 23 серпня 2018 року, №1 від 27 березня 2018 року, №1 від 22 червня 2018 року (а.с. 15-16). Перерахована сума підтверджена і довідками відповідача, в особі представників за довіреністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.17-19).
Додатковим договором №1 від 15 жовтня 2020 року до Попереднього договору №А_403 від 27.03.2018 року вигодонабувачем за даним договором та єдиним власником об'єкта нерухомості - згідно основного договору стане ОСОБА_1 .
Згідно з п.2 додаткового договору сторони домовились, що кошти, перераховані на рахунок ТОВ «МС Імперіал Буд» згідно попереднього договору №А_403 від 27.03.2018 року у розмірі 551 151,00 грн. зараховано як оплату забезпечувального платежу від ОСОБА_1 (а.с. 14).
Судом також встановлено, що на момент розгляду справи письмового договору купівлі-продажу, як і будь-якого іншого правочину (договору оренди, тощо), між сторонами укладено не було, а сплачені позивачами кошти в сумі 551 151,00 грн. не повернуті.
17 березня 2022 року Адвокатське об'єднання «Поляк і партнери» в особі адвоката Поляк М.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулось до відповідача ТОВ «МС Імперіал Буд» з вимогою про сплату пені та штрафу в порядку п.11 та п.13 Попереднього договору, що підтверджується вимогою (а.с. 35-36) та доказами направлення вимоги відповідачу (а.с. 37).
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 виконав свої обов'язки, передбачені попереднім договором купівлі-продажу квартири №А_403 від 27.03.2018 року у передбачені договором строки, а саме вніс кошти в сумі 551 151,00 грн. до кінця ІІІ кварталу 2019 року, однак відповідач ТОВ «МС Імперіал Буд» свої зобов'язання не виконали - не продали в передбачені договором строки (до кінця ІІІ кварталу 2019 року) квартиру АДРЕСА_1 (з урахуванням того, що в майбутньому присвоєна поштова адреса Об'єкту будівництва може відрізнятись від будівельної) та не повернули в передбачені пунктом 10 вказаного договору строки забезпечувальний платіж у розмірі 551 151,00 грн.
А тому, враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що у відповідача ТОВ «МС Імперіал Буд» наявна заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 у розмірі забезпечувального платежу, а саме в сумі 551 151,00 грн.
Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.Зобов'язання, строк виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом враховано, що зобов'язанням за попереднім договором, укладено між сторонами 27.03.2018 року, є укладення договору купівлі-продажу квартири. Повернення забезпечувального платежу не є зобов'язанням за цим договором, а є наслідком припинення зобов'язання через неможливість його виконання. В попередньому договорі чітко визначено строк виконання зобов'язання до кінця ІІ кварталу 2019 року.
Крім цього, частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19). За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тому, суд враховує, що відповідач не виконав зобов'язання зі здачі в експлуатацію об'єкта будівництва та реєстрації права власності на об'єкт будівництва, не повернув позивачу у встановлений строк внесений забезпечувальний платіж, тому у ОСОБА_1 виникло право вимагати повернення грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
551 151,00 грн. х 116,776% / 100% - 551 151,00 грн. = 103 408, 55 грн.
Розрахунок відсотків за користування грошовими коштами (3%) в період з 13.11.2019 по 14.03.2022 здійснюється за формулою: [Відсотки] = [Сума боргу] х [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
551 151,00 грн. х 3% / 100% / 853 = 38 595,67 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша, третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Так, згідно з п.11 Попереднього договору №А_403 від 27.03.2018 року у випадку порушення СТОРОНОЮ-1 терміну повернення грошових коштів, встановленого у п. 10 даного договору, СТОРОНА-1 сплачує СТОРОНІ-2 (на його вимогу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення терміну платежу перевищить 30 календарних днів, СТОРОНА-1 (додатково до пені) сплачує СТОРОНІ-2 (на його вимогу) штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
А тому, враховуючи вказані обставини, а також той факт, що відповідачами ТОВ «МС Імперіал Буд» було фактично порушено п.10 умов попереднього договору, то суд приходить до висновку про наявність у останніх заборгованості перед позивачем ОСОБА_1 , що складається з пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, що вираховується за формулою:
[Пеня] = [Сума боргу] х [2 Подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
- з 11.05.2021 по 22.07.2021 - 551 151,00 грн. х 15,000% / 100% х 73 / 365 = 16534,53 грн.
