ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/5915/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у формуванні та подачі до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14 100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу ним придбано квартиру. При купівлі даної квартири сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна. Проте оскільки житло було придбане позивачем вперше, він звернувся до відповідача із заявою про повернення вказаних коштів, однак йому протиправно було відмовлено в поверненні вказаної суми, чим порушено його права та інтереси.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказаною ухвалою відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову.
Відповідач у своєму відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив, пояснивши, що звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів "в" або "г" пункту 15-2 Порядку №1740 можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому обов'язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів (інформації, відомостей, довідок тощо), що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Крім того, вказано, що отримання відомостей та документів, а також отримання інформації з реєстрів може здійснюватися нотаріусом при вчиненні нотаріальної дії з урахуванням абзацу другого статті 4, статей 46, 46-1 Закону України "Про нотаріат".
Таким чином, звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є безпідставним у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, відповідно до якої нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлює факт придбання його вперше (чи не вперше), а отже проведена нею сплата збору у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалося не вперше, що встановив нотаріус.
Ухвалою суду від 18.04.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та запропоновано третій особі подати до суду пояснення з приводу заявлених позовних вимог.
Представником третьої особи письмових пояснень з приводу позовних вимог до суду не подано.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.04.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 1330, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 , останньою придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 14 100,00 грн. (1% вартості квартири), що підтверджується наявною у справі копією квитанції № 2 від 29.04.2021.
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 12.01.2022, в якій просив повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За результатами розгляду даної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 31.01.2022 №2600-0603-8/16816 повідомило позивача про неможливість повернення сплачених коштів на підставі Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 зі змінами від 23.09.2020 (далі - Порядок), яким передбачено звільнення покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування можливе за умови наявності зазначених у підпунктах «в» або «г» пункту 15-2 . Додатково зазначив, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 284793550, вбачається наявність права власності ОСОБА_1 , зареєстроване за № 10498680 (житловий будинок) та № НОМЕР_2 (квартира).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2 пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР).
Пунктом 8 статті 2 вказаного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23 вересня 2020 року № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, у відповідності до яких нотаріусам надано право звільняти від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні нерухомого майна, за умови надання особою підтверджуючих документів придбання житла вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова №866).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866, передбачає наступний зміст:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Крім того, у наведених положеннях пункту 15-3 Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку №1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 15.11.2021 за номером 284793550 судом встановлено, що позивач є власником Ѕ квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 72.5 кв.м згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49442576 від 31.10.2019, підстава для державної реєстрації: рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 19.08.2019 у справі № 749/743/19. Також ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 63.3 кв.м згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23039473 від 21.07.2015, підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину № 773 від 21.07.2015.
З наведеного слідує, що до укладення договору купівлі-продажу від 29.04.2021 квартири АДРЕСА_1 , позивач вже мала у власності нерухоме (житлове) майно, а тому з урахуванням положень пункту 15-2 Порядку № 1740 зазначена вище квартира не може вважатися вперше придбаним житлом позивача.
Так, законодавець не ототожнює поняття "придбання" та "купівля-продаж", позаяк купівля-продаж є лише одним із способів придбання (житла), якими можуть бути також приватизація, спадкування, отримання в дар, купівля частки в спільному майні подружжя. Адже це прямо вказано у підпункті "в" пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866), який був чинним на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу квартири 29.04.2021 та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тому за наведеного правового регулювання спірних правовідносин, жодних сумнівів у тому, що пільгу щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не встановлено для осіб, які раніше набули у власність об'єкти житлової нерухомості у спосіб приватизації, спадкування, отримання в дар, купівлі частки в спільному майні подружжя, у суду немає.
Враховуючи викладені правові норми та той факт, що на момент купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вже мала у власності житло, суд приходить до висновку, що вона не має пільги у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладені договору від 29.04.2021 купівлі-продажу вказаної квартири.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач правомірно відмовив позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 червня 2021 року у розмірі 14 100, 00 грн. Відтак, правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу суми такого збору відсутні.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у їх задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Шулежко