Додаткова постанова
Іменем України
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №240/8903/19
адміністративне провадження №К/9901/20793/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Волкова П.О. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 240/8903/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області (далі - Мартинівська сільрада) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 20.06.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, у якому, з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог, просили:
визнати протиправним та скасувати рішення Мартинівської сільради від 28.05.2019 № 336 «Про створення громадських пасовищ за рахунок земель комунальної власності в порядку загального користування» в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ;
визнати протиправним та скасувати рішення Мартинівської сільради від 27.06.2019 № 414 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524;
зобов'язати Мартинівську сільраду в зв'язку з відсутністю законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою прийняти у десятиденний строк рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 у власність ОСОБА_2 на підставі спільно поданої заяви від 18.04.2019, що зареєстрована 18.04.2019 за № 223;
встановити судовий контроль за виконанням Мартинівською сільрадою судового рішення у цій справі шляхом зобов'язання подати до суду відповідний звіт.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили, що відповідач не розглянув у строк, встановлений частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), поданий на затвердження погоджений проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524. Натомість оспорюваним рішенням від 28.05.2019 № 336 «Про створення громадських пасовищ за рахунок земель комунальної власності в порядку загального користування» надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 1825480400:10:000:0526 та 1825480400:10:000:0524 для створення громадських пасовищ, яке є дискримінаційним по відношенню до позивачів, оскільки останні правомірно очікували на затвердження проектів землеустрою. При цьому позивачі зазначили, що рішення відповідача від 27.06.2019 № 414, яким їм відмовлено у затвердженні проектів землеустрою прийнято з підстав не передбачених частиною дев'ятою статті 118 ЗК України.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 25.10.2019 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував рішення Мартинівської сільради від 27.06.2019 № 414 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»;
зобов'язав Мартинівську сільраду повторно розглянути спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 18.04.2019 про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0526 ОСОБА_1 , земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1825480400:10:000:0524 ОСОБА_2 , та за результатами її розгляду прийняти рішення встановленої форми з урахуванням норм ЗК України та висновків суду у цій справі;
в іншій частині позовних вимог відмовив;
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишив без задоволення; апеляційну скаргу Мартинівської сільради - задовольнив: скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалив в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовив.
4. Верховний Суд постановою від 22.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнив частково:
скасував постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі №240/8903/19 в частині скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 щодо задоволених позовних вимог;
рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №240/8903/19 - залишив в силі, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови Верховного Суду.
5. 26.09.2022 до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Волкова П.О. про ухвалення додаткового судового рішення у справі №240/8903/19 за вищевказаним позовом про розподіл судових витрат.
ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
7. Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до останніх в силу вимог пункту 1 частини третьої цієї ж статті належать витрати на професійну правничу допомогу.
8. Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
9. Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
10. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
11. Згідно із частиною четвертою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
12. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
13. Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що ними встановлено загальне правило компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.
14. При цьому, таке ж правило щодо розподілу судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення стосується результатів розгляду справи в суді апеляційної інстанції чи касаційної інстанцій, коли не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, суд відповідної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове на користь особи.
15. Тобто судові витрати підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України у разі позитивного вирішення спору на користь позивача: задоволення позовних вимог, часткового задоволення позовних вимог, задоволення (часткове задоволення) апеляційної чи касаційної скарги у разі, якщо суд відповідної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове на користь особи.
16. Разом з цим з матеріалів цієї справи видно, що позивачі звертались до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, яким було частково задоволено їх позовні вимоги, за наслідками розгляду якої Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.06.2020 залишив без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та частково задовольнив апеляційну скаргу Мартинівської сільради; скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 в частині задоволених позовних вимог із ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у їх задоволенні.
17. При цьому, за наслідками касаційного перегляду цієї справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог із зміною мотивів його прийняття.
18. Тобто, за результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції не змінював судове рішення на користь позивачів та не ухвалював нового рішення на їх користь, а за результатом касаційного розгляду цієї справи суд касаційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позву із зміною мотивів його прийняття.
19. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
20. Згідно із підпунктом 8 пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини, у якій зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
21. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог із зміною мотивів його прийняття, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
22. Згідно з наявними в матеріалах справи квитанціями кожним з позивачем сплачено судовий збір за подачу касаційної скарги - по 3073, 60 грн (квитанції від 14.08.2020 № 10605 та № 10571).
23. Враховуючи приписи статті 139 КАС України щодо розподілу судових витрат при частковому задоволенні позовних вимог, Верховний Суд вважає, що на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір, сплачений ними за подачу касаційної скарги, пропорційно задоволеним судом першої інстанції позовним вимогам, рішення якого залишено в силі Верховним Судом із зміною мотивів його прийняття, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільради:
на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1536, 80 грн - за подання касаційної скарги;
на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 1536, 80 грн - за подання касаційної скарги.
24. З урахуванням зазначеного заява позивачів про ухвалення додаткового судового рішення, у якій ними висловлено прохання вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2305, 20 грн - за подачу апеляційної скарги та в розмірі 3073, 60 грн - за подачу касаційної скарг, підлягає частковому задоволенню з огляду на їх пропорційний розподіл у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 139, 252, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Волкова П.О. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 240/8903/19 задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову до постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 240/8903/19, якою присудити відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області на користь:
ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1536, 80 грн - за подання касаційної скарги (квитанція від 14.08.2020 № 10571);
на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 1536, 80 грн - за подання касаційної скарги (квитанція від 14.08.2020 № 10605).
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду