18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/26052/19
адміністративне провадження № К/990/26270/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії, Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
26 вересня 2022 року ОСОБА_1 вчетверте подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження і надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
На виконання ухвали Суду заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій повторно послався на те, що паперову копію судового рішення він не отримував, а згідно з відомостями «Електронного кабінету» його представника повний текст оскарженої постанови надійшов 14 червня 2022 року о 22:13, проте з її змістом адвокат Кротюк О.В. ознайомився лише 21 червня 2022 року. Надалі ОСОБА_1 указав, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких «фактично нічого не міняли <….> по суті, вона залишалась в тому аспекті в якому вона була подана вперше» і послався на те, що у попередніх ухвалах про повернення його касаційних скарг відсутня оцінка його вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу та розрахунку середнього заробітку та висловив незгоду з мотивами повернення його раніше поданих скарг. Надалі заявник послався належне обґрунтування його попередніх скарг, формальний підхід Верховного Суду до їхнього вивчення та добросовісність процесуальних дій представника, що, на його думку, є поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, Суд повторно зазначає, що за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ураховуючи те, що за інформацією заявника, повний текст постанови надійшов до «Електронного кабінету» представника надійшов 14 червня 2022 року о 22:13, строк необхідно обчислювати з наступного дня після 15 червня 2022 року, тому вперше касаційну скаргу подано поза межами тридцятиденного строку, установленого частиною другою статті 329 КАС України.
Суд також відхиляє доводи представника ОСОБА_1 щодо належного змісту його попередніх скарг, так як ці критерії є суб'єктивними, їм надано правову оцінку в ухвалах Верховного Суду. Такі аргументи не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а посилання заявника на незмінність змісту скарг свідчить про формальність його дій під час реалізації ним права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії, Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська