ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/1446/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,
розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Офісу Генерального прокурора,
2. Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів,
3. Черкаської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 1), Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі по тексту - відповідач 2, кадрова комісія), Черкаської обласної прокуратури (далі по тексту - відповідач 3), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії з питань розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів № 299 дп-20 від 10.12.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Черкаської обласної прокуратури № 696к від 22.12.2020 про застосування на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;
- зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за грудень 2020 року у середньовизначеному розмірі для прокурорів Черкаської місцевої прокуратури у грудні 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на протиправне притягнення його до дисциплінарної відповідальності оскаржуваними рішеннями, оскільки на своїй посаді він діяв відповідно до вимог законодавства в межах кримінального провадження, яке слугувало підставою для накладення дисциплінарного стягнення в межах спірних відносин; вказує, що рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення прийняте поза межами законодавчо встановленого річного строку з моменту вчинення дисциплінарного правопорушення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/1446/21 і призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.
Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, у якому Офіс Генерального прокурора не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідач 1 та його посадові особи не наділені повноваженнями щодо втручання чи впливу на діяльність кадрової комісії, яка є незалежним органом, наділеним ознаками суб'єкта владних повноважень, який самостійно розглядає дисциплінарні скарги та здійснює дисциплінарні провадження відносно прокурорів; оскаржуваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення прийнятий відповідачем 3; вимоги щодо стягнення премії та виплат мають бути заявлені до відповідача 3.
У підготовчому засіданні 02 червня 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається про те, що кадрова комісія не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки в ході проведення перевірки в межах службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме, неналежного виконання прокурором службових обов'язків; строки проведення перевірки не порушенні, оскільки дисциплінарна скарга прокурора Черкаської області Вороніна О.В. про вчинення позивачем дисциплінарного проступку надійшла до кадрової комісії 22 травня 2020 року, 26 травня 2020 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження та одночасно розпочато перевірку, а перевірочні дії закінчено у межах встановлених строків. При цьому, законодавством не передбачено строків для складання висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Також зазначено, що строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не порушено, оскільки враховано строк перебування його у щорічній відпустці, а тому річний строк для притягнення до відповідальності закінчується 04 січня 2021 року.
Відповідач 3 відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.
У судовому засіданні 17 листопада 2021 року представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.
На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 04 січня 2022 року залишено без розгляду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 з серпня 2008 року працює в органах прокуратури; з 14 грудня 2015 року - на посаді прокурора Черкаської обласної прокуратури.
Рішенням кадрової комісії від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 про накладення дисциплінарного стягнення, за наслідками розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача у дисциплінарному провадженні №07/3/2-582дс-175дп-20, керуючись підпунктами 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», статей 43, 45, 49, 50 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 2, 7, 12 Порядку роботи кадрових комісій, пунктами 2, 4 розділу І та пунктами 6, 10, 11, 15-21, 24, 26, 27 розділу ІІІ Порядку вирішено притягнути прокурора Черкаської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді заборони протягом 3 місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
Наказом Черкаської обласної прокуратури від 22 грудня 2020 року №696к про застосування дисциплінарного стягнення, керуючись статтею 11, пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» та пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» до позивача за неналежне виконання службових обов'язків застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» у вигляді заборони строком на 3 місяці на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, з 10 грудня 2020 року. Підстава: рішення кадрової комісії від 10 грудня 2020 року №299 дп-20.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Дисциплінарна відповідальність прокурора регулюється положеннями розділу VI Закону України «Про прокуратуру».
У зв'язку з набранням чинності з 25 вересня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі по тексту - Закону №113-ІХ) до 01 вересня 2021 року зупинено дію положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, що регламентували роботу кадрової комісії, її голова та члени вважаються звільненими з посади, а їх повноваження - достроково припиненими відповідно до підпункту 2 пункті 21 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення».
Відповідно до положень статей 44, 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до підпункту 7, 8 пункту 22 розділу ІІ Закону №113-ІХ тимчасово, до 01 вересня 2021 року, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Генеральний прокурор визначає: перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур; порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження; порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, згідно з пунктом 2 якого кадрові комісії забезпечують розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (далі по тексту - Порядок №233).
Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року №266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі по тексту - Порядок №266).
Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року №267 утворено третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Відповідно до наказу Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року №351 з 2 січня 2020 року розпочав роботу Офіс Генерального прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 09 січня 2020 року №9 створено кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, відповідно до якого кадрова комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що кадрова комісія в межах спірних відносин діяла в межах повноважень, керуючись положеннями законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин.
На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури (частина перша статті 49 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 - 13, 16 розділу І Порядку №266 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону.
Дисциплінарне провадження передбачає:
- відкриття дисциплінарного провадження;
- проведення перевірки дисциплінарної скарги;
- розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення.
Перевірка даних про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - кадрова комісія), у порядку, встановленому Законом.
Право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог законодавства, таке рішення є підставою для дисциплінарного провадження. Предметом розгляду в межах дисциплінарного провадження не може бути неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, визначається Генеральним прокурором. Якщо кадрова комісія за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановила неналежне виконання ним посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, кадрова комісія приймає відповідне рішення, яке надсилає Генеральному прокурору або відповідному керівнику обласної прокуратури.
Для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження діє автоматизована система розподілу дисциплінарних скарг.
Дисциплінарні скарги реєструються робочою групою кадрової комісії.
Робоча група кадрової комісії у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена кадрової комісії для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.
Рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийнято рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурору, додається копія дисциплінарної скарги.
Також копія рішення про відкриття дисциплінарного провадження у цей же строк надсилається керівнику органу прокуратури, уповноваженому приймати рішення про звільнення прокурора з посади, з роз'ясненням, що вказаний прокурор не може бути звільнений за власним бажанням до завершення дисциплінарного провадження.
Після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 травня 2021 року кадровою комісією зареєстровано скаргу Прокуратури Черкаської області за №073-135 вх щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, що підтверджується ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2020 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2020 року, а також матеріалами кримінального провадження №42019251010000158 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України.
Рішенням кадрової комісії від 26 травня 2020 року №07/3/2-582дс-175дп-20 відкрито дисциплінарне провадження стосовно прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора регулюється розділом ІІІ Порядку №266, відповідно до пунктів 2, 3 якого проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги. В разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений рішенням кадрової комісії не більш ніж на місяць.
За результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених законодавчих положень вказує, що процедура розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку включає у себе такі етапи: (1) відкриття дисциплінарного провадження; (2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; (3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та прийняття рішення. При цьому, кожен з вказаних етапів завершується шляхом прийняття відповідного рішення (у тому числі проміжного): (1) рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті; (2) висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; (3) рішення про накладення дисциплінарного стягнення/ або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора/ або про закриття дисциплінарного провадження.
Відтак, етап перевірки дисциплінарної скарги завершується складанням членом Кадрової комісії відповідного висновку.
Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, скарга зареєстрована Офісом Генерального прокурора 22 травня 2020 року. Водночас, висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора у межах спірних правовідносин датовано 22 жовтня 2020 року, що вказує на порушення строку проведення перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, сам факт порушення відповідачем 2 строку складання висновку не свідчить про протиправність прийнятого на його підставі рішення.
У свою чергу, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №266).
Відповідно до пунктів 7, 8, 10, 11 розділу ІІ Порядку №266 повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п'ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
До повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, а також зібрані у процесі перевірки дисциплінарної скарги матеріали.
Так, позивач зазначив у позові, що відповідачем 2 порушено пункт 8 розділу ІІ Порядку №266, оскільки зібрані у процесі перевірки матеріали не були направлені, про що свідчить лист від 18 листопада 2020 року.
Водночас, матеріали справи містять копію листа Офісу Генерального прокурора від 18 листопада 2020 року №07/3-526вих-20, в якому позивача повідомлено про дату та час засідання кадрової комісії та одночасно надсилається копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність дисциплінарного проступку; додаток на 18 арк, чим спростовуються доводи позивача про порушення кадровою комісією пункт 8 розділу ІІ Порядку №266.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №266 розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об'єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 15, 16, 17 розділу ІІ Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень: про накладення дисциплінарного стягнення; про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; про закриття дисциплінарного провадження.
Рішення кадрової комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюються її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член кадрової комісії має право голосувати «за» чи «проти» рішення кадрової комісії. У разі рівного розподілу голосів приймається рішення, за яке проголосував голова кадрової комісії. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення та рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів кадрової комісії. Якщо рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не набрало чотирьох голосів, кадровою комісією ухвалюється рішення про закриття дисциплінарного провадження.
Кадрова комісія приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження на засіданні, на якому було розглянуто висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. У разі відсутності на засіданні прокурора, щодо якого здійснюється провадження, кадрова комісія перед прийняттям рішення обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Положеннями пунктів 19, 21 розділу ІІ Порядку №266 визначено, що при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийняте не пізніше ніж через один рік із дня вчинення прокурором проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці. Перебіг строку для прийняття рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняється з дня надходження до кадрової комісії дисциплінарної скарги про вчинення прокурором відповідного дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення як заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора).
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов'язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню.
Видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
За змістом оскаржуваного рішення кадрової комісії від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, підставами для винесення останнього слугували ткаі висновки.
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 року №51, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2019 року за №363/3334, прокурор у кримінальному провадженні, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відповідно до вимог законодавства: забезпечує виконання завдань кримінального провадження з дотриманням його загальних засад; перевіряє законність і обґрунтованість рішення про закриття кримінального провадження, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження, вирішення питань про спеціальну конфіскацію, долю майна та документів, вилучених або наданих під час досудового розслідування, скасування обмежувальних заходів.
Пунктом 2.3 наказів керівника Черкаської місцевої прокуратури від 26 липня 2019 року №48 та від 02 вересня 2019 року №54 на ОСОБА_1 серед іншого покладено обов'язок щодо забезпечення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області, у тому числі у формі процесуального керівництва ним та підтримання публічного обвинувачення відповідно до спеціалізації груп прокурорів. Постановою заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури Шляхова А.В. від 27 серпня 2019 року у кримінальному провадженні №42019251010000158 від 27 серпня 2019 року було визначено групу прокурорів у складі прокурорів Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1. (старший групи) та ОСОБА_2 підслідність у вказаному кримінальному провадженні 27 серпня 2019 року позивачем визначено за СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області. За результатами досудового розслідування слідчою СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовською О.В. 24 жовтня 2019 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 248 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Позивач, здійснюючи у вказаному кримінальному провадженні нагляд у формі процесуального керівництва та реалізуючи повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, у порушення пункту 3 розділу IV Порядку №51 фактично погодився з постановою слідчого про закриття кримінального провадження, не перевіривши її на предмет законності та обґрунтованості, а також щодо повноти проведення досудового розслідування та захисту інтересів учасників кримінального провадження. Після надходження матеріалів кримінального провадження №42019251010000158 з прокуратури Черкаської області до Черкаської місцевої прокуратури позивач відповідно до частини другої статті 9 КПК України був зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного і неупередженого процесуального рішення. Натомість, не дочекавшись надходження матеріалів кримінального провадження до СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_1 16 грудня 2019 року погодив підготовлене слідчою СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовською О.В. повідомлення про підозру ОСОБА_3 , яке надалі судом скасоване. Таким чином, позивач погодив повідомлення про підозру ОСОБА_3 за відсутності матеріалів кримінального провадження, без отримання постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження, а також без проведення жодних слідчих (розшукових) та процесуальних дій після скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, які б вказували на причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення. Після скасування Соснівським районним судом м. Черкаси повідомлення про підзору ОСОБА_3 позивач у порушення вимог положення про порядок ведення ЄРДР, відповідні відомості до ЄРДР не вніс, а лише 13 березня 2020 року проставив відмітку про закриття самого кримінального правопорушення, а не кримінального провадження загалом. Крім того, позивач з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не звертався та обвинувальний акт до суду не скерував, унаслідок чого строк досудового розслідування закінчився. Водночас, відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України позивач не прийняв рішення про закриття кримінального провадження, зважаючи на те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування. Інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, у ході дисциплінарного провадження не встановлено. Факт вчинення дисциплінарного проступку підтверджується такими документами: копією ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2020 року, копією ухвали Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2020 року, поясненнями ОСОБА_1 , копією супровідного листа Черкаської місцевої прокуратури від 17 грудня 2019 року №161-1565вих19 про направлення кримінального провадження №42019251010000158 та постанови першого заступника прокурора Черкаської області від 11 грудня 2019 року до СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, копією повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 16 грудня 2019 року, копією постанови першого заступника прокурора Черкаської області Павленка В.В. від 11 грудня 2019 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження, копією клопотання від 10 лютого 2020 року про продовження строку досудового розслідування, копією постанови керівника Черкаської місцевої прокуратури від 15 лютого 2020 року про продовження строку досудового розслідування, копією постанови прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1. від 13 березня 2020 року про закриття кримінального провадження в частині, довідкою у кримінальному провадженні №42019251010000158, складеною заступником начальника відділу прокуратури Черкаської області Гармашем С.С., протоколом оперативної наради у першого заступника прокурора Черкаської області Сидора О.І. від 25 лютого 2020 року. Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, зібрані у ході перевірки, кадрова комісія дійшла висновку, що у діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, а саме неналежного виконання прокурором службових обов'язків. Під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення кадрова комісія зважає на характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до ОСОБА_1 , враховується позитивна характеристика прокурора, відсутність дисциплінарних стягнень і тривалий час роботи в органах прокуратури. З іншого боку, підлягає врахуванню очевидна недбалість прокурора, допущені порушення під час процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні мали істотні негативні наслідки для підозрюваного ОСОБА_3 .
При цьому, позивачем не наведено доводів та не надано доказів у спростування погодження його з постановою про закриття кримінального провадження, оскільки доводи щодо відсутності можливості перевірки постанови про закриття провадження не спростовують неналежне виконання службових обов'язків позивачем у цій частині.
Щодо погодження позивачем повідомлення про підозру 16 грудня 2019 року за відсутністю матеріалів кримінального провадження, позивач зазначає та що підтверджується матеріалами справи, що матеріали кримінального провадження №42019251010000125 в 1 томі та постанова на 2 аркушах отримані Черкаською місцевою прокуратурою 13 грудня 2019 року, про що свідчить вхідний номер 19628-19 від 13 грудня 2019 року.
Водночас, згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2020 року у справі №712/1804/20, залишеної без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2020 року, якою скасовано повідомлення слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовської О.В. від 16 грудня 2019 року про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019251010000158 від 27 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України, «Слідчим суддею встановлено, що 27 серпня 2019 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 42019251010000158), відповідно до яких до Черкаської місцевої надійшла заява представника ПП ВАТ Компані про те, що ФОП ОСОБА_3 шляхом обману привласнив грошові кошти приватного підприємства, чим завдав шкоди останньому на суму 20300 грн. Постановою слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовської О.В. від 24.10.2019 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019251010000158 від 27.08.2019 закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України. 11.12.2019 постановою першого заступника прокурора Черкаської області Павленка В.В. постанову слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Ходосовської О.В. від 24.10.2019 про закриття кримінального провадження № 42019251010000158 від 27.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України скасовано. 16.12.2019 слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовською О.В. ОСОБА_3. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КПК України… Аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_3 , на думку слідчого судді, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 190 КК України… Крім того, слідчим суддею в ході розгляду даної скарги встановлено порушення органом досудового розслідування процесу здійснення повідомлення про підозру, а саме: вимог ст.277-278 КПК України… З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після скасування 11.12.2019 першим заступником прокуратури Черкаської області Павленком В.В. постанови слідчого від 24.10.2019 про закриття кримінального провадження № 42019251010000158, матеріали провадження направлено для організації проведення подальшого досудового розслідування керівнику Черкаської місцевої прокуратури. Відповідно до супровідного листа № 161-15656 вих.19, адресованого на адресу СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, матеріали кримінального провадження № 42019251010000158 від 27.08.2019 для продовження досудового розслідування отримані останніми 17.12.2019 року, що підтверджується відтиском вхідного штемпеля № 4377. Натомість, до надходження матеріалів кримінального провадження, слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовською О.В. 16.12.2019 відібрано пояснення у ОСОБА_3 та того ж дня йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Зважаючи на наведені обставини, приходжу до висновку, що повідомлення про підозру від 16.12.2019 року ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019251010000158 від 27.08.2019 року необхідно скасувати через порушення норм чинного КПК України щодо процедури його вручення, оскільки оскаржуване повідомлення про підозру слідчим вручено за відсутності матеріалів кримінального провадження, до яких була приєднана постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження».
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного суд вважає, що висновки оскаржуваного рішення від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 в частині погодження позивачем повідомлення про підозру ОСОБА_3 за відсутності матеріалів кримінального провадження, без отримання постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження не підтверджуються матеріалами справи; висновки про погодження позивачем повідомлення про підозру ОСОБА_3 без проведення жодних слідчих (розшукових) та процесуальних дій після скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, які б вказували на причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення не спростовані матеріалами справи, а отже у суду відсутні підстави вважати їх необґрунтованими та не підтвердженими.
Щодо зазначених в оскаржуваному рішенні від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 порушень, які виразилися у тому, що після скасування Соснівським районним судом м. Черкаси повідомлення про підзору ОСОБА_3 позивач у порушення вимог положення про порядок ведення ЄРДР, відповідні відомості до ЄРДР не вніс, а лише 13 березня 2020 року проставив відмітку про закриття самого кримінального правопорушення, а не кримінального провадження загалом, суд зазначає, що ним вказані відомості не були внесені до ЄРДР, посилаючись на відсутність у Положенні про порядок ведення ЄРДР норми, яка б регулювала порядок дій прокурора у ситуації, коли строк розслідування закінчився, а ухвала про скасування підозри не набрала законної сили.
При цьому, питання наявності чи відсутності у Положенні про порядок ведення ЄРДР норми, яка б регулювала порядок дій прокурора у ситуації, коли строк розслідування закінчився, а ухвала про скасування підозри не набрала законної сили не є предметом розгляду у межах заявлених позовних вимог, з урахуванням чого судом не приймаються до уваги вказані доводи позивача.
Крім того, відповідно до положень частини другої статті 400 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Проте, позивачем підтверджено, що ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2020 року у справі №712/1804/20 ним не виконано в частині внесення відповідних відомостей до ЄРДР після скасування повідомлення слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Ходосовської О.В. від 16 грудня 2019 року про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42019251010000158 від 27 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки оскаржуваного рішення від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 у цій частині не спростовані матеріалами справи, а отже у суду відсутні підстави вважати їх необґрунтованими та не підтвердженими.
Щодо викладених в оскаржуваному рішенні від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 висновків, відповідно до яких позивач з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не звертався та обвинувальний акт до суду не скерував, унаслідок чого строк досудового розслідування закінчився, водночас, відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України позивач не прийняв рішення про закриття кримінального провадження, зважаючи на те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, суд зазначає, що позивач не заперечує невчинення відповідних дій, про які вказується в оскаржуваному рішенні від 10 грудня 2020 року №299 дп-20, проте, зазначає, що не міг закрити кримінальне провадження, оскільки порядок дій прокурора у випадку скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді про скасування підозри не визначений.
Проте, суд зазначає, що в межах цієї справи не розглядається та не досліджується питання можливості чи відсутності можливості вчинення прокурором в межах наданих йому повноважень дій, передбачених КПК України, оскільки зазначене не є предметом заявлених позовних вимог.
При цьому, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів та доводів, якими б спростовувались висновки, викладені в оскаржуваному рішенні від 10 грудня 2020 року №299 дп-20, щодо того, що позивач з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не звертався та обвинувальний акт до суду не скерував, унаслідок чого строк досудового розслідування закінчився, водночас, відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України позивач не прийняв рішення про закриття кримінального провадження, зважаючи на те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що висновки оскаржуваного рішення від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 у цій частині не спростовані матеріалами справи, а отже у суду відсутні підстави вважати їх необґрунтованими та не підтвердженими.
Щодо порушення відповідачем 2 пункту 26 розділу ІІ Порядку №266, відповідно до якого копія рішення кадрової комісії вручається прокурору, стосовно якого воно прийнято, або протягом семи робочих днів надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено порушення кадровою комісією строків направлення позивачу копії рішення, а саме: відповідно до супровідного листа від 21 грудня 2020 року №07/3/2-582дс-175дп-20-2390 вих 20 з відміткою про відправлення та копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення рішення направлено позивачу 21 грудня 2020 року. Разом з тим, сам факт порушення відповідачем 2 строку направлення рішення не свідчить про його протиправність.
На підставі встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано процедуру проведення дисциплінарного провадження.
При цьому, суд зазначає, що допущені позивачем порушення, які виразилися у тому, що позивач, здійснюючи у кримінальному провадженні №42019251010000158 нагляд у формі процесуального керівництва та реалізуючи повноваження, передбачені статтею 36 КПК України, у порушення пункту 3 розділу IV Порядку №51 фактично погодився з постановою слідчого про закриття кримінального провадження, не перевіривши її на предмет законності та обґрунтованості, а також щодо повноти проведення досудового розслідування та захисту інтересів учасників кримінального провадження; погодив повідомлення про підозру ОСОБА_3 без проведення жодних слідчих (розшукових) та процесуальних дій після скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, які б вказували на причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення; після скасування Соснівським районним судом м. Черкаси повідомлення про підзору ОСОБА_3 позивач у порушення вимог положення про порядок ведення ЄРДР, відповідні відомості до ЄРДР не вніс, а лише 13 березня 2020 року проставив відмітку про закриття самого кримінального правопорушення, а не кримінального провадження загалом; з клопотанням про продовження строку досудового розслідування не звертався та обвинувальний акт до суду не скерував, унаслідок чого строк досудового розслідування закінчився. Водночас, відповідно до вимог пункту 10 частини першої статті 284 КПК України позивач не прийняв рішення про закриття кримінального провадження, зважаючи на те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, підтверджуються матеріалами дисциплінарного провадження та позивачем не спростовані.
В той же час, характер проступку, його наслідки, ступінь вини прокурора враховуються кадровою комісією при обранні виду дисциплінарного стягнення, але не можуть звільняти такого прокурора власне від відповідальності за дисциплінарний проступок.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач 2 обґрунтовано встановив наявність дисциплінарного проступку, який полягав у неналежному виконанні прокурором ОСОБА_1 службових обов'язків.
Враховуючи викладене, рішення кадрової комісії від 10 грудня 2020 року №299 дп-20 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийнятий на підставі вказаного рішення наказ керівника Черкаської обласної прокуратури від 22 грудня 2020 року №696к про застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позовні вимоги зобов'язати Черкаську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за грудень 2020 року у середньовизначеному розмірі для прокурорів Черкаської місцевої прокуратури у грудні 2020 року також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення та наказу.
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п'ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту
Суддя: Н.А. Добрівська