Справа № 726/1461/22
Провадження №3/726/1142/22
Категорія 307
19.10.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно наданого на розгляд суду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №401048 від 01.10.2022, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, останній 29.09.2022, приблизно о 23:00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії, які полягали у погрозах фізичною розправою, образах нецензурною лайкою, штовханні, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, пояснив суду, що жодних неправомірних дій щодо дружини не вчиняв. Того дня мав місце побутовий конфлікт в ході якого відбувалася розмова на підвищених тонах. Дружині стало погано і він з дочкою віднесли її на ліжко. Він здійснює за нею постійний погляд, так як дружина перебуває на інвалідному візку. З невідомих йому причин дружина викликала працівників поліції. Наразі конфлікт вичерпано. Поліцейські не захотіли розбиратися у ситуації та склали протокол на нього.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила суду, що дійсно 29.09.2022 у них з чоловіком виникла суперечка з побутових питань. Саме вона викликала працівників поліції, але причину своїх дій пояснити не могла. Чоловік допомагає їй, доглядає. Наразі вони помирилися, просила провадження щодо нього закрити.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 7, 14, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Так, на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.173-2 КУпАП, окрім складеного протоколу про адміністративне правопорушення долучено заяву потерпілої ОСОБА_2 та її пояснення у яких остання просить притягнути до відповідальності її чоловіка за те, що він 29.09.2022 розпочав із нею словесний конфлікт в ході якого ображав її нецензурними словами та штовхав (а.с.2-4).
Також долучено рапорт дізнавача Чечул П. від 30.09.2022 із якого вбачається, що виїздом СОГ на місце події встановлено, що 29.09.2022 ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 словесний конфлікт. Викликано швидку медичну допомого, однак потерпіла відмовилася від проходження обстеження в умовах стаціонару та СМЕ (а.с.8).
Проте вказані докази лише підтверджують наявність конфліктної ситуації між сторонами, однак не можуть підтверджувати неправомірність дій саме ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 .
Разом із тим, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено також письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що також вказані у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.5,7).
У своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_3 , що являється донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повідомила, що того дня залишилася у батьків та чула, як 29.09.2022 о 19:00 мати сиділа за комп'ютером та раптово розпочала конфлікт із батьком. При цьому ОСОБА_1 не чіпав маму, не вчиняв щодо неї протиправних дій. Пізніше свідок вказує, що ОСОБА_2 стало погано і вона скотилася із візка, а тому батько покликав її щоб допомогти покласти маму на ліжко, однак мати спеціально скотилася із ліжка та продовжувала конфліктувати із батьком, та імітувала втрату свідомості.
У своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_4 , лікар виїзної бригади, вказує, що прибув на виклик та оглядав ОСОБА_2 , яка повідомила, що її вдарив чоловік. Оглядом встановлено травму волосистої частини голови з правої сторони без пошкодження шкіри та без зовнішньої кровотечі (садно), однак потерпіла відмовилася від проходження обстеження в умовах стаціонару.
Так, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Матеріалами справи дійсно підтверджено наявність 29.09.2022 конфлікту між подружжям ( ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ), однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, потерпіла згідно матеріалів справи відмовилася від госпіталізації, не мала наміру залишати місце проживання, що може свідчити про те, що остання не побоювалася за свою безпеку та надалі залишилася із чоловіком, який допомагає у її догляді.
Більше того, з фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди психічному здоров'ю особи.
Вказане ОСОБА_2 підтвердила і у судовому засіданні вказавши на те, що чоловік не вчиняв щодо неї домашнього насильства, а вони лише посперечалися.
При цьому, суд звертає увагу, що протокол хоча й містить у собі посилання на завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, однак, в чому саме полягала така шкода є незрозумілим, більше того, інші докази свідчать про спричинення фізичної шкоди потерпілій, однак від чого саме така виникла, встановити не виявилося за можливе, так як потерпіла відмовилася від обстеження у умовах стаціонару та проведення судово-медичного дослідження.
Враховуючи пояснення свідка ОСОБА_3 , яка вказує про те, що мати сама зсунулася з візка, а потім, коли вони з батьком перенесли її на ліжко, і з ліжка, не виключає утворення садна в результаті таких дій.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, а одні лише її пояснення, зважаючи на наявність конфліктної ситуації між ними, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин приходжу до висновку, про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів протиправності його дій матеріали справи не містять, а тому провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 284, 280 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев