Справа №718/2118/22
Провадження №2/718/547/22
19.10.2022 року м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Бужак О.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу № 718/2118/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2015 році вони з відповідачкою познайомилися та почали проживати разом однією сімєю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 .
10.08.2018 року між ними було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис №03.
Зазначає, що подружні відносини вони припинили рік тому по тій причині, що між ними відсутнє порозуміння щодо побутових питань, різні погляди на життя, різні потреби, між ними часто виникали сварки та взаємні образи, відповідачка залишала дитину на тривалий період часу на нього та виїжджала за кордон, що призвело до того, вони відчужилися один від одного, перестали підтримувати подружні відносини та стали проживати окремо.
Посилається на те, що він зрозумів, що вони з відповідачкою відчужилися один від одного, втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюб носить формальний характер, тому просить позов задовольнити, розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 та залишити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, однак скерував на адресу суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, однак скерувала до суду заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу та залишення місця проживання дитини з батьком, визнала повністю. Просить проводити розгляд справи без її участі.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1. ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Крім того, ч.3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що під час спільного проживання у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 11.02.2016 року, батьками якої зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 9).
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб 10.08.2018 року у виконавчому комітеті Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис №03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.08.2018 року (а.с.8).
З наданого суду Договору про участь у вихованні та утриманні дитини від 07.09.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Троянським В.М., вбачається, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклади договір про те, що дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде проживати з батьком - ОСОБА_1 (а.с.10).
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст. 104 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися та зберегти шлюб, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, а тому є неможливим. Беручи до уваги те, що шлюб носить формальний характер, за таких обставин його слід розірвати.
При цьому, судом були з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.
Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
При цьому, сторони спору про поділ майна не заявляють.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги відсутність перешкод для пред'явлення позову про розірвання шлюбу та встановлені судом обставини, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, а шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Судом встановлено, що сторони у добровільному порядку уклали договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, дочки ОСОБА_4 , що підтверджується Договором від 07.09.2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Троянським В.М., згідно якого місцем проживання доньки ОСОБА_4 визначено місце проживання батька, тому суд вважає за можливе залишити місце проживання дитини біля батька після розірвання шлюбу між сторонами.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24,56, 104-105, 110, 112, 114-115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 200, 206, 211, 247,263-265, 267-268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, який зареєстрований 10.08.2018 року у виконавчому комітеті Лашківської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис №03, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в АДРЕСА_1 .
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кіцманського
районного суду: Л.О.Масюк