- з 23.07.2021 по 09.09.2021 - 551 151,00 грн. х 16,000% / 100% х 49 / 365 = 11838,42 грн.
- з 10.09.2021 по 09.12.2021 - 551 151,00 грн. х 17,000% / 100% х 91 / 365 = 23359,74 грн.
- з 10.12.2021 по 20.01.2022 - 551 151,00 грн. х 18,000% / 100% х 42 / 365 = 11415,62 грн.
- з 21.01.2022 по 10.05.2022 - 551 151,00 грн. х 20,000% / 100% х 110 / 365 = 33220,06 грн.
Враховуючи зазначені розрахунки, суд приходить до висновку, що у відповідача ТОВ «МС Імперіал Буд» наявна заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 по сплаті пені у загальному розмірі 96368,37 грн. (16534,53 + 11838,42 + 23359,74 + 11415,62 + 33220,06).
Крім цього, у відповідача ТОВ «МС Імперіал Буд» перед позивачем ОСОБА_1 наявна додаткова заборгованість по сплаті штрафу у розмірі процентів від суми заборгованості за прострочення повернення забезпечувального платежу більш ніж на 30 (тридцять) днів, що передбачена п.11 вказаного попереднього договору та становить 16 534, 53 грн. (551 151,00 грн. х 3% / 100% = 16 534, 53 грн.).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що належить стягнути з відповідача ТОВ «МС ІмперіалБуд» на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 806 058,12 грн., що складаються з: 551 151,00 грн. забезпечувальний платіж згідно попереднього договору №А_403 від 27 березня 2018 року, 103408,55 грн. інфляційні витрати за період лютий 2020 - лютий 2022 року; 38595,67 грн. відсотки за користування грошовими коштами за період лютий 2020 - березень 2022 року; 96368,37 пеня за прострочення зобов'язання у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за період 11.05.2021 - 10.05.2022 року; 16534,53 грн. штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості за прострочення терміну повернення забезпечувального платежу більш ніж на 30 календарних днів відповідно до п.11 Попереднього договору купівлі продажу квартири №А_403 від 27 березня 2018 року, у зв'язку з чим зазначені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Що стосується стягнення з позивача на користь відповідачки витрат за надання правничої допомоги в сумі 30 000 грн., то слід зазначити наступне.
15 лютого 2022 року між адвокатським об'єднанням «Поляк і партнери» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №27/22 (а.с. 55-57).
Положеннями Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №27/22 від 15 лютого 2022 року встановлено, що гонорар адвокатського об'єднання «Поляк і партнери» за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «МС Імперіал Буд» про стягнення грошових коштів, інфляційних витрат та 3% річних визначається у фіксованому розмірі та становить 30000 грн.
Пунктом 3 Договору передбачено, що визначений розмір винагороди за надання правової допомоги у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (а.с. 58).
Для підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи позивач сплатив грошові кошти в сумі 30 000 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №16/02/22 від 16 лютого 2022 року (а.с. 62), №17/03/22 від 17 березня 2022 року (а.с. 61), №10/05/22 від 10 травня 2022 року (а.с. 60), №20/06/2022 року (а.с.59).
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано що для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 міститься правова позиція, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним, з огляду на що подання до суду детального звіту-акту не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В матеріалах справи наявне підтвердження направлення стороні відповідача клопотання про стягнення витрат на правову допомогу (а.с. 51а), однак представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст.ст. 4, 6, 16, 202, 207, 530, 546, 551, 610-611, 625-628, 635 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 158, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд», код ЄДРПОУ 38764435 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , грошові кошти у розмірі 806058 (вісімсот шість тисяч п'ятдесят вісім) грн. 12 коп., з яких 551151,00 грн. забезпечувальний платіж згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири; 103408,55 грн. інфляційні витрати за період лютий 2020 - лютий 2022 року; 38595,67 грн. відсотки за користування грошовими коштами за період лютий 2020 - березень 2022 року; 96368,37 пеня за прострочення зобов'язання у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за період 11.05.2021 - 10.05.2022 року; 16534,53 грн. штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості за прострочення терміну повернення забезпечувального платежу більш ніж на 30 календарних днів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд», код ЄДРПОУ 38764435 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 11 жовтня 2022 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: