ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 жовтня 2022 року м. Київ № 380/12030/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою від 27.09.2022 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків, зокрема, щодо пропущеного строку звернення до суду.
Згадана ухвала вмотивована тим, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Із матеріалів справи убачається, що оскаржувана постанова винесена 31.05.2022 та отримана позивачем 07.06.2022, про що останній заявляє у позові. У свою чергу, позовна заява направлена до суду 25.08.2022, тобто, з істотним порушенням спеціального строку звернення до суду.
Через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків із клопотання про поновлення строку звернення, з якого можливо встановити наступне.
Отримавши оскаржувану постанову 07.06.2022, позивач звернувся із позовною заявою до Стрийського міськрайонного суду Львівської області - 16.06.2022.
Ухвалою згаданого суду від 27.06.2022 у відкритті провадження відмовлено, роз'яснено про адміністративну підсудність.
Як зазначає позивач, про згадану ухвалу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень
До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 25.08.2022, про що зазначено на конверті, в якому надійшов позов.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 справу передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Формулювання згаданої норми дозволяє дійти до висновку про те, що датою звернення позивача до суду є дата направлення конверту від 25.08.2022 до Львівського окружного адміністративного суду.
При цьому, отримавши оскаржувану постанову 07.06.2022, останнім днем строку звернення до суду є 17.06.2022.
Таким чином, необхідно вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у період з 18.06.2022 по 25.08.2022.
Як зазначає позивач, 16.06.2022 відбулось звернення до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, про що свідчать розрахункові документи від АТ «Укрпошта». 27.06.2022 у відкритті провадження відмовлено, а представник позивача зазначає про ознайомлення із нею в ЄДРСР.
При цьому, жодних посилань на дату ознайомлення із такою ухвалою, представником позивача не наводиться.
Більш того, з урахуванням звернення до Львівського окружного адміністративного суду лише 25.08.2022, логіка клопотання про поновлення строку звернення до суду є релевантною лише у разі ознайомлення з ухвалою від 27.06.2022 не раніше 15.08.2022.
Тобто, навіть якщо визнавати поважною причиною неправильно обрану адвокатами ФГВФО предметну підсудність даної справи, залишається питання щодо періоду з 28.06.2022 по 14.08.2022, в якому представники позивача не дізнались про стан її розгляду у міськрайонному суді.
Дані обставини залишені позивачем без уваги, що істотно порушує його логіку доведення причин поважності пропуску строку звернення до суду.
Слід також наголосити на тому, що позивач діє від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, діє на підставі профільного Закону, а представники - адвокати діють на підставі довіреностей за підписом директора-розпорядника Виконавчої дирекції ФГВФО - Рекрут С. В., тобто, по суті є державним органом, який діє від імені ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, аналогічно, ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Тобто, ФГВФО, як державний орган, зобов'язаний мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС, натомість, мати можливість безперешкодно дізнаватись про судові рішення майже без затримки у часі.
Дана обставина додатково ставить під сумнів те, що позивач дізнався про ухвалу від 27.06.2022 - 15.08.2022 або пізніше.
Резюмуючи викладене, наведені позивачем обставини не покривають повністю період пропуску строку звернення до суду, натомість, відсутні підстави для визнання поважними причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, протягом всього періоду зволікання.
Крім того, наявні обґрунтовані сумніви в тому, що пропуск строку звернення до суду відбувся не через суб'єктивну недбалість позивача.
Що стосується посилань на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, який триває наразі, а також недопустимості надмірного формалізму, слід звернути увагу на наступне.
Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц зазначив, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його продовження, не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок викладений і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 802/592/17-а.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів виклала висновок щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, зазначивши, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
У клопотанні про поновлення строку, окрім проаналізованого вище, наявні посилання на Укази Президента України та наказ Голови ВС від 04.03.2022.
Жодних інших мотивацій, пов'язаних з воєнним станом, на користь поновлення строку звернення до суду, представником позивача не заявлено, тобто, жодних відомостей, окрім загальновідомих обставин, які не є самостійною підставою для поновлення строку звернення до суду, подана заява не містить.
У даному контексті, слід повторно звернути увагу позивача на зміст норм, які передбачають розширення права особи на доступ до правосуддя, шляхом поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 3 ст. 78 КАС України).
Аналізуючи наведені положення процесуального закону, слід зазначити, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду нерозривно корелює із обов'язком заінтересованої сторони довести поважність причин такого пропуску. При цьому, загальновідомі обставини, зокрема, щодо введення воєнного стану в Україні, доведенню не підлягають, що вимагає від сторони пояснення індивідуальних причин, їх поважності та зв?язку зі згаданою загальновідомою обставиною.
Наразі положення КАС України не пов'язують факт дії воєнного стану в Україні з автоматичним продовженням процесуальних строків або імперативністю підстав для його поновлення.
Зокрема, КАС України, у редакції від 02.04.2020, було доповнено п. 3 Прикінцевих положень, за змістом якого, під час дії карантину та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, процесуальні строки автоматично продовжуються на строк дії карантину.
У подальшому, законом № 731-ІХ від 18.06.2020 п. 3 Прикінцевих положень КАС України змінено, обставини, зумовлені обтяженнями, впровадженими у зв?язку з карантином, визнані безумовно поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Між тим, запровадження в Україні воєнного стану не супроводжувалось подібними ініціативами законодавця, натомість, зміни до процесуальних законів не вносились.
Таким чином, введення воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.
Резюмуючи викладене, оскільки позивач звертає увагу лише на дію воєнного стану в Україні, без пояснення того, як саме така обставина вплинула на неможливість вчасного звернення до суду, підстави для поновлення строку відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути.
3. Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко