Справа № 371/471/20 Головуючий у 1 інстанції: Капшук Л.О.
Провадження № 22-ц/824/7303/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.
05 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Рейнарт І.М., Журби С.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», на рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування,-
Втравні 2020 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування. Зазначала, що 17 квітня 2019 року близько 21 години 35 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet-Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Ватутіна зі сторони Московського мосту в напрямку Керченської площі в місті Києві, поблизу АЗС «WOG», розташованої по проспекту Ватутіна, 2, біля електроопори №128, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 - батька малолітнього ОСОБА_3 . В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 загинув на місці події. Станом на день ДТП відповідальність власника автомобіля марки «Chevrolet-Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант». 01 серпня 2019 року на адресу ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах матері загиблого - ОСОБА_6 та сина загиблого - ОСОБА_3 . Відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальна сума страхового відшкодування, з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування, складає 50 076,00 грн. моральної шкоди та 150 228,00 грн. відшкодування на утримання. Від отримання належного страхового відшкодування мати загиблого ОСОБА_6 відмовилась, а тому частку страхового відшкодування моральної шкоди останній у розмірі 25 038,00 грн. виплачено не було. 10 грудня 2019 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» проведено виплату страхового відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 038,00 грн. сину загиблого. Відшкодування на утримання ОСОБА_3 страховою компанією розтерміновано, про що їй повідомлено листом від 03 квітня 2020 року. Вважає розтермінування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виплати страхового відшкодування на утримання є протиправними, оскільки відповідно до розрахунку належне сину померлого страхове відшкодування буде виплачене не раніше 2031 року, тобто через 11 років, а не 2028 року, коли він набуде повноліття. У разі погіршення матеріального становища відповідача чи визнання страхової компанії банкрутом це унеможливить виплату страхового відшкодування у повному обсязі. Виконаний відповідачем розрахунок відшкодування не враховує інфляційних витрат, що суттєво занижує його фактичний розмір. Зважаючи на економічну ситуацію, внаслідок стійкої тенденції до підвищення середнього рівня цін, а також тривалий час, впродовж якого страхове відшкодування повинне виплачуватись, позивач не отримає реального відшкодування шкоди, завданої смертю батька. Вважає некоректними розрахунки виплати ТДВ «СК «Альфа-Гарант» у зв'язку із тим, що відповідач здійснює виплату, керуючись ч. 2 ст. 182 СК України, де відповідно встановлено мінімальний розмір аліментів, що становить 50% прожиткового мінімуму на дитину. У зв'язку з відсутністю постійного місця праці загиблого такий розрахунок слід обчислювати відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на день настання страхового випадку, відповідно до чітко встановленого страхового ліміту, що станом на 01 січня 2019 року становив 4 173 грн. Відповідач незаконно затягує виплату страхового відшкодування і станом на 04 травня 2020 року виплатив лише 12 101,19 грн. відшкодування витрат на утримання. ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , не оспорюючи загальну суму страхового відшкодування, просила стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму страхового відшкодування однією виплатою, що станом на 01 вересня 2021 року становить 120 897,31 грн., а також просила стягнути з відповідача за період з 01 квітня 2020 року по 17 вересня 2021 року пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 27 275, 96 грн. та три проценти річних у розмірі 5897,62 грн., та інфляційні втрати у розмірі 14517,52 грн.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , задоволений. Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , страхове відшкодування у розмірі 120 897,31 грн., пеню у розмірі 27 275,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 517,52 грн., три проценти річних у розмірі 5 897,62 грн., та 6 000,00 грн. судових витрат, а всього стягнуто 174 588,41 грн.
Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» в дохід держави 1 685,88 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові. Посилається на те, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає безпідставним висновок суду, що порядок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, не передбачає виплату страхового відшкодування щомісячними платежами чи шляхом розтермінування.Зазначає, що пунктом 27.5. статті 27 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1200, 1202 ЦК України передбачено лише право, а не обов?язок страховика виплачувати відшкодування одноразовою виплатою. Вимога позивача через суд сплатити страхове відшкодування у вигляді одноразової виплати є прямим втручанням у господарську діяльність товариства. З урахуванням отриманих документів ТДВ СК «Альфа-Гарант» розрахувало суму страхового відшкодування, що припадає на утриманця загиблого, яким є його син ОСОБА_3 за всі місяці з місяця, наступного за тим, у якому трапилася ДТП та виплатило суму страхового шкодування у розмірі 1013,5 х 11 місяців = 11148,50 грн. одноразовим платежем. Всі інші платежі в межах страхової суми підлягають сплаті щомісячно та будуть сплачуватися, як передбачено ч. 1 ст. 1200 ЦК України, дитині загиблого - до досягнення нею вісімнадцяти років. Відповідно, права та інтереси неповнолітнього не є порушеними, оскільки страховиком прийнято законне та обґрунтоване рішення про здійснення страхового відшкодування, яке виконується належним чином, проведення одноразової виплати не забезпечить прав та інтересів неповнолітнього, який мав право щомісячно отримувати від свого батька частину його заробітку. На думку апелянта у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , про стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був ОСОБА_5 .
Відповідно допостанови слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2019 року, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 квітня 2019 року 17 квітня 2019 року, близько 21 години 35 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet-Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині проспекту Ватутіна зі сторони Московського мосту в напрямку Керченської площі в місті Києві, поблизу АЗС «WOG», розташованої по проспекту Ватутіна, 2, біля електроопори №128, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 . В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, останній загинув на місці події. Кримінальне провадження № 12019100000000443 від 18 квітня 2019 року за фактом вказаної ДТП, закрите в зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України (а.с. 18-22).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet-Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до страхового полісу серії АМ № 4490903 страховиком ТДВ СК «Альфа-Гарант» (а.с. 27).
01 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою № 000655/19 про виплату страхового відшкодування, в якій просила здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі не менше 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що становило 150 228,00 грн. (а.с. 26).
04 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою № 001052/19, відповідно до якої надала ТДВ СК «Альфа-Гарант» постанову про закриття кримінального провадження від 30 вересня 2019 року. Вказану заяву ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало 07 листопада 2019 року (а.с. 67).
16 грудня 2019 року ОСОБА_2 подала до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву № 001209/19, відповідно до якої надала копії свідоцтв про народження, про шлюб, та рішення суду про розірвання шлюбу. Вказану заяву ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало 19 грудня 2019 року (а.с. 68).
03 квітня 2020 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» направило ОСОБА_2 повідомлення №12/1389 щодо виплати страхового відшкодування, за даними якого рішення про виплату страхового відшкодування прийнято, виходячи із норм частини 2 статті 182 СК України, та розраховано розмір щомісячного відшкодування по втраті годувальника, яка підлягає виплаті малолітньому сину загиблого ОСОБА_3 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що в 2019 році становить 1013,5 грн. (2027 грн./2) (а.с. 25).
За наслідком розгляду заяви ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування ДВ СК «Альфа-Гарант» затверджені страхові акти № ЦВ/19/1955 від 03 грудня 2019 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 25038,00 грн., № ЦВ/19/1955/1 від 31 березня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 11148,50 грн., № ЦВ/19/1955/2 від 04 травня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/3 від 01 червня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/4 від 01 липня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/5 від 03 серпня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/6 від 01 вересня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/7 від 01 жовтня 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн., № ЦВ/19/1955/8 від 02 листопада 2020 року про виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 1013,50 грн.
На підставі вказаних страхових актів ТДВ СК «Альфа-Гарант» на рахунок ОСОБА_2 перераховані суми страхового відшкодування:
- 03 грудня 2019 року у розмірі 25038,00 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 31 березня 2020 року у розмірі 11148,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/1 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 04 травня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 01 червня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 01 липня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 03 серпня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 01 вересня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 01 жовтня 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року;
- 02 листопада 2020 року у розмірі 1013,50 грн. згідно страхового акту № ЦВ/19/1955/2 за договором страхування № АМ-0004490903 від 12 липня 2018 року (а.с. 69-86).
Відповідно до відповіді ТДВ СК «Альфа-Гарант» № 12/3964 від 28 вересня 2021 року станом на 1 вересня 2021 року, товариством сплачено ОСОБА_3 відшкодування по втраті годувальника в загальному розмірі 28378,00 грн., з яких 11148,50 грн. виплачено 31 березня 2020 року. Надалі виплата відшкодування буде виплачуватися щомісячними платежами у розмірі 1013,50 грн. до досягнення ОСОБА_3 18 років або вичерпання ліміту, відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про загальнообов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 117).
ОСОБА_2 факту отримання вказаних сум не оспорювала.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , та стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , страхове відшкодування у розмірі 120 897,31 грн., пеню у розмірі 27 275,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 517,52 грн., три проценти річних у розмірі 5 897,62 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка є спеціальною нормою відносно положень ЦК України, встановлений обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало заяву про виплату страхового відшкодування та повний пакет документів 19 грудня 2019 року, а тому повинно було виплатити страхове відшкодування не пізніше 18 березня 2020 року. Страхове відшкодування виплачено частково у розмірі 11148,50 грн. і сплачене 31 березня 2020 року. В подальшому оплата страхового відшкодування відбувалася щомісячно в розмірі 1013,50 грн. За висновкому суду ТДВ СК «Альфа-Гарант», всупереч пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, станом на 17 вересня 2021 року здійснило лише часткову виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 28378,00 грн. Відтак, з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивачки підлягає стягнення недоплачена частина страхового відшкодування у розмірі 120 897,31 грн., а також пеня на підставіп. 36.5 статті 36 Закону № 1961-IVу розмірі 27 275,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 517,52 грн., три проценти річних у розмірі 5 897,62 грн. на підставі ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.
Відносини у сфері обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров?ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, відносини у сфері обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 Закону № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров?ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов?язана із смертю потерпілого.
Порядок здійснення та розміри страхових виплат за шкоду, пов?язану зі смертю потерпілого, визначено ст. 27 Закону № 1961-IV.
Пунктом 27.1. ст. 27 Закону № 1961-IV визначено, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Також, пунктом 27.5. статті 27 Закону № 1961-IV визначено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
З аналізу вказаних норм вбачається, положення ст. 27 Закону № 1961-IV не в повній мірі врегульовують питання відшкодування страховиком шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та містять посилання на іншу норму - ст. 1200 ЦК України, яка має враховуватися страховиком при вирішенні питання про відшкодування такої шкоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Згідно з ч. 2 ст. 1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.
Відповідно до змісту ст. ст. 27 Закону № 1961-IV та ст. 1200 ЦК України відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, здійснюється особам відповідних категорій, з метою забезпечення їх утримання, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років), по аналогії із утриманням, яке дитина отримувала або мала отримувати від померлого шляхом сплати періодичних платежів. За загальним правилом відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед, як виключення - за наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди. Також, пунктом 27.5. статті 27 Закону № 1961-IV визначено, що відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Тобто, відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати не є обов'язком страховика, а є одним із способів відшкодування за наявності відповідних обставин.
Для відступу від загального порядку, за яким передбачено відшкодування шкоди щомісячними платежами, заявник повинен вказати на наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість виплати відшкодування одноразовим платежем, а страховик, в свою чергу, надати оцінку цим обставинам та прийняти відповідне рішення.
При цьому, зазначення в п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV про обов?язок страховика прийняти рішення та виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, не вказує на те, що страховик зобов'язаний відшкодувати шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразового платежу, або обмежити здійснення всіх виплат вказаним строком, оскільки вказане не відповідає положенням ст. 27 Закону № 1961-IV та ст. 1200 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що ТДВ СК «Альфа-Гарант» неправомірно здійснює виплати на відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, шляхом сплати щомісячних платежів та безпідставно стягнув з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивачки недоплачену частину страхового відшкодування у розмірі 120 897,31 грн., а також пеню інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до п. 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV, ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, станом на 01 вересня 2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило ОСОБА_3 відшкодування по втраті годувальника в загальному розмірі 28378,00 грн. При цьому ТДВ СК «Альфа-Гарант» зазначило, що надалі виплата відшкодування буде виплачуватися щомісячними платежами у розмірі 1013,50 грн. до досягнення ОСОБА_3 18 років або вичерпання ліміту, відповідно до пункту 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV. ОСОБА_2 не оспорювала правильності визначення ТДВ СК «Альфа-Гарант» розміру страхового відшкодування.
А відтак, рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», задовольнити.
Скасувати рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 січня 2022 року та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Рейнарт І.М.
Журба С.О